Політика

  ▪   Ольга Ворожбит

Бойові вовки і легковаговики

Фото: УНІАН
Чи зможе Китай отримати вигоду зі своєї «коронавірусної дипломатії»?
Матеріал друкованого видання
№ 18 (650)
від 29 квітня

Упродовж останніх двох місяців словосполучення «маскова дипломатія», або «коронавірусна дипломатія» щодо Китаю виринають дедалі частіше. Після повідомлень про подолання вірусу Піднебесна взялася активно «допомагати» європейським країнам, у яких епідемія тільки починала вирувати, оголивши неготовність урядів до такого розвитку подій. Борти з масками, захисним спорядженням і тестами з Китаю приземлялися в аеропортах то однієї, то іншої європейської столиці. У медіа з’являлися захопливі статті про «китайський спосіб» боротьби з хворобою та швидкий менеджмент. Однак уже дуже швидко стало зрозуміло, що китайські маски й тести далеко не найкращої якості, а згодом з’являлося дедалі більше повідомлень про замовчування Пекіном інформації щодо хвороби, яка критично вплинула на поширення COVID-19 у всьому світі. Однак це лише підбурило Піднебесну до наполе­гливіших кроків. «Для Сі Цзіньпіна власна пропаганда щодо поширення коронавірусної інфекції є одним із головних пріоритетів», — каже в коментарі Тижню Філіп Їроуш, аналітик чеського дослідницького центру Sinopsis. Ця організація активно досліджує КНР із погляду Східної Європи й зокрема Чехії. Масштабна кампанія, яку розпочав Пекін, за словами дослідника, нині включає багато різних напрямів: від Twitter-ботів і дезінформаційних кампаній на зразок тих, що їх провадить Росія, до мобілізації китайської діаспори та «друзів Китаю», які часто впливають у межах цільової країни. Після того як стара Європа дещо оговталася від шоку пандемії та дій КНР, остання знову посилила «увагу» до своїх східноєвропейських та євроскептичних друзів.

 


«Велика заслуга нашого президента в добрих взаєминах із президентом Китаю, бо завдяки цьому ми маємо перевагу в отриманні матеріалів із КНР», — наголосив прем’єр-міністр Чехії Анджей Бабіш 20 березня в ефірі місцевого радіо. Майже в той самий час на вулиці сербської столиці Бєлграда встановили білборд із портретом китайського президента та фразою «Хвала, брате Си» («Дякую, брате Сі»). Білборд оплатив сербський таблоїд Informer, проте президент Александар Вучич після отриманої 21 березня гуманітарної допомоги називав Сі Цзіньпіна «не лише добрим другом, а й братом». На фоні майже невидимої допомоги з боку США та ЄС своїм сусідам і проблеми з подоланням кризи, спровокованої пандемією в Європі, кроки, до яких вдається китайська коронавірусна дипломатія по всьому світу, можуть принести Піднебесній чимало бонусів. Так, наприклад, опитування, проведене в квітні цього року італійським телебаченням, показує, що громадяни цієї країни найбільше хотіли б мати в друзях серед країн поза Європою саме Китай (36% опитаних), натомість США віддали перевагу на 6% менше. «Комуністична партія Китаю (КПК) та її місцеві спільники намагаються використати цю кризу для посилення свого становища в цільових країнах», — каже Їроуш. У цьому дослідник бачить кілька причин: частково через високу залежність від поставок захисного спорядження (зокрема на початковій фазі епідемії), що було спровоковане неспроможністю європейських урядів підготуватися до кризи й забезпечити безпечніші та значно дешевші місцеві ланцюги поставок. «Зокрема в Чеській Республіці це призвело до відродження опальних лобістів Китаю й навіть того, що один із них став членом Центрального кризового штабу, політичного органу вищого рівня, відповідального за боротьбу з епідемією», — додає дослідник.

 

Читайте також: Нова хвиля старого популізму

 

Два останні роки, за словами Їроуша, були жахливими для іміджу КПК у його країні. «Значна частина її відкритої та прихованої діяльності потрапила під прискіпливий контроль, а деяких місцевих союзників було повністю дискредитовано. Цю кризу, здавалося б, Китай сприймає як можливість змусити громадськість і політичний істеблішмент забути про ці два роки й повернути свою втрачену позицію», — вважає дослідник. Ба більше, Пекін упродовж останніх років, і в останні місяці зокрема, стає дедалі агресивнішим у своїй дипломатії, зокрема там, де готові говорити про хибні кроки і пропаганду з боку Піднебесної. Дейв Канґ у статті для Associated Press називає сучасних китайських дипломатів поколінням «бойових вовків». До цієї когорти також належить посол КНР у Швеції Гі Кондю, який іще в січні цього року спровокував скандал через свою метафору боксера-легковаговика. Так він прокоментував матеріал у шведських медіа, що стосувалися, на його думку, внутрішніх справ Пекіна. Легковаговиком він назвав вільну шведську пресу.


А посольство Китаю в Німеччині оприлюднило відкритий лист до найбільшої щоденної газети Bild, де звинуватило останню в «поганому смаку». Причиною стало те, що німецьке видання у своєму матеріалі звинуватило Піднебесну в поширенні пандемії. Нині також є багато розголосу щодо пом’якшеного тону (згідно з джерелами американської газети The New York Times) звіту ЄС щодо китайської пропаганди. Філіп Їроуш вважає, що це показує, наскільки Євросоюз лишається обережним у своїй критиці КПК.


Китай давно вкладає значні ресурси і нарощує свою «м’яку силу» в Африці. Криза, спровокована COVID-19, кидає континент в обійми Піднебесної ще більше, попри проблеми, що виникають у їхніх відносинах. Так, і уряд Китаю, і засновник групи компаній Alibaba Джек Ма разом зі своїм благодійним фондом розсилають захисне спорядження, апарати ШВЛ і тести на COVID-19 до африканських країн. На початку спалаху коронавірусної інфекції в деяких африканських країнах, зокрема Гані, Ніґерії та Уґанді, імідж Китаю різко погіршився через дискримінацію африканців у Гуанчжоу. Тоді деякі оглядачі ставили питання, чи не вплине це на позиції КНР в Африці. Однак схоже на те, що ситуація обертається для Піднебесної в позитивному напрямі. «Африканські уряди не мають багато опцій», — каже експерт Південноафриканського інституту міжнародних відносин Кобус ван Стаден у коментарі Deutsche Welle. «Світова економічна криза змушує Африку до переговорів із Китаєм щодо своїх боргів», — додає він. Усе це зрештою може призвести лише до посилення позицій Пекіна на континенті. У бідніших країнах, зокрема африканських, Піднебесна має більше можливостей для продукування пропаганди. Це суттєво впливає на її позиції. Ще одна проблема — менш «гучна» допомога з боку інших країн та організацій, які насправді вкладають значно більше. Так, за даними ООН, США й далі вкладає в Африку майже вдвічі більше, ніж Китай (до речі, і в саму організацію також).

 

Читайте також: Черговий фальстарт


«Минулого тижня президент Зеленський у своїй промові висловлював вдячність Китаю, проте ні словом не обмовився про те, що робить ЄС», — каже в інтерв’ю Тижню один із депутатів бундестагу. Справді, ще наприкінці березня Євросоюз оголосив про те, що виділяє Україні €80 млн щоб підтримати країну в час кризи й посилити, зокрема, сектор охорони здоров’я. Однак цьому факту ні медіа, ні президент Зеленський не надавали стільки уваги, як бортам із Китаю. Останні з них український президент не лише згадував у промовах, а й зустрічав особисто, що надавало китайській гуманітарній допомозі ще більшої ваги. Відсутність уваги й піару довкола своєї допомоги під час цієї кризи стає проблемою для ЄС, США та інших демократичних країн. І на цьому Піднебесна здобуває собі чимало бонусів. Зокрема в країнах із потужними євроскептичними настроями.

 

«Про допомогу й інвестиції з боку ЄС недостатньо повідомляють десятиліттями: наприклад, деякі опитування свідчать, що громадяни вважають, наче китайські або російські інвестиції значно (навіть у кілька разів) більші, ніж є насправді, натомість фінансування з ЄС та Заходу просто не бачать», — зазначає Філіп Їроуш. Іще одна проблема, що впливає на ситуацію в країнах Східної Європи, це те, що багато тамтешніх урядів покладають на ЄС провину за свої проблеми. Проте дослідник не вірить, що Китаю вдасться покращити власний імідж завдяки нинішній кризі та своїй агресивній дипломатії. «Гадаю, що криза покращить імідж КПК серед громадськості лише в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій негативна дезінформаційна кампанія й питання якості врешті можуть зруйнувати імідж Китаю», — підкреслив аналітик. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.