16 квітня Верховна Рада України відмовилась призначити позачергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради. За відповідний проект постанови, автором якого є депутат від «Батьківщини» Володимир Яворівський, проголосували 200 депутатів з 226 необхідних. Законопроект не підтримав жодний депутат фракції Партії регіонів.
За нього проголосували 93 депутати фракції "Батьківщина", 34 – "Свобода", 39 – УДАР, 20 – КПУ та 14 позафракційних депутатів.
Проект постанови передбачав призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради на неділю, наступну після спливу 60-денного строку з дня набрання чинності цією постановою. Ця постанова мала б набрати чинності з дня її опублікування.
Напередодні в ефірі одного з телеканалів регіонал Віталій Журавський заявив, що вибори міських голів та міських рад мають проходити одночасно по всій країні. Він наголосив, що заминка у вирішення цього питання полягала у тому, що у постанові, які було внесено до парламенту йшлося про "чергові" вибори у Києві, тоді як, за словами "регіонала", вони мають бути "позачерговими".
"Закон є закон. Його треба виконувати. І там чітко написано, що вибори мають проходити по всій Україні в один і той же час. Уявіть собі – зараз будуть оголошені вибори київського міського голови на п’ять років і на п’ять років київської міської ради. Чи вони будуть законні? Я сумніваюсь", – зауважив він.
Між тим, депутат від «Батьківщини» Володимир Ар'єв у Facebook з посиланням на власні джерела у Конституційному суді написав, що КС запропонує провести вибори мера Києва у серпні, а вибори Київради в інший час.
В той же час керівник прес-служби зазначив суду, що КС ще не проводив засідання у закритій частині розгляду цього питання.
«(Перше засідання у закритій частині – Ред.), згідно з проектом порядку денного, це питання планується розглядати у четвер, 18 квітня. Втім, це, повторюся, проект порядку денного. Він може змінитися і в той самий день», – зазначив Черненко, додавши, що на сайті суду оприлюднять результати роботи КС за підсумками тижня.
Лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк, коментуючи провал голосування заявив, що опозиція вноситиме нові постанови про призначення виборів у Києві, допоки парламент їх не призначить.
У вівторок Печерський районний суд Києва за відсутності екс-прем’єра Юлії Тимошенко допитав чергового свідка у справі про вбивство депутата Євгена Щербаня – Віталія Гайдука, який в 1994-1997 роках обіймав керівні посади в Донецькій облраді та в Донецькій обласній державній адміністрації.
На початку судового засідання слідчий суддя Оксана Царевич заявила присутнім, що Юлію Тимошенко не доставили, оскільки «на адресу Печерського суду надійшов акт від Пенітенціарної служби» про відмову їхати на судове засідання до Києва.
Під час відповідей на запитання захисту екс-прем’єра Гайдук зазначив, що у нього немає доказів причетності Юлії Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня, як і нема доказів її непричетності. Він також не зміг підтвердити інформацію про прямі погрози Щербаню від Тимошенко.
«Я не був учасником зустрічей між Тимошенко і Щербанем. Те, що зустрічі були – я чув. Але прямим учасником я не був. Тож не можу ані підтвердити, ані спростувати погрози», – додав Гайдук.
Свідок також не погодився зі свідченням попереднього свідка у справі Сергія Тарути.
«Якщо Тарута казав, що у нього, як у менеджера, було все чудово – зрозуміло. Конфлікт перейшов на рівень між Щербанем Володимиром Петровичем та віце-прем'єром Лазаренко», – сказав Гайдук.
Він також підтвердив наявність конфлікту між губернатором Донецької області Володимиром Щербанем та Павлом Лазаренком.
Крім того, свідок додав, що йому нічого невідомо про те, що Юлія Тимошенко нібито перераховувала гроші за вбивство Євгена Щербаня кримінальному авторитету Мільченку, відомому як «Матрос».
Наступним свідком, якого допитають по справі щербаня, має стати Петро Кириченко. Його допит призначено на 19 квітня.
Та 16 квітня на південному сході Ірану стався землетрус магнітудою 7,8 балів. Згідно із повідомленням, підземні поштовхи відчувалися по всій Перській затоці й навіть у столиці Індії Нью-Делі.
В результаті землетрусу загинули щонайменше 40 осіб. Такі цифри наводить іранський телеканал Press-TV. При цьому, представники місцевої влади, на яких посилається Reuters, повідомляють про те, що жертвами стихії могли стати сотні людей. Вони також заявили, що цей землетрус є найбільшим в Ірані за останні 40 років.
Згідно з даними Геологічної служби США, епіцентр землетрусу перебував за 86 км від міста Хаш, розташованого біля кордону з Пакистаном. Осередок залягав на глибині 15 км. У Хаші проживає близько 56 тис. осіб. Місто є адміністративним центром провінції Систан і Белуджистан.
В більшості районів тієї провінції на цей час перервано енергопостачання, також не працює зв'язок.
У прикордонних пакистанських містах, як повідомляє Al-Jazeera, цитуючи очевидців, «зруйновані тисячі будинків». Через землетрус в Нью-Делі і Дубаї люди в терміновому порядку були евакуйовані з висотних споруд. У тому числі була проведена евакуація у дубайському хмарочосі Бурдж-Халіфа, який є найвищою будівлею у світі.