Президент України Петро Порошенко 20 вересня виступив під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН та на 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Тиждень відстежив основні тези виступів президента.
Миротворці ООН на Донбасі
Порошенко наголосив, що Україна багато років є партнером ООН у миротворчій діяльності, проте сьогодні вона потребує такої підтримки, оскільки понад три роки тому Росія розпочала свою збройну агресію на Донбасі. Він продемонстрував посвідчення російських солдатів, які були затримані на сході й перебувають в українських в'язницях.
"Трирічна російська агресія вже коштувала Україні більше 10 тисяч вбитих, близько 25 тисяч поранених та майже 1,8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб", – сказав Порошенко. Він зазначив, що ще в 2015 році звернувся до ООН з проханням ініціювати миротворчу операцію в Україні.
З того часу ситуація погіршилася. "Моніторингова місія з прав людини в Україні зареєструвала 161 випадків втрат серед мирного населення у зв’язку з конфліктом у період з середини травня по серпень 2017 року, з яких – 26 смертельних випадків та 135 поранень", – зазначив він.
"У цьому зв’язку хотів би підтвердити мій запит до цієї Ради розгорнути миротворців на Донбасі – необхідно рухатися вперед цим шляхом, чим швидше, тим краще", – сказав український президент. Проте він наголосив, що для цього необхідно вивести з України всіх іноземних військових разом зі зброєю. Крім того, за словами президента, має бути забезпечений надійний міжнародний контроль над тимчасово неконтрольованою частиною українсько-російського кордону.
"Це саме той ключ до врегулювання, оскільки не може бути мови про успіх у поверненні миру на Донбас без упередження проникнення російських регулярних військ, озброєнь, обладнання та найманців на Донбас. Розгортання миротворчої операції ООН має радше відновити справедливість, ніж заморозити конфлікт та зацементувати окупацію", – сказав Порошенко.
"В основі цієї місії мають бути керівні принципи миротворчої діяльності ООН. Одним з них є неупередженість миротворців. У такій місії нема місця для представників агресора. Вони не можуть бути її частиною за визначенням", – наголосив президент.
Посилення репресій в анексованому Криму
"Кремль свідомо обрав тактику посилення людських страждань", – сказав Порошенко. Він наголосив на ситуації з анексованим Кримом, який "перетворився на територію репресій". Президент зазначив, що на окупованому Росією півострові українці та кримські татари зазнають арештів навіть через публікацію в соцмережах чи за вивішування українського прапора на власному будинку, як це сталося з Володимиром Балухом. Президент згадав про заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, якого окупаційна влада засудила до восьми років ув'язнення, звинувативши в організації масових заворушень, та ще одного заступника голови Меджлісу, Ільмі Умерова, який має проблеми зі здоров'ям, але перебуває під домашнім арештом.
Президент наголосив, що Росія порушує Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 71/205 «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», не допускає в Крим міжнародні місії з прав людини.
Недотримання режиму тиші на Донбасі
Порошенко нагадав, що цьогоріч Україна ініціювала три спроби започаткувати режим припинення вогню в зоні АТО – з нагоди Великодня, збору врожаю та початку навчального року, однак режим тиші не виконувався.
"У порушення Мінських домовленостей Росія продовжує направляти регулярні сили та постачати важке озброєння та боєприпаси окупаційним військам на території окремих районів Донецької та Луганської областей. Вона безцеремонно відкидає встановлення постійного контролю ОБСЄ над кордоном між Україною та Росією", – зазначив президент.
Українські заручники в Росії та на окупованих територіях
Український президент констатував, що питання звільнення заручників у рамках Мінського процесу зайшло в глухий кут, а список полонених постійно зростає. Порошенко згадав про 16-річного Степана Чубенка, якого вбили за проукраїнську позицію, вченого Ігоря Козловського, який понад два роки перебуває у в'язниці бойовиків.
"Росія все ще утримує щонайменше 16 українських політв’язнів на своїй території. Серед найбільш відомих – український режисер Олег Сєнцов та український журналіст Роман Сущенко", – сказав Порошенко.
Катастрофа рейсу MH-17
Три роки тому, світ був приголомшений збиттям в небі над Донбасом рейсу Малайзійських авіаліній MH 17 з 298-а людьми на борту, нагадав Порошенко.
"Тривають два розслідування – технічне та кримінальне. Обидва виявили конкретні деталі. Ті, хто стояв за цим жахливим злочином, прибули з Росії. Ракета була доставлена з Росії. Смерть жертв рейсу МН17 на совісті Росії", – наголосив він.
Ядерні випробування в КНДР
Порошенко наголосив, що Україна виступає за посилення заходів, спрямованих на припинення незаконної діяльності Пхеньяну та повернення Північної Кореї у міжнародно-правове поле. Він закликав Радбез провести детальне розслідування щодо Північної Кореї для виявлення можливої зовнішньої допомоги Пхеньяну в ядерній сфері.
Заклик визнати Голодомор геноцидом
Український президент нагадав, що 72-а сесія Генеральної Асамблеї співпадає з 85-ю річницею Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-33 років, який був організований тоталітарним радянським режимом і призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців.
"Доктор Рафал Лемкін, автор Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році, назвав знищення української нації «класичним прикладом геноциду»",- сказав Порошенко. Він закликав країни-члени ООН визнати Голодомор в Україні актом геноциду.
Економічне відновлення
За словами президента, з'явилися підстави говорити про відновлення економіки України.
"Півтора року тому економічна ситуація в Україні була настільки складною, що ми могли лише мріяти про макроекономічну стабілізацію. Тепер у нас є всі підстави заявити про економічне відновлення", – сказав Порошенко.