«Від цієї паузи програє як влада, так і Порошенко. Така невизначеність не має бути властивою до серйозного політика, серйозного лідера. Коли він мовчить і не пояснює ситуацію, виникає чимало питань. Або він не самостійний, занадто залежний від певних груп впливу, або просто боїться висловити власну думку. Тобто така невизначеність не сприяє репутації політика, який має достатньо великий потенціал і репутацію. Порошенку, на мою думку, давно слід було озвучити свою позицію», – заявив Фесенко.
«А для влади це неприємно, тому що кілька разів анонсували відповідне призначення, але рішення немає. Тому й виникають припущення, що Порошенко не хоче йти на цю посаду. Це формує припущення, підозри про послаблення влади і тому затягування цієї паузи звичайно не в інтересах самої влади», – пояснив він.
Політолог припускає, що Порошенка таки намагаються вмовити погодитися на цю посаду.
«Не виключаю, що його переконують, можливо навіть і тиснуть. Подейкують, що він взагалі перебуває за межами країни. Як на мене, після певного суспільного політичного резонансу навколо можливого його призначення, а реакція, як ми побачили, була дуже неоднозначна і навіть критична, можливо, він передумав, зробив крок назад. Вочевидь, Петро Олексійович, не хоче ризикувати, розуміючи, що ситуація після виборів може певною мірою помінятися, зокрема, у випадку відставки уряду. Він хоче зберегти такий собі нейтральний статус для того, щоб включитися в цю гру навколо уряду після виборів як незалежний гравець. А далі – «гратися» за інших умов і можливо претендувати на трохи більше ніж зараз», – вважає експерт.
Водночас Фесенко відначає, що останнім часом досить часто політики анонсують певні призначення до їх прийняття.
«Таку ситуацію ми бачили неодноразово, коли за людину починають «грати» – коли анонсують призначення або відповідне рішення ще до того, як воно прийняте. Зокрема, заяви лунали від президента, БЮТ, втім, лише від Порошенка ми нічого не чули. Я думаю, що це був своєрідний тиск на нього інформаційний і політичний, коли він ще не дав однозначної офіційної згоди. Я не виключаю, що він хотів йти на посаду, він давно хотів отримати вагому державну посаду, скучив за реальною управлінською роботою з високим статусом», – додав він.
Фесенко також не виключає, що після відмови Порошенка, в уряді шукають відповідну кандидатуру.
«Претендентів на цю посаду може бути багато, оскільки з цією посадою якраз обмежень немає, на відміну від посади міністра фінансів, яку повинен займати фахівець, а не політик. А от з макроекономічною політикою проблем немає. На цій посаді може бути як фахівець, як свого часу Данилишин, так і політик. До речі, може претендувати і хтось із нинішніх заступників міністра. До прикладу, Тігіпко може поєднати посаду віце-міністра і міністра економічного розвитку і торгівлі. В депутатському корпусі, я думаю, не виникне серйозна проблема знайти претендента на цю посаду», – зазначив політолог.
Як повідомлялось, 23 лютого стало відомо, що кандидатура Петра Порошенка розглядається на пост міністра економічного розвитку і торгівлі.
За словами Януковича, він мав коротку бесіду з Порошенком, під час якої той стисло виклав своє бачення організації роботи Міністерства економіки та очікує від Порошенка письмового викладу його плану дій.
Втім, згодом Янукович заявив, що розглядає 3 кандидатури на посаду міністра фінансів. А 9 березня Янукович заявив, що розглянув пропозиції Порошенка і хотів би, щоб він працював на цій посаді.
Водночас в БЮТ стверджували, що Порошенко відмовився очолити міністерство економічного розвитку і торгівлі.
За інформацією оточення Порошенка, він буде балотуватися на наступних парламентських виборах у Вінницькій області незалежно від того, чи очолюватиме міністерство економіки.