Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України, фракція «Європейська солідарність»
Як на мене, цей політичний сезон буде неприємним. Ми бачимо, що є суттєві проблеми з якими люди вже стикнулися. «Кінець епохи бідності» перетворився на «епоху жебрацтва». Є суттєве падіння ВВП, на економіці дуже серйозно позначається не тільки карантин і пандемія, а й непрофесійність дій попереднього і цього урядів. Думаю все це позначиться на настроях людей. Відповідно, будемо далі чути різні популістичні слогани, але від цього жити легше не буде. Монобільшість і країна загалом стикнуться з суттєвими проблемам восени. Думаю, що рейтинги «слуг» надалі будуть падати. Власне, це буде відчутне падіння підтримки людей. Монобільшість продовжить руйнуватися зсередини. Там є притомні люди, які не можуть не бачити проблем. А є ті, хто піддається впливам олігархів. Їх будуть далі перекуповувати, що у свою чергу створюватиме певну напругу у правлячій партії. А це буде виливатися у необхідність шукати союзів з іншими. Питання лише з ким саме, і куди будуть вести країну далі.
Якщо рейтинги Слуги народу залишатимуться високими, то перевибори можуть бути ймовірними як таке «принесення жертви» заради утримання рейтингу президента Зеленського. Хоч ця влада не є компетентною, але напевно не самогубною. Тому я думаю, що вони мають відчувати і розуміти, що стільки ж місць у парламенті точно більше не отримають. Плюс-мінус 200 штиків, які вони сьогодні збирають для критичних законопроектів, не є гарантованими на наступних парламентських виборах, якщо б вони відбулися дочасно. І все ж якщо президент буде вважати, що це в якомусь сенсі залишить його на плаву, то він може вдатися і до такого кроку. Це може бути ірраціонально, але можливо.
Читайте також: Траєкторія бумеранга
Новий Майдан, на жаль, є ймовірним з першого дня президентства Зеленського. Ті люди, які вже незадоволені його політикою, прекрасно розуміють, що це дуже небезпечний сценарій для України. Таким Майданом може скористатися насамперед Росія і Путін, мета якого є дестабілізація України. Тому думаю, що це є стримуючим фактором для багатьох людей і вони поки що не наважуються на Майдан. Але, на жаль, ця влада робить усе для того, щоб пришвидшити наростання незадоволення суспільства. Ще пару таких кроків як наступ на національні інтереси країни та українську мову, знищення суб’єктності на міжнародній арені і боюся, що тоді Майдан може зібратися. Але тоді вже зберуться не студенти, а ветерани, і це може бути небезпечним для країни.
Наступ ворога продовжується, не тільки на військовому фронті, а й на інформаційному. Йде повна мобілізація п’ятої колони всередині країни на догоду Кремлю. Йде також наступ на міжнародному фронті. Як на мене, триває повзуча окупація Донбасу. Ми бачимо, що російські окупанти повертаються на ті позиції, де були, як нам казали, дзеркально розведені війська. Але ми не бачимо, як на ті позиції повертаються наші військові, як нам обіцяв президент. Ми бачимо певні сигнали концентрації військ РФ на кордоні з Україною та на лінії розмежування, й атаки, які почастішали з боку російських терористів. Очевидно, я б не виключала і широкомасштабного нападу. Разом з тим, Зеленський та його риторика «нада проста пєрєстать стрєлять» показує вразливість і, можливо, Росія може скористатися іншими фронтами, не обов’язково задіюючи при цьому збройні сили. Це й економічний тиск, зміни мислення українського суспільства. Якщо їм вдасться це зробити, то РФ необов’язково вести своїх військових в пряму атаку, тому що мета Москви – залишити Україну в сфері впливу РФ. На жаль, сьогоднішня владна верхівка своїми діями сприяє тому, щоб цей сценарій був можливий.
