Заколот Євґєнія Пріґожина оголив те, про що спостережливі люди писали й казали ще до початку повномасштабної війни. Якщо оцінювати РФ з погляду відповідності критеріям модерної держави, то висновок цілком однозначний: це failed state, себто держава, що не відбулася. Конституція, система права й судочинство в Росії не працюють. Формальні бюрократичні ієрархії — теж. Про монополію держави на застосування сили годі й казати: приватні армії в Росії множаться як гриби після дощу, притому деякі з них, як ми побачили в суботу, можуть поводитися доволі свавільно.
Проте все це не означає, що Московщина ось-ось завалиться. Модерні інституції завжди були в Росії лише фасадом, за яким цілком успішно функціонувала інша система, типологічно близька до мафіозної. Квазіфеодальні відносини особистої лояльності, корпоративно-кланові «понятія» та корупційний перерозподіл ренти — усе це теж працює. Так, подібна система не дасть змоги країні стати заможною і конкурентоздатною, оскільки національні багатства дерибанить умовний кооператив «Озеро» і його обслуга. Але й це ще не вирок для режиму, адже російське суспільство деградує разом із системою влади.
Читайте також: Рашизм житиме й після Путіна
Пам’ятаєте, як світ шокувало торішнє відео, на якому вагнерівці стратили кувалдою свого товариша? За пів року мешканці Ростова зустрічали (а потім і проводжали) вагнерівців як героїв. Тому що звірячі порядки зони — це те, із чим пересічний росіянин знайомиться буквально з дитинства, всотуючи відповідний культурний субпродукт: блатний «шансончік», нескінченні серіали про «воров в законє» тощо. Не треба дивуватися, що сучасні російські підлітки масово поринають у субкультуру «А.У.Е.», а їхні батьки вважають, що Пріґожин — це «нармальний мужик». Путін, до речі, теж «нармальний», попри вбивства політичних суперників, придушення опозиції та інші злочини.
Так само 2021-го росіян не надто вразило розслідування команди Навального про палац Путіна. Де ж іще жити «пахану», як не в палаці? Для одних це просто як належне, для інших — життєвий дороговказ: зможеш присмоктатися до системи — будеш богувати. Звичайно, ненависть до олігархів сидить в народі дуже глибоко, але це не обов’язково про запит на перегляд правил гри. «Грабь награблєнноє» — набагато зрозуміліше, набагато більш російське гасло, ніж антикорупційне камлання Навального. Так, у довшій перспективі рівень життя росіян падатиме, а гайки затягуватимуть ще дужче. Але не факт, що це неминуче призведе до конфлікту між владою і суспільством. Періоди відносної свободи й добробуту є в російській історії радше винятком, аніж правилом. І що глибшою буде скрута, то вищу цінність для всіх матиме приналежність до системи: від менеджера «Газпрому» до останнього бюджетника з Калуги.
Читайте також: Епоха кувалди. Що страта зека-вагнерівця розповідає про найближче майбутнє Росії
Ще раз: путінська мафіозна система веде Росію шляхом деградації, але глибинний народ деградує разом з нею. Чи буде деградована Московщина менш небезпечною для нас? Аж ніяк. Власне, одним із наслідків цієї деградації і стала російсько-українська війна. Так, роз’їдена корупцією армія РФ виявилася не настільки потужною, як було заведено вважати. Проте ударні безпілотники й балістичні ракети країна-деградант зможе вимінювати на «льон і пєньку» ще дуже довго.
Якщо бунт вагнерівців і вдарив по чомусь, то це по авторитету Путіна. Насправді стежку Пріґожину протоптав Кадиров. Вісім років тому, 2015-го, оперативники Ставропольського УМВС намагалися затримати в Грозному одного чеченця, але їх самих мало не перебив чеченський ОМОН. Але оскільки Кадиров завжди демонстрував гіпертрофовану лояльність до Путіна, то йому пробачили і це, і багато іншого. Натомість Пріґожин поставив під сумнів авторитет господаря Кремля, а цього мафіозна система не пробачає. І найгірше для Путіна те, що з певних причин кара за непокору не настала для Пріґожина моментально. Хто знає, що тепер залишилося від авторитету самого Пріґожина, який останньої миті «сдал назад», але становище Путіна справді похитнулося. Наскільки сильно — побачимо згодом.
Читайте також: Попри санкції, бізнес-імперія Прігожина принесла своєму власнику $250 млн доходу, – Financial Times
Але не варто піддаватись ілюзіям. Політична чи фізична смерть боса мафії не обов’язково призводить до краху всього клану. Так, механізми транзиту влади в подібних системах украй недосконалі, якщо не повністю відсутні, і Росія певної миті справді може зануритись у хаос внутрішнього конфлікту. Проте треба мати на увазі два моменти. По-перше, це навряд чи буде громадянська війна, яку ми собі уявляємо, пригадуючи події минулого століття. Найімовірніше, відбудеться більш чи менш криваве протистояння декількох силових угруповань, за яким глибинний російський народ мовчки спостерігатиме. Можливо, не зовсім мовчки, проте явно без масової участі. А по-друге, хто б не прийшов до влади, сама мафіозна система не буде зруйнована. Фасад, можливо, підрихтують, проте запиту на сутнісні зміни немає ані в російських верхах, ані в російських низах.