Як пояснив Тижню працівник секретаріату Ради Європи, проект відповідної резолюції під назвою “Відокремити політичну відповідальність від кримінальної” щойно передано до Комітету з юридичних справ та прав людини. “Це означає, що невдовзі Комітет визначить спеціального доповідача, який робитиме системне дослідження стосовно дотримання цього засадничого принципу”, – пояснив наш співрозмовник.
Депутат французького парламенту, присутній на закритому для преси засіданні бюро ПАРЄ, розповів, що не в останню чергу нове дослідження інспіроване подіями в Україні. “Йдеться не лише про вашу країну, – пояснив він. – Але справи Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших українських колишніх посадовців змусили замислитися: наскільки в принципі сьогодні в Європі розуміють, чим різниться політична відповідальність від кримінальної?”
Імовірно, резолюцію про необхідність розрізняти різні види відповідальності політиків, буде ухвалено на січневій сесії у Страсбурзі. Підставою для неї стало звернення, підписане 46 депутатами ПАРЄ. “В Україні відкрито декілька кримінальних справ проти колишнього прем’єр-міністра та численних членів її уряду, – йдеться у преокті резолюції. – Їх звинувачують у “перевищенні повноважень”, або ж “зловживанні владою”. В Ісландії прем”єр-міністр також потрапив під суд за “неухвалення необхідних рішень, щоб упередити наслідки кризи 2008 року”. Через кризу та її наслідки, в багатьох країнах чути голоси на користь кримінальних переслідувань політиків, що опинилися при владі у скрутні часи.”
Документ наголошує, що крім “вибіркового правосуддя, як ми бачимо на українському прикладі”, такі наміри можуть призвести до тотальної криміналізації політичних рішень.
“Надавати кримінальної трактовки суто політичним рішенням — це означає зневажати засадничі принципи правової держави, – пояснив співробітник секретаріату Ради Європи. – Безумовно, кожен злочин має бути покараний. Але треба добре розібратися із тим, що є злочином, а що — порушенням, що — навмисною, свідомою шкодою, а що — наслідками політичного рішення, які не можна було повністю передбачити в момент його ухвалення”.
“Ми не виступаємо за те, щоб забезпечити політикам режим безкарності, – пояснив присутній на засіданні бюро депутат ПАРЄ. – Якщо виявиться, що політик — убивця, крадій, ґвалтівник — він мусить відповідати за скоєне. Але суто політичні рішення, які не мали на меті заподіяти якоїсь шкоди, не мусять бути предметом кримінальних проваджень. Політичні рішення мають обговорюватися в парламентах. Кара за невдалі рішення — це втрата довіри виборців. Отже, Парламентська Ассамблея найближчим часом візьметься до напрацювання чітких європейських стандартів розподілу політичної відповідальності та кримінальної”.
Після того, як Комісія з юридичних питань визначить кандидатуру доповідача, цей парламентарій муситиме підготувати спеціальний звіт. Зокрема, стосовно й української практики, але також по інших державах-членах. По завершенні дослідження звіт за процедурою буде обговорено й затверджено під час пленарних засідань ПАРЄ.