Вигідна позиція. Як Грузія заробляє на російсько-українській війні

Світ
15 Листопада 2022, 11:02

Як нарощування експорту з РФ, релокація російських фінансів та криптовалюта поповнюють кишені грузинського уряду

Позиція Грузії щодо російського вторгнення в Україну стала шоком для багатьох українців ще в березні 2022 року. Країна, хоч і засудила агресію, неохоче приєднувалась до санкцій та намагається зберегти свої відносини з РФ. Більше того, Грузія їх розвиває. Тбілісі кратно збільшує товарообіг з Москвою в порівнянні з минулими роками. Природньо, це викликає підозри в тому, що Грузія допомагає Росії обходити західні санкції. Тим більш, що від українських високопосадовців уже декілька разів лунали такого роду звинувачення. Так чи інакше, видається, що держава Південного Кавказу сильно виграє від своєї позиції стосовно російсько-української війни.

«Безпрецедентне в Європі економічне зростання»

Наприкінці жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив на засіданні уряду, що економічне зростання його країни за дев’ять місяців склало 10,2%, що є «безпрецедентним у Європі». За словами Гарібашвілі, у Грузії експорт збільшився на 40%, причому приріст за дев’ять місяців становив 37,4%. Доходи від експорту становили майже $4 млрд.

Грузинський премʼєр наголосив, що туризм у країні «відновлюється швидкими темпами». Так, за його словами, порівняно з рекордним, з погляду туризму, 2019 роком, цю сферу вже відновлено на 97,5%. Доходи, отримані від туризму, становили $2,5 млрд. «Я не хочу робити прогнози заздалегідь, але до кінця року ми очікуємо, що збережемо таке високе економічне зростання, і також очікуємо на двозначне економічне зростання наприкінці року», – сказав прем’єр-міністр.

Читайте також: Дмитро Єфремов: «Китайська стратегія полягає не в тому, щоб зламати наявний світовий порядок, а щоб просто витіснити з нього Сполучені Штати й посісти їхнє місце»

Те, що Гарібашвілі так багато говорить про туризм, є важливішим, аніж може здаватись. Під «туризмом» мається на увазі в тому числі в’їзд в країну тисяч росіян, що тікають від мобілізації. За різними оцінками, їх число складає від 70 до 120 тис. осіб. Це при тому, що населення самої Грузії — приблизно 3,7 млн осіб. Але їдуть не тільки росіяни, в країну в’їжджає також і російський капітал. Як повідомляє Голос Америки, за останні дев’ять місяців до Грузії було переведено з Росії загалом близько мільярда доларів. Російські інвестиції у стратегічні галузі, такі як електроенергетика та фінансовий сектор Грузії, вже значні. Звісно, це призводить до зростання цін на продукти та нерухомість, але правляча партія «Грузинська мрія» відкидає будь-які ініціативи опозиції щодо зміни міграційного режиму з РФ.

Тим більш, що з точки зору уряду, нічого незвичайного не відбувається. Одночасно з вихваленням різким економічним зростанням Грузії, урядовці повідомляють, що цифри не дуже відрізняються від традиційного туристичного сезону, хоча він давно й закінчився.

Не втікачами єдиними

При цьому існують певні ознаки того, що не весь російський капітал, що поплив через «Верхній Ларс», принесли із собою російські політемігранти. У червні, під час заходу німецького фонду Маршалла у Вашингтоні, народний депутат від Слуги Народу Давид Арахамія закликав США вжити заходів, щоб не допустити обходу санкцій проти Росії через Грузію. Український депутат заявив, що Москва «інтенсивно (використовує) грузинські банки, фінансову систему, компанії тощо» для ухиляння від санкцій.

«Якщо ви підсанкційна особа з Росії, ви заходите в інтернет, відкриваєте грузинську компанію, дистанційно відкриваєте рахунок у банку і починаєте процес», – пояснив Арахамія. Тоді це викликало обурення грузинського уряду.

