Незважаючи на спричинену пандемією COVID-19 кризу, пауза між пленарними засіданнями парламенту тривала майже на два тижні. За офіційним розкладом, у проміжку з 17 по 30 березня народні депутати працювали в комітетах. При цьому позачергове засідання анонсували спочатку на 26 березня (інформацію розповсюдили ЗМІ з посиланням на неназвані джерела в «Слузі народу»), потім на 28 або 29 березня (інформацію розповсюдили ЗМІ, а потім її підтвердив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія). Зрештою, президент Володимир Зеленський заявив, що скличе парламент у понеділок, 30 березня. Цього дня формально відбулося не одне, а три позачергових засідання. Суперечлива інформація надходила з табору правлячої політсили та Офісу президента не лише стосовно дати засідання.
Про кадрові призначення
Очікування: Призначення нового міністра енергетики та вугілля
Реальність: Зміна міністрів фінансів та охорони здоров’я, які не працювали й місяця. Питання про призначення нового міністра енергетики зняли з розгляду
Після завершення засідання парламенту 17 березня, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив журналістам про високу вірогідність швидкого скликання депутатів на нове позачергове засідання. Однією з ключових передумов він назвав відсутність очільника Міненерговугілля в новому уряді Дениса Шмигаля. Мовляв, наявність профільного міністра саме у цій галузі дуже важлива для України з огляду на перемовини про кредити та важливість нормальної роботи енергетичних об’єктів в умовах карантину. Дуже скоро з’явилося ім’я претендентки на посаду, якою стала Ольга Буславець. Претендентка безперервно працювала у Міненерговугілля на різних посадах з 2005-го і аж до лютого 2020-го. В останній період роботи у відомстві очолювала Директорат енергоринків. У ніч на 30 березня на сайті парламенту опублікували розпорядження спікера Дмитра Разумкова про перелік питань, винесених на позачергове засідання. Серед іншого, там було й питання про призначення Буславець в уряд. Однак вже вдень у понеділок ситуація змінилася. Разумков після початку позачергового засідання оголосив про те, що президент зняв це питання з розгляду. Публічно голосувати за кандидатуру відмовився голова профільного Комітету Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус, представник монобільшості. Він фактично звинуватив Буславець у сприянні так званій схемі «Роттердам+» (йдеться про формування ціни на вугілля, вигідної для компаній Ріната Ахметова – Ред.) за часів президента Петра Порошенка. Окрім Буславець, на розгляд винесли ще два кадрових питання. Ще кілька днів тому про них не було й мови. Президент запропонував призначити Максима Степанова очільником Мінздоров’я та міністром фінансів Сергія Марченка. Обидва займали високі посади у попередній владі. Степанов керував Одеською ОДА, Марченко був заступником голови Адміністрації Петра Порошенка. Однак деталі біографії нових очільників тмяніють на тлі обставин розгляду їхніх кандидатур.
30 березня був останній день керівництва Іллі Ємця у МОЗ. Він заявив, що не писав заяву про звільнення,хоча раніше таке повідомив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Усі фото Станіслава Козлюка
Ключовий висновок із кадрових призначень 30 березня у тому, що монобільшість, сформована фракцією «Слуга народу», припинила існування вже остаточно. Розходження між однопартійцями проявилися ще восени, а на початку весни їх стало важко приховувати (детальніше: Парламент за викликом). Проте останній понеділок березня став знаковим: «Слуга народу» не змогла ухвалити жодного рішення власними силами. Усі ініціативи президента набрали не більше 208 голосів із 250, на які теоретично могли розраховувати в Офісі президента.
Офіційно в партії досі не визнають проблеми, кажучи або про «платформи» всередині політсили, або про велику захворюваність серед депутатів. За словами Давида Арахамії виданню «РБК-Україна», близько 30 депутатів політсили 30 березня не прийшли саме через захворювання. Кандидатури Степанова і Марченка довелося розглядати двічі за день. Першого призначили завдяки допомозі ОПЗЖ, другого – «Європейської солідарності» та «Голосу». Те саме відбулося під час ухвалення важливого законопроекту про банківську галузь.
