2 квітня Верховна Рада України відмовилася призначити вибори мера Києва на 2 червня 2013 року.
Проект постанови про призначення виборів підтримали 3 народні депутати від Партії регіонів (Павло Балога, Віктор Бондар та Іван Куровський), 91 депутат від – "Батьківщини", 41 – від УДАРу, 36 – від "Свободи", 21 – КПУ, і 17 – позафракційних. Водночас, за призначення виборів не голосувало 9 опозиціонерів.
Під час обговорення фракція Партії регіонів наполягала на тому, що голосувати за прийняття постанови про призначення виборів у цілому потрібно винятково після відповідного рішення КС. В опозиції ж пропонували провести сигнальне голосування за проект постанови, однак спікер Рибак відмовився.
Під час перерви, оголошеної на вимогу фракцій «Батьківщина» та «Свобода», опозиціонери заблокували парламентську трибуну та президію Верховної Ради.
Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов під час брифінгу заявив, що в нинішньому складі Верховна Рада України непрацездатна, а країні потрібен парламент, обраний за мажоритарною системою. Регіонал також зазначив, що розраховує на розблокування парламенту в середу-четвер.
Опозиціонери, в свою чергу, заявили, що до питання виборів у Києві ще можна повернутися. Зокрема, лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк зазначив, що опозиція вимагає ухвалити постанову за авторством Володимира Яворівського щодо призначення виборів у Києві.
"Ця постанова є у порядку денному, це означає, що ми можемо розглядати це питання. Ця постанова не визначає дати, а призначає вибори на 60 день з моменту вступу в силу цієї постанови", – сказав він.
Опозиціонер також додав, що трибуна буде заблокована доти, доки не буде виконано три вимоги: Перша – прийняття постанови Яворівського, друга – скасування пенсійної реформи, третя – розгляд питання про відставку уряду.
Цього ж дня під будівлею парламенту відбувався масовий мітинг прибічників опозиції. Так, до початку акції журналісти нарахували більше 30 автобусів з правоохоронцями поблизу верховної Ради. Згодом на вулицю Грушевського підійшли приблизно 5 тисяч протестувальників, які несли із собою опудало голови КМДА Олександра Попова. Для учасників акції була включена пряма трансляція із зали засідань Ради. Однак, питання про вибори мера депутати розглянули лише після 16:00. Цьому передувала двогодинна перерва в роботі, під час якої виникли сутички між правоохоронцями та мітингарями. Останні при появі народних депутатів почали скандувати «До роботи!» і силоміць заштовхували їх на територію Ради. Згодом стався ще один інцидент з жінками депутатами від ПР. За їх словами, учасники акції закидали їх льодом та землею. Приблизно о 19:00 мітинг завершилася.
Між тим, у вівторок поблизу парламенту відбувалася ще одна акція – за євроінтеграцію України. Журналісти припустили, що мітинг був організований Партією регіонів для того, аби перешкодити протесту опозиціонерів. Найбільше серед учасників акції було молоді віком до 20 років та літніх людей за 60 років. Згодом ЗМІ повідомили, що мітингувальникам-євроінтеграторам за участь в акції платили по 200 гривень. Водночас, депутат від ПР Олег Царьов заявив, що прихильники його політсили у вівторок не проводили акцій під будівлею Верховної Ради.
Правоохоронці ж цього дня загалом нарахували 4 тисячі осіб, які взяли участь в акціях. У МВС додали, що під час мітингів не було зафіксовано серйозних правопорушень.
2 квітня Вищий спеціалізований суд розпочав розгляд касаційної скарги на вирок Юрієві Луценку у перевищенні службових повноважень. Зранку пенітенціарна служба повідомила, що екс-міністра внутрішніх справ було доставлено на засідання. Сам засуджений скаржився на «скляну клітку», в якій його тримали. За словами Луценка, він не мав змоги чути своїх захисників та був обмежений у спілкуванні. Судді, однак, не зважаючи на подане клопотання, не дозволили йому сісти поряд зі своїми захисниками. Під час засідання розпочали заслуховувати пояснення учасників процесу. Наразі слово має сам екс-міністр, в засіданні оголошено перерву до 10 ранку 3 квітня.
Також у вівторок відбувся допит у якості свідка бізнесмена Сергія Тарути у справі про вбивство депутата Євгена Щербаня. Тарута зазначив, що йому нічого не відомо про можливу причетність Тимошенко до організації або замовлення цього вбивства. Крім того, бізнесмен нічого не знає про обставини загибелі Щербаня.
За його словами, коли дізнався про загибель Щербаня, спочатку подумав, що це провокація і не повірив. Крім того, Тарута розповів, що йому нічого не відомо про те, чи були у Щербаня конфлікти з кимось. На питання прокурора про те, кому було вигідне вбивство, Тарута сказав: "Не знаю".
Як повідомляє прес-служба "Батьківщини", Тарута також наголосив, що між компанією Євгена Щербаня Індустріальний союз Донбасу та корпорацією Єдині енергетичні системи України не було конфліктів, а всі питання щодо постачання газу на підприємства Донецької області були врегульовані у грудні 1995 року.
Заступник начальника Головного слідчого управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури Олег Пушкар заявляє, що свідок у кримінальному провадженні про вбивство Євгена Щербаня бізнесмен Сергій Тарута дав свідчення абсолютно протилежні тим, які давав на досудовому слідстві Генпрокуратурі. У той же час захисник екс-прем'єра Юлії Тимошенко Сергій Власенко стверджує, що Тарута не міняв своїх свідчень.
Та 2 квітня Генеральна Асамблея ООН прийняла перший в історії договір покликаний запобігти багатомільярдному незаконному обігу зброї в світі. Згідно схваленої резолюції, договір про торгівлю зброєю буде відкритий для підписання 3 липня 2013 року.
За прийняття договору проголосували 154 держави, проти висловилися три, утрималися 23 країни.
Для набуття чинності договір має ратифікувати хоча б 50 країн.
Під контроль договору потрапляють усі види звичайних озброєнь, включаючи танки і бронемашини, артилерійські системи великого калібру, бойові літаки і вертольоти, військові кораблі, ракети і ракетні пускові установки, стрілецька зброя та легкі озброєння.