Роман Лозинський, народний депутат України, фракція «Голос»
Політична стабільність нинішньої осені напряму залежить від того чи може нинішня влада: і президент, і монобільшість дати відповідь на ключові виклики. Перше – це виправити ситуацію, коли ті, хто мають нас захищати перетворюються в одну з найбільших для нас небезпек. Бо хто зараз наважиться іти на допит в поліцію після того як жінку в Кагарлицькому відділенні кілька годин ґвалтували і катували. І таких випадків десятки. За це має бути відповідальність: мають сісти самі злочинці в погонах і піти з посад ті, хто зацементував систему «своїх не здаємо» – Арсен Аваков та решта керівництва МВС та нацполіції. Якщо Володимир Зеленський і пан Шмигаль й надалі мовчатимуть, почнуть говорити українці. Для попередньої влади така ситуація закінчилася плачевно.
Інша історія – танці над прірвою нинішнього уряду. Ця прірва називається економічна криза. І уряд підходить до неї абсолютно не готовим. Вже зараз ми маємо серйозні діри в бюджеті. Місцеві громади недоотримали з початку року 11 мільярдів гривень, бюджетна частина вже зараз недовиконана на 50 мільярдів гривень. Це дуже багато і якщо уряд не візьметься за голову, то восени не буде чим платити людям зарплати і пенсії. А коли не буде що їсти – цю владу люди можуть просто змести і красиві ролики з поясненнями не поможуть.
Читайте також: Шляхом Леоніда ІІ
Вже зараз треба забирати гроші в «бюджетних» паразитів таких як Держуправління справами, силовиків, які кошмарять бізнес, олігархів. Стежити, щоб ефективно витрачалися гроші в тому числі з фонду на боротьбу з коронавірусом. А не так як робить керівник МОЗ Степанов, який хоче лише на закупівлі костюмів переплатити 1 мільярд гривень. Зараз треба допомагати малому і середньому бізнесу, який може і має бути подушкою для економіки, а не закладати гроші для Коломойського і компанії, підтримуючи їхні сектори. Влада має перестати кошмарити людей в регіонах. Дати можливість їм обирати тих, кого вони вважають достойними, а не тих, хто має гроші. Тому ми добиваємося прозорих правил на місцевих виборах, а головне – знизити виборчу заставу. Бо сьогодні, наприклад, іти на вибори мера Києва в 10 разів дорожче, аніж балотуватися на пост очільника Лондона.
До наступу Росії ми повинні бути готові апріорі. Бо вона буде використовувати всі можливості, щоб нас знищити. Так, маємо домовлятися про звільнення полонених, але сподіватися, що в Мінську наша сторона мило поговорить з росіянами і вони підуть – не варто. Більше того, ми не маємо наробити помилок, на які зараз офіс президента йде, підвищивши рівень нашої делегації до офіційного. Ми цим легалізуємо маріонеток кремля і даємо дуже поганий сигнал для західних партнерів. Бо якщо не зможемо себе захистити на дипломатичному фронті, то цього ніхто за нас робити не буде. Тому план на осінь цю, наступну і ще на кілька – бути готовим дати відсіч Росії.
Євгенія Кравчук, заступниця голови депутатської фракції «Слуга народу»
Очікую, що місцеві вибори відбудуться, як і передбачено Конституцією 25 жовтня 2020 року. Завадити цьому може хіба що дуже сильне погіршення епідеміологічної ситуації в країні. Але я на 99% впевнена, що все буде за планом. Щодо можливих дострокових виборів до Верховної Ради – я наразі не бачу чітких передумов для цього. Треба дивитися на те, як працюватиме Верховна Рада до закінчення сесії. Поки ми працюємо і приймаємо важливі законопроекти, – тож причин для розпуску немає. Звісно, є вірогідність політичної кризи, коли захочуть звільнити уряд і не зможуть обрати новий – я бачу лише такий варіант. Ну або половина нашої фракції раптово просто перестане голосувати.
