Автори пропонують визнати конфіденційними будь-які дані про фізосіб і дозволити оприлюднити їх тільки з дозволу громадян, пише "Коммерсантъ Украина".
"Якщо людина не хоче вказувати, одружений він чи ні, де він живе і скільки у нього дітей, він має на це право. У людей треба питати, перш ніж оприлюднювати їхні особисті дані. Людина повинна сама вирішувати, яку інформацію про себе він надає", – заявив один з авторів законопроекту народний депутат Олег Парасків (Партія регіонів).
Запропоновані зміни забороняють чиновникам спілкуватися з громадянами без інформаційного запиту, а також позбавляють заявників права особисто робити фотографії, ксерокопії та цифрові копії державних документів. Відповідь на інформаційний запит потрібно оплатити, якщо протягом 90 днів інформація запитувалася неодноразово, а відповідь зайняв більше десяти сторінок. Відповідно, на інформаційний запит дозволяється не відповідати, якщо громадянин не сплатив відповідь або не надав підтвердження оплати.
Конкретна вартість інформації при цьому не не вказана.
Слід зазначити, що плата за копіювання або друк документів в обсязі понад десять сторінок може стягуватися і зараз. Відповідні граничні норми встановлені Кабінетом міністрів у 2011 році і становлять не більше 1 грн за сторінку формату А4 і не більше 2 грн за сторінку формату А3, однак вимога сплатити інформацію, надану в таких обсягах, не є обов'язковим.
Чиновникам також дозволяється не відповідати на запит, якщо в ньому не вказано ім'я автора, його поштову адресу і підпис.
"Не всі питання підлягають відповіді. Я, будучи мером селища в Криму, отримав запит від газети з Луганської області. Вони просили розповісти, яка у нас черга на землю, як розподіляються земельні ділянки. Після відповіді нам прийшла заява від редактора газети, який просив виділити йому земельну ділянку в Криму. Ми відмовили, він вважав наш відповідь незаконним і подав до суду. Два роки ми судилися і виграли справу, але на це були витрачені час і гроші. Більше половини запитів є анонімними, багато запитів приходить з вигаданими іменами, адресами. На пошук таких авторів, щоб дати їм відповідь, витрачаються час і бюджетні гроші", – пояснив Парасків .
Автор закону "Про доступ до публічної інформації" народний депутат Андрій Шевченко ("Батьківщина") запропоновані норми назвав "тривожними"."Цей законопроект розроблений в інтересах місцевих чиновників, які не хочуть напружуватися і надавати інформацію. Він ускладнить роботу тим, хто працює з інформацією", – вважає Шевченко.
Він також розкритикував пропозицію "брати гроші, якщо за 90 днів відповідь чиновників перевищив десять текстових сторінок".
"Що таке десять сторінок інформації за три місяці для журналіста, який активно працює з органами влади або займається розслідуваннями? Це ніщо. Зайвий привід відмовити у відповіді на інформаційний запит", – заявив Шевченко, додавши, що не голосуватиме за цей законопроект.
В Інституті масової інформації вважають , що документ ускладнить роботу журналістів.
"Чиновники вирішили виправити норми, які їм заважають найбільше. Вони пропонують масу зайвих деталей, що ускладнить роботу ЗМІ. Навіщо додавати до запиту поштову адресу або до чого заборона на повторний запит? Незрозуміло, навіщо окремо виносити пункт про конфіденційність даних про фізичних осіб, ця норма є в Конституції, а отримати персональні дані чиновників зараз і без того проблематично " , – заявив керівник його правових проектів інституту Роман Головенко.
Як повідомлялось, у січні регіоналка Олена Бондаренко зареєструвала у Верховній Раді проект закону про внесення змін до закону "Про інформацію" щодо мови інформації та конфіденційну інформації про особу.
Нагадаємо, 9 травня закон про доступ до публічної інформації набув чинності.