Проект нової Конституції знижує залежність генпрокурора від Ради і не спрощує процедуру імпічменту

24 Грудня 2013, 09:59

"Порівняно з тим документом, який у нас був станом на червень, концепція серйозно доопрацьована – це стосується і тексту, і підходів. Мені здається, що концепція має тепер дійсно європейський вигляд і з усіх ключових питань враховує рекомендації Венеціанської комісії", – заявила Ставнійчук "Коммерсанть-Украина".

За її словами, асамблея мала схвалити документ на засіданні 6 грудня, але "у зв'язку з тим, що політична ситуація в країні ускладнилася", засідання довелося перенести. Очікується, що проект концепції буде схвалений на засіданні КА в січні і отримає оцінку Венеціанської комісії в березні.

Як і в початковій редакції, документ передбачає, що президент отримує монополію на призначення суддів, а Верховна Рада – контроль над формуванням Кабінету міністрів. У той же час автори концепції відмовилися від ідеї зобов'язати президента погоджувати з парламентом призначення і звільнення голів Антимонопольного комітету, Фонду держмайна і Національного банку. Верховна Рада буде давати згоду лише на призначення голови СБУ, голови Служби зовнішньої розвідки і генерального прокурора (його пропонується призначати на сім років), при цьому парламент втратить право висловлювати йому недовіру.

У Верховній Раді ці ініціативи розцінили по-різному.

"Зараз є думка, що потрібно повернутися до парламентської республіки. Призначення парламентом Кабінету міністрів відповідає тому, що суспільство хоче змінити в Конституції. Що стосується недовіри прокурору, то вважається, що прокурорська гілка влади теж повинна бути відокремлена і не повинна регулюватися парламентом", – заявила  народний депутат Наталія Новак (УДАР).

Депутат Євген Карташов (Партія регіонів) розкритикував пропозицію позбавити парламент права висловлювати недовіру генпрокурору: "Я вважаю, що Верховна Рада – це вищий орган, він повинен мати право на все, у тому числі на призначення Кабміну, в тому числі на вираження недовіри генпрокурору".

Автори проекту концепції також відмовилися від ідеї спростити процедуру імпічменту президента. Згідно з доопрацьованим документом, для того, щоб ініціювати імпічмент, потрібно 226 голосів народних депутатів, як зараз, а не 150, як це пропонувалося в попередньому варіанті концепції. Висунути звинувачення голові держави зможуть 300 народних депутатів з урахуванням висновку Конституційного суду, при цьому автори документа пропонують виключити положення про необхідність висновку Верховного суду у зв'язку з процедурою імпічменту, "оскільки це суперечить принципу неупередженості суду".

Проект концепції передбачає суттєве збільшення ролі народовладдя. Розділ чинної Конституції "Вибори. Референдум" пропонується замінити розділом "Народне волевиявлення". Згідно з документом, обмеження на участь у виборах мають встановлюватися виключно на конституційному рівні, вимоги до реєстрації кандидатів і фінансуванню виборів повинні носити "розумний характер", виборче законодавство "не може бути змінено за два роки до виборів".

Автори також пропонують ввести інститут народної законодавчої ініціативи й інститут народного вето, що дозволяє проводити референдум для скасування прийнятих парламентом законів. Обов'язковому затвердженню на референдумі підлягають також міжнародні угоди України з питань зміни території або входження України в міждержавні об'єднання з делегуванням суверенних прав. Згідно з концепцією, рішення, прийняте на референдумі, не підлягає додатковому затвердженню в інших органах влади.

Як повідомлялося, 20 грудня екс-президент та голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук заявив, що КА завершила підготовку концепції змін до Конституції.

Президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею як спеціальний допоміжний орган при президентові 17 травня 2012 року. Представники опозиції відмовилися брати участь у роботі асамблеї.

Попередній редакції проект Конституції був затверджений ще в червні. Концепція передбачала повну зміну моделі управління державою – віддавала частину президентських повноважень Верховній Раді, зокрема право призначати персональний склад Кабінету міністрів. Президенту між тим надавався повний контроль над призначенням і звільненням суддів.