Серед важливих документів, які у нас заплановані на осінь: це пакет законопроектів про народовладдя і референдуми. Ми хочемо нарешті прописати механізм відкликання громадою свого місцевого депутата. Також в планах місцеві референдуми – але проекту закону поки немає, робота над ним ще не почалася. І, насправді, вона доволі кропітка. Адже цей закон має бути виваженим, аби не було навіть натяків на можливість сепаратистських рухів. Тому тут треба добре попрацювати з експертами і народними депутатами. Натомість уже готовий текст про національний референдум, цього тижня його мають зареєструвати в парламенті. І, вірогідно, Рада проголосує його у першому читанні вже під час нинішньої сесії.
Читайте також: Дали йому рік
Федералізації України, повернення Донбасу на умовах Росії не буде. Жодного закріплення особливого статусу ОРДіЛО в Конституції – не буде. Про неодноразового говорив і президент, і представники парламенту. І я теж хотіла б на цьому наголосити. Тому такі заяви – це радше страшилка, якою людей намагається лякати опозиція.
Володимир Ар’єв народний депутат, фракція «Європейська солідарність»
Я думаю, це буде напружений сезон, оскільки буде проходити під знаком виборів в місцеві органи влади, під час серйозного спаду в економіці і загрози другої хвилі пандемії, яка змушуватиме Зеленського вдаватися до дій, які ще більше поглиблять фінансову та політичну кризу. Вочевидь будуть спроби влади перевести питання на щось інше. Наприклад, на створення штучних скандалів, можливо, політичних переслідувань.
Я даю менше ймовірності перевиборам, оскільки Зеленський так і не зміг побудувати партійну структуру «Слуги народу». Популярність партії зараз катастрофічно падає, управлінський хаос президента уже призводить до того, що представники влади, особливо на місцях, відмовляються від фактично повного підпорядкування Зеленському, граючи в свої ігри. Тобто посилити вертикаль він узагалі не здатен. Я бачу, що можливо, якщо ситуація буде розвиватися за найгіршим сценарієм, то дострокові чи президентські вибори теоретично можуть відбутися, тому що Зеленський втомиться і скаже «нащо мені це все». Він думав, що це буде гарна прогулянка в променях слави, а виявилося, що все відбувається протилежно його очікуванням.
Чи ймовірний новий Майдан? Можливість є, але навряд чи це буде Майдан як такий, якщо влада не вдасться до рішень, які кардинально змінять вектор країни. Майдани у нас, відбуваються не через «кастрюльну» тематику, а через геополітичну. Тому в даному разі я вважаю, що Майдан теоретично можливий лише за умов, якщо Зеленський вирішить, що влада може бути використана для повернення впливу РФ в чистому вигляді, чи піде на виконання Мінських угод за сценарієм Кремля..
Читайте також: Утрачений шанс
Ну а наступ ворога не просто можливий, а швидше за все відбудеться. Тим більше підготовка, яка йде зараз, свідчить саме про такий розвиток подій. Я впевнений, що все залежатиме від комплексних факторів, необхідності тиску на українську владу, від позиції, яку займуть наші західні партнери, зокрема, США і ЄС. Активно зосереджуються зараз батальйони тактичних груп з російського боку, тобто росіяни очевидно готуються до ескалації агресії. У разі хаосу і вуличних протестів в Україні, Росія захоче скористатися моментом для того, щоб взяти під контроль нові території України. Зокрема, йдеться про Кримський канал та подальше просування в Донецькій і Луганських областях, а також поширення на Харківську область. Також йдеться про можливі проблеми в Закарпатській області, де Медведчук і компанія активно працюють над реалізацією кремлівської політики. В такому разі влада повинна в першу чергу не займатися внутрішніми «розборками», а об’єднувати країну, щоб чинити спротив. Бо в мене таке враження, що це відбувається для того, щоб послабити Україну і її позицію, розсварити нас зі стратегічним партнером як-от США, а значить полегшити завдання, яке ставить перед собою Росія.
Андрій Левус, співкоординатор Руху Опору Капітуляції, Голова Проводу ГО «Вільні люди».