Читайте також: Вісь прагматичного зла. Навіщо Іран допомагає Росії

З іншого боку, про російську тіньову діяльність у фінансовому секторі Грузії йдеться у повідомленні аналітичного центру Chainalysis, що займається криптовалютою. Стверджується, що Грузія додалась до списку країн, в яких з початку війни відбулося різке зростання відвідувань російських криптовалютних сервісів. Анонімний експерт з криптовалютних транзакцій у Східній Європі також розповів виданню, що криптовалюта може відігравати певну роль у фінансуванні зовнішньої торгівлі Росії після її вилучення зі SWIFT. Центробанк Росії нещодавно погодився легалізувати використання криптовалюти для транскордонних платежів і міжнародної торгівлі. Не виключено, що деякі російські компанії вже почали виконувати ці транзакції. «Це, мабуть, уже відбувається в малому та середньому масштабі, але може стати поширенішим», – стверджує експерт.

Торгові операції

Хоч і важко напевно сказати, чи фінансується «темний» експорт з Грузії в Росію криптовалютою, та чи існує він узагалі, фактом залишається те, наскільки зріс товарообіг між країнами. На самому початку війни, у березні, експорт Грузії в Росію обвалився. Але далі повернувся до минулорічних показників, і навіть почав зростати з кожною наступною чвертю року. Лише за третю чверть 2022 року експорт склав $216,727млн. Це більше ніж за весь 2021 рік, коли Грузія експортувала в Росію товарів та послуг на $189,035 млн. Усього ж за період з січня по вересень експорт майже досяг числа в півмільярда. Варто відзначити, що й 2021 року він виявився більшим, аніж у 2020-му, але тоді зростання не було настільки різким. Принаймні частка з цього росту припала на зростання експорту вина та реекспорту автомобілів.

Читайте також: ОПЕК+ скорочує квоти. Чи справді картель спішить рятувати Путіна і до чого тут вибори у США

Зріс і імпорт з РФ. За дев’ять місяців поточного року імпорт російської продукції до Грузії зріс на 72,8% ($1,24 млрд) порівняно з показниками аналогічного періоду 2021 року. За даними Національної служби статистики Грузії, це сталося за рахунок збільшення імпорту російської нафти (майже на 4,5%). Так, у 2021 році Грузія імпортувала нафту з РФ на $96 млн. США, а в 2022 році – на $431 млн., в результаті Росія цього року стала найбільшим експортером нафти в Грузію. До 2022 року Грузія імпортувала нафту переважно з Румунії та Болгарії. На початку року частка РФ в імпорті нафти становила 16%. Але вже у вересні ця цифра зросла до 63%, оскільки першого місяця осені Грузія закупила в Росії нафти на $94 млн.

Крім нафти, Грузія за перші дев’ять місяців цього року також імпортувала більше російського вугілля (коксу) та маргарину. При цьому, згідно зі статистикою, з червня по вересень майже 99% всього імпорту борошна та пшениці припадає на Росію. Таким чином країна ігнорує санкції, накладені Заходом на російську енергетику та сільгосп продукцію, допомагаючи РФ знаходити нові ринки збуту своїх товарів.

Зручна позиція

Якою б насправді не була ситуація з «темним» грузинським експортом в Росію, можна чітко сказати, що Тбілісі намагається отримати від війни максимум, проводячи політику неприєднання. З одного боку, це вражає, адже частина територій Грузії лишається окупованою проросійськими сепаратистами, з іншого, видається цілком логічною. Ключовою в цьому питанні є особистість російсько-грузинського олігарха Бідзіни Іванішвілі, основного спонсора партії «Грузинська мрія». У своїй статті на тему того, як здихатись дірок в економічній облозі Росії, The Washington Post закликає розширити список осіб, що мають знаходитись під санкціями за підтримку РФ. І серед них видання окремо виділяє Іванішвілі, якого називає «фактичним правителем Грузії».
При цьому питання, чи Іванішвілі є російським агентом або просто бізнесменом-нігілістом, не є ключовим. Ключовим є розуміння того, скільки ж насправді економічної вигоди отримує грузинський уряд від своєї позиції в російсько-українській війні.

13