«Герої не є основними особами виборчої кампанії. Скрізь на перших місцях відомі представники українського політичного класу, і їм треба буде доводити виборцю, що в них є програма виводу України з кризи, оскільки у героїв і комбатів просто немає часу про це думати. Вони на передовій б’ються. Тому через тиждень або два, коли зникне ажіотаж стосовно людей «у хакі», політики мають бути готові до того, що населення почне запитувати: «як нам зупинити зростання цін?», «як нам потрапити в Європу?», «як не зрадити ідеали Майдану?» Герої не можуть на це відповідати, вони жертвують своєю кров’ю», – вважає Небоженко.
На його думку, присутність нових облич у списках партій не матиме прямого впливу на результати виборів.
«Тут не так усе діє, що чим більше людей в одязі «хакі», тим більше рейтинг виросте. Таких закономірностей немає, адже в Україні взагалі не було цінності армії і захисту території. Ми лише вчимося. Я скажу тільки одне, що взагалі запрошення «не політиків»: поетів, письменників, композиторів, політологів, журналістів, це все говорить, що є криза політичного рейтингу, репутації. Не вистачає яскравих облич. Сьогоднішні політики, щоб вони собі не думали – це вчорашній день і їм необхідна підтримка громадянського сектору. Загалом вони це і роблять. Поганого тут немає, головне, щоб у кожному з блоків, який зараз іде, з’явилися розумні пропозиції для України. Наразі ми цього не бачимо», – заявив експерт.
На його думку, в Україні немає еліти, тому не перші ролі вирвалися активні громадяни, які увійдуть до майбутнього парламенту.
«Раніше писали, наприклад, «Іваненко, директор школи №16» і всі знали, це – вчитель, і мабуть він дуже хороший вчитель, раз потрапив до списку, а тепер «Іваненко – батальйон №16», він захищає Батьківщину. Тепер замість статусів «Герой соцпраці», «Відома доярка», «Доктор наук» – інші критерії. Є певний тренд, адже політики зрозуміли, що вони самі не справляються з політикою. Майдан не політики робили, а громадянський сектор. Тому політики намагаються зараз отримати яскравих представників громадянського сектору для того, щоб вирішувати свої проблеми. Це своєрідна спроба «влити свіжої крові» в український політичний клас. Нічого страшного в тому немає, адже у нас немає еліти, а якщо її немає, то не можна й мобілізовувати нових її представників. Треба брати тих, хто виявляє активність: у волонтерстві, у Майдані, у журналістиці, у науці і т.д. Ця тенденція не від хорошого життя, але вона правильна», – каже політолог.
На думку Небоженка про якість нових облич українці дізнаються дуже швидко.
«Будуть молоді люди, які є аналогом «команди Черновоцького». Ми не знаємо, який людський матеріал заходить зараз до Верховної Ради. Однак ми все швидко побачимо», – завершив він.