Читайте також: Турборежим і наявність гальм
Про «антиколомойський» закон
Очікування: Парламент або провалить законопроект про банки і слід готуватися до дефолту, або підтримає його, що відкриє шлях до кредиту МВФ. Третього не дано
Реальність: Депутати проголосували законопроект у першому читанні, а це означає, що історія далека від завершення
Тема компенсації Ігорю Коломойському та партнерам за націоналізований «Приватбанк» залишається актуальною від грудня 2016-го. Колишні власники установи розпочали з Україною судову війну. Питання стало одним із найважливіших у співпраці України та МВФ. Ще з 2017-го фонд наполягає на залагодженні конфліктів між державою та екс-власниками так, щоб це не вплинуло на макрофінансові показники України. В протилежному випадку у МВФ погрожували припинити співпрацю.
Ситуація загострилася у 2019-му, коли після президентських виборів Коломойський виграв одразу кілька судів. Повернення Приватбанку старим власникам стало реальнішим, ніж раніше. Співпрацю з МВФ фактично заморозили. Вирішити проблему нинішня влада могла вже давно. Законопроект, який пом’якшує втрати держави навіть у випадку виграшу Коломойського в судах зареєстрували у парламенті ще в грудні торік. Потім його неодноразово змінювали, вносили під іншими номерами та з іншими нормами, але до фактичного розгляду не дійшло.
Те, що у «Слузі народу» існує група впливу Ігоря Коломойського – далеко не секрет. Однак досі конфлікт не розпалювали. Після настання кризи через пандемію коронавірусу, погіршення ситуації в економіці та перспективу дефолту відкладати питання стало неможливо. Група Коломойського спробувала саботувати ухвалення проекту. Ще вранці 30 березня профільний Комітет з фінансів парламенту не зміг розглянути документ через відсутність кворуму. Однак його таки змогли ухвалити в першому читанні завдяки більшості від «Слуг народу» та депутатам «Голосу» і «Європейської солідарності».
Термін підготовки до другого читання скоротили до семи днів. Тож остаточно ситуація вирішиться найраніше за тиждень. Опоненти проекту можуть вдатися до так званої «війни правок», коли ухвалення документа блокують великою кількістю змін. Так відбулося з законопроектом про ринок землі, ухвалення якого розтягнули на кілька місяців.
Читайте також: Парламент за викликом
Про ринок землі
Очікування: Президент у березні кілька разів закликав депутатів проголосувати це питання, але було незрозуміло, чи це може відбутися на позачерговому засіданні
Реальність: Закон ухвалили на позачерговому засіданні у ніч на 31 березня в зміненому варіанті. Опоненти заявляють про порушення регламенту, що означає високу вірогідність оскарження в Конституційному суді
«Ми буквально з сьогоднішнього дня починаємо готувати звернення до Конституційного суду», – це перші слова Юлії Тимошенко у ніч на вівторок, після того як парламент 259 голосами проголосував за відкриття земельного ринку. Тимошенко проявила себе як один з найактивніших борців проти ринку аграрної землі, але вона не єдина. У боротьбі проти ринку засвітилися і кремлівська ОПЗЖ, і націоналісти зі «Свободи» та «Національного корпусу».
Стратегії завершення земельної епопеї, яка тривала кілька місяців, у «Слузі народу» не мали. Ще в середині березня Олександр Корнієнко заявив таке: «Зараз іде дискусія з юристами, чи можна розглядати ринок землі на позачергових засіданнях. Адже це питання не врегульоване регламентом. Є позиція, щоб у такий період (карантину – Ред.) нічого доленосного не ухвалювати».
Ще вдень 30 березня про майбутній розгляд законопроекту не міг нічого точно сказати навіть голова профільного аграрного комітету Ради Микола Сольський. Зрештою, законопроект ухвалили о 00:42 31 березня. Тривало третє за день позачергове засідання парламенту.
Як і інші рішення, «слуги» змогли ухвалити це тільки за підтримки інших фракцій. У даному випадку, «Голосу» та «Європейської солідарності». Для цього довелося змінити документ в останній момент. До 2024-го купувати землю не зможуть юридичні особи, а обсяг придбаного в одні руки обмежили 100 гектарами. Ринок, навіть в урізаному форматі, запрацює з липня 2021-го, якщо інакше не вирішить Конституційