Щонайменше двоє людей загинули під час сутичок, які відбувалися 13 березня ввечері в центрі Донецька.
«За даними медиків в результаті зіткнень між учасниками двох мітингів на площі Леніна в Донецьку загинула одна людина. Ще близько десяти людей доставлені в лікувально-профілактичні установи міста. Дані про кількість постраждалих уточнюються» , – йдеться в повідомленні прес-служби Донецької облдержадміністрації з посиланням на департамент охорони здоров'я.
Тим часом, спільнота Євромайдану у Facebook повідомляє: "Постраждалі в Донецьку: 2 підтверджені смерті. 1 під питанням – живий чи мертвий. 1 у важкому стані, оперують. 2 у вкрай важкому. Постраждало щонайменше 50 осіб", – йдеться в повідомленні.
Увечері 13 березня у центрі Донецька відбулися відразу два мітинги – проросійський та прихильників єдності України. У них взяли участь близько двох тисяч осіб. Між учасниками обох зібрань вишикувалися силовики. Проросійські активісти «озброїлися» георгіївськими стрічками та палицями. Вони вмикали радянські пісні і кидалися яйцями. Також під час акцій вибухали петарди, дехто застосовував електрошокери та газові балончики.
Згодом стало відомо, що загиблий у Донецьку під час нападу проросійських активістів на мітинг за єдність України – активіст обласної організації ВО "Свобода" Дмитро Чернявський. Про це на своїй сторінці у Facebook написав керівник обласної "Свободи" Ігор Славгородський.
"Один із загиблих сьогодні в Донецьку свободівець Дмитро Чернявський", – написав він.
Повідомляється, що впродовж тривалого часу Чернявський був прес-секретарем ДГО "Свобода".
Європейський парламент засудив дії Росії в Криму та висловився на підтримку нової української влади. Про це йдеться у резолюції Європарламенту, яка була ухвалена у четвер, 13 березня.
У резолюції наголошується, що Крим є невід’ємною частиною території України і "був визнаний таким Росією і міжнародним співтовариством".
Європарламент закликає до врегулювання кризи, "виведення всіх збройних сил, які незаконно перебувають на українській території", вимагає "повної поваги до міжнародного права і зобов'язань, що випливають з діючих конвенцій" .
Європарламент підкреслив, що територіальна цілісність України була гарантована Росією, США і Великою Британією у Будапештському меморандумі , підписаному з Україною.
Євродепутати також вказали, що згідно з Конституцією України Крим може організовувати референдуми тільки щодо питань місцевого значення, а не щодо зміни меж, визнаних на міжнародному рівні. У зв'язку з цим Європарламент заявив, що "референдум з питання приєднання (Криму – Ред.) до РФ буде розцінюватися як незаконний".
Європейські депутати висловили переконання в тому, що "налагодження конструктивного діалогу є кращим засобом досягти прогресу на шляху вирішення будь-якого конфлікту і досягнення довгострокової стабільності в Україні".
У резолюції міститься заклик до міжнародного співтовариства підтримати Україну.
У документі підкреслюється важливість міжнародного спостереження і посередництва і міститься заклик до інститутів ЄС і держав – членів союзу використовувати всі можливі політичні та дипломатичні підходи і співпрацювати з міжнародними організаціями з метою забезпечення мирного вирішення кризи, заснованого на гарантії суверенітету і територіальної цілісності України .
Євродепутати висловилися за розгортання місії спостерігачів ОБСЄ в Криму, підтримали ініціативу створення контактної групи під егідою ОБСЄ.
Європарламент привітав зобов'язання українського уряду щодо проведення політичних, економічних і соціальних реформ, а також рішення Єврокомісії про короткострокову і середньострокову допомогу Україні в розмірі 11 млрд євро, щоб сприяти стабілізації фінансової та економічної ситуації.
Українського олігарха Дмитра Фірташа заарештовано у Відні. Цей факт підтвердили "Deutsche Welle" джерела у Федеральному управлінні кримінальної поліції Австрії.
У поліції також сказали, що найближчим часом вирішиться питання екстрадиції Фірташа до США. В Австрії кримінальних справ проти бізнесмена немає.
Арешт Фірташа здійснено на підставі ордера, виданого американським судом на запит ФБР.
"Ввечері 12 березня, близько 20 години, у Відні співробітниками відділу по боротьбі з організованою злочинністю заарештовано українського громадянина Дмитра Ф., 48 років", – йдеться у офіційній заяві австрійської поліції.
Фірташа підозрюють, зокрема, у хабарництві і створенні кримінального угруповання.
Верховна Рада створила Національну гвардію України. "За" проголосували 262 народних депутата. Не голосувала фракція КПУ у повному складі. Від ПР проголосував "за" лише один депутат.
Згідно з законом, Нацгвардія створюється на базі внутрішніх військ.
За організаційно-правовим статусом Національна гвардія діятиме в системі Міністерства внутрішніх справ.
Національна гвардія виконуватиме службово-бойові завдання в інтересах громадян, суспільства і держави в умовах мирного часу, за надзвичайних ситуацій, а також братиме участь у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету і територіальної цілісності, безпеки прикордонного простору, державної незалежності і національних інтересів у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення (бойових) дій.
В умовах мирного часу та за надзвичайних ситуацій зазначений орган призначений виконувати в основному правоохоронні функції всередині держави.
Крім того, Верховна Рада з другої спроби обрала чотирьох суддів Конституційного суду. Результати голосування оголосив голова лічильної комісії Геннадій Зубков.
Він повідомив, що у голосуванні взяли участь 268 депутатів.
Суддями КСУ обрали:
Сергія Саса – 257 голосів "за";
Миколи Мельника – 245 "за";
Ігор Сліденко – 239 "за";
Станіслав Шевчук – 244 "за".
Володимир Стетович, якого також висували кандидатом на посаду судді КСУ набрав лише 203 голоси підтримки, тому його суддею призначений не буде.
Одразу після оголошення результатів депутат Сергій Сас написав заяву про складання депутатського мандата і Рада позбавила його депутатства 227 голосами.
Усі обрані судді були приведені до присяги одразу в залі засідань парламенту.
Також стало відомо, що головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України міському голові Харкова Геннадію Кернесу повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2 ст. 127 (катування) та ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) Кримінального кодексу України. Про це на прес-конференці 13 березня повідомив заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець.
За його словами, Генеральною прокуратурою прийнято до розслідування кримінальне провадження за фактом незаконного позбавлення волі двох активістів Майдану у Харкові.
"За даними, які були внесені в ЄРДР органами внутрішніх справ, значиться що організацією цих злочинних дій керував Генадій Кернес. Сьогодні з ним були проведені слідчі дії, і слідчим було прийнято рішення про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту", – повідомив Баганець.
Він зазначив, що потерпілі активісти знімали на відео зустріч, яка проходила в одному з готелів Харкова.
"Вони зафіксували автомобілі з російськими номерними знаками і цей готель на відео, після цього їх наздогнали на машинах, заблокували рух, витягнули з авто, побили, доставили в готель і утримували кілька годин, наносячи тілесні ушкодження", – додав заступник Генерального прокурора України.
Баганець також зазначив, що наразі слідство не може розголошувати дані про потерпілих, щоб не піддавати їх небезпеці.