Протестна активність в Україні завжди посилюється на осінь. І якщо COVID-19, певною мірою, допоміг владі, пригальмувати наростаючі антикапітулянтські й антиреваншистські протести та виступи проти свавілля правоохоронців, то це тимчасово. Цього разу, до загострення ситуації може призвести ціла сукупність факторів — складне економічне становище, чи корупційні скандали за якими стирчатимуть вуха влади. Також не виключаю, що Зеленський можливо піде на перезавантаження Верховної Ради, адже треба призначити винних за провали. А їх завжди найлегше зліпити із парламентарів. Плюс, йому доведеться щось робити із Донбасом. Якщо буде ухвалене рішення щодо виборів в ОРДіЛО (влада анонсує його на липень), то звичайно воно згенерує досить рішучі протести й держава, за відсутності сильної вертикалі та єдності суспільства, досить швидко стане ласим шматочком для РФ. Ми намагатимемось не пускати владу за ці теоретичні червоні лінії (хоч, як на мене, їх вона давно перейшла і затерла), усвідомлюючи, що кидати державу в хаос не потрібно, навіть при такій владі. Самоцілі зняти Зеленського в мене, чи руху опору капітуляції немає.
Читайте також: Бойові вовки і легковаговики
Можливо це дивно звучить, але я вважаю, що будь-яке потрясіння може знищити державу. Наша дія має бути якраз рівно такою яка унеможливлює капітуляцію, геополітичний розворот та знищення національної безпеки. Звісно я за те є, щоб ця влада пішла якнайшвидше, однак наше завдання зробити це максимально легітимно, зберегти міжнародну підтримку та боєздатність фронту. Наразі проблема українського суспільства в тому, що досі не сформовано якісної політичної альтернативи. А постійні розмови про 73% і 25% які підігріваються різними сторонами є шкідливими, бо капсулюють ситуацію. І тому все залежатиме, чи українці виявляться спроможними не просто до протесту, а головне до створення якогось більш дієвого руху, на кшталт НРУ кінця 80-их початку 90-их, що матиме окрім протестного завдання, ще якусь велику позитивну мету. Якщо ж не спроможуться, то місцеві вибори ще більше зіштовхнуть між собою лобами патріотичні сили і з усіх тих протестів нічого не вийде.
Юрій Сиротюк, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень», Голова фракції ВО “Свобода” в Київраді.
Політичний сезон цієї осені буде нестабільний і складний, бо нас чекають місцеві вибори в умовах жорсткої економічної кризи та стрімкого падіння довіри до інститутів влади. Звичайно, буде чергова урядова криза. Адже постане необхідність знайти винних і цей слабкий уряд буде дуже зручним хлопчиком для биття. Можна очікувати розпаду фракції «Слуга народу», яка вже не є монолітною і єдиною. Її розвалять місцеві вибори.
Ще один фактор про який не варто забувати – Росія, яка цілеспрямовано працює над дезінтеграцією української державності й хоче доказати, що Україна не життєздатна. Путіну сьогодні потрібні хоча б маленькі перемоги аби посилити свій рейтинг, який просів, тож звісно, можливі локальні воєнні загострення. Привід, він може виссати хоч з пальця – від подачі води у Крим до збройної провокації на фронті. Хоча, на мою думку, сьогодні для Росії виграшнішою є політична стратегія. Прихід ОПЗЖ в український парламент приносить їй більше користі ніж Іловайський котел. І місцеві вибори якраз можливість провести дезінтеграцію України без жодного пострілу. Якщо Росія побачить, що зможе опанувати десяток регіонів на сході та півдні України через заведення своїх мерів, то це буде її першочергова тактика. Одне з стратегічних завдань Путіна – так звана федералізація України. Він з 2014 року гне цю тему і цей фінт йому легше втілити сьогодні виборами ніж військовою агресією.
