Чи погоджуєтеся ви з думкою, що результати президентських виборів в Україні могли бути розцінені Заходом як сигнал до пошуку компромісів (навіть на умовах Кремля) замість продовження тиску та боротьби?
— Не думаю, що західні країни єдині у своїх поглядах. Однак очевидно, що українці абсолютною більшістю проголосували за нового президента, а потім і за новий парламент, очолюваний його командою. Інакше кажучи, люди в Україні прагнули змін. І ці зміни передбачають кінець п’ятирічної війни з Росією. Отже, немає нічого дивного в тому, що зараз ми бачимо певні зусилля для відновлення «нормандського формату». Нещодавній обмін полоненими між Україною та РФ можна розглядати як перший результат цих зусиль. Однак я впевнений, що український президент воліє робити це таким чином, щоб усе відповідало національним інтересам держави та бажанню людей, які його обрали.
Читайте також: Володимир Лавренчук: «Досягнута макроекономічна стабільність — хороший фундамент для зростання»
Повернення російської делегації до ПАРЄ та розмови про можливе запрошення РФ до G7 — чи готовий Захід заплющити очі на конфлікт в Україні заради відновлення бізнесу з Москвою?
— Знову ж таки на Заході немає єдиного спільного погляду. Багато країн — членів Ради Європи переконані, що рішення дозволити Росії повернутися до ПАРЄ сьогодні було помилкою. РФ було виключено через незаконну анексію Криму та роздмухування конфлікту на Донбасі. Крим досі лишається анексованим, на Сході України тривають бої. Отже, повернення російської делегації було невиправданим і передчасним. Щодо G7 РФ було виключено у відповідь на порушення нею міжнародного законодавства, які не були усунуті. Під час саміту в місті Біарріц кілька світових лідерів, зокрема й прем’єр-міністр Великої Британії, дали чітко зрозуміти, що наразі проти повернення Росії.
Чи беруть західні країни до уваги той факт, що Москва і далі розбудовує нові військові частини поблизу українського кордону, що може бути ознакою підготовки до майбутніх атак не лише проти нашої країни, а й проти Європи теж?
— Західні країни уважно стежать за російськими військовими маневрами та спроможностями, як і раніше, оцінюють наміри Москви. Члени НАТО вжили деякі заходи задля забезпечення адекватної оборони та стримування будь-якої можливої агресії.
Читайте також: Геополітичне перехрестя цивілізацій
Які кроки можуть запобігти подальшій мілітаризації та де-факто окупації Росією Азовського й Чорного морів?
— Серед важливих кроків є проведення навчань для забезпечення свободи судноплавства в міжнародних водах. Україна й країни — члени НАТО, що містяться на березі Чорного моря, також повинні переконатися, що мають адекватні морські сили для захисту своїх інтересів та стримування агресії.
Продовжуючи згадану тему обміну полоненими, чи є в Заходу ефективні інструменти впливу, які могли б допомогти Україні звільнити всіх політв’язнів?
— Як і раніше, Україна має подбати, щоб західні країни були обізнані про те, яких політв’язнів утримує Росія. Тоді представники вони зможуть порушувати це питання під час зустрічей із російською владою.
—————————————–
Роберт Брінклі народився 21 січня 1954 року. З 1977-го перебуває на дипломатичній службі, мав відрядження до Москву (за часів СРСР і РФ), обіймав посади в Бонні, Женеві та МЗС Великої Британії в Лондоні. З 2000-го по 2002-й — начальник спільного візового відділу МЗС та МВС. Із 2002-го по 2006-й — Надзвичайний і Повноважний Посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні, з 2006-го по 2009-й — верховний комісар у Пакистані. Нині обіймає посаду сенатора в Українському католицькому університеті та є головою наглядового комітету Українського форуму, програми щодо Росії та Євразії при Chatham House (Лондон).