Ну а паралельно Росія намагатиметься ослабити центральну владу шляхом дискредитації її інститутів та підрив основ державності. Нинішній президент має ще достатньо високий рейтинг довіри й нажаль частина політикуму свідомо штовхає його в антиукраїнське русло. Можна не сумніватися, що Росія спробує цим скористатися, залучивши Зеленського до проросійського табору та ширки з ОПЗЖ, та простягнувши руку підтримки й фінансові ресурси для подолання кризи.
Читайте також: Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу
Ми, українці, нажаль досі не навчились користуватися інструментом виборів, тому восени доведеться користуватися інструментами прямої демократії. Тобто, безпека, захист держави в південних і східних регіонах знову ляже на плечі простих громадян. Але основне завдання, насправді, дуже просте – не розсваритися й не дати себе обдурити.
Олексій Гончаренко, народний депутат України, фракція «Європейська солідарність»
Політичний сезон цієї осені обіцяє бути напруженим. По-перше, наслідки непродуманого карантину і коронавірусної кризи проявляться повною мірою. По-друге, соціальна напруга, спричинена зовнішньою і внутрішньою політикою Зеленського. По-третє, місцеві вибори. Протистояння між місцевою владою і центром уже набирає оборотів.
Чи ймовірні перевибори? Моя особиста думка ― можливі. Все залежить від того, як буде розвиватися ситуація далі, наскільки монобільшість залишатиметься моно- і чи не розвалиться на полі-, а також від результату місцевих виборів. Зеленський сильно залежний від рейтингу, а побудова ним система (чи радше безсистемність) ― від його особистості. Здасть Зеленський ― картковий будиночок розвалиться.
На жаль, по багатьох питаннях, ми спостерігаємо, що влада штовхає людей на вуличний протест. Переслідування опозиції, капітулянтський напрям зовнішньої політики, лавірування на межі червоних ліній, відсутність справедливості. Для мене це свідчить про зростання потенціалу вулиці як єдиного інструменту впливу на владу. Проте, я б не хотів повторення тих трагічних подій і виступаю за використання усіх можливих легальних засобів.
Росія ніколи не давала приводу засумніватися у можливості відновлення повномасштабних військових дій. Стратегічною ціллю Кремля залишається повна ліквідація України як держави. Інша справа, що в найближчому майбутньому внутрішня і зовнішня кон’юктура, швидше штовхають російську владу до «замороження» конфлікту і просування «придністровського сценарію» за формулою Козака. Це дозволить продовжити тиск на Захід з метою таки зняти санкції. Для Росії це зараз найбільш вигідний сценарій. Нам потрібно бути готовими захищати власний суверенітет як у військовому плані, так і на дипломатичному полі.
Віктор Трегубов, публіцист, співголова партії "Демократична Сокира"
Політичний сезон цієї осені буде дуже напруженим. Втім, у нас кожен політичний сезон напружений.
За умов сталого розвитку ситуації, що склалася перевибори навряд чи можливі. Для виборів потрібна різка та критична зміна електоральних уподобань. Такого поки нема. Але може статися, якщо відбудеться щось дуже кричуще.
Читайте також: Час визначатися
Майдан відбувається тоді, коли значна частина політично активного населення країни відчуває: влада зробила щось таке, після чого вони просто не можуть не вийти на вулиці. Бо якщо не вийдуть – далі вона взагалі робитиме, що хоче. Чи ймовірно таке? Це залежить від дій влади. Оскільки усі розуміють, що внутрішні заворушення можуть бути корисними для росіян, протест може стати радикальним лише у тому випадку, у якому ветерани переконаються, що іншого шляху запобігти здачі національних інтересів просто немає.
Чи ймовірне загострення на фронті та наступ ворога? На жаль, так, ворог має для цього оперативні можливості та потребу в цьому. Вірогідно, що якщо Україна не буде поступливою в питанні імплементації Мінських угод за російським сценарієм, легалізації окупантів та колаборантів, то Російська Федерація знов натисне військовою силою. Важливо мати можливість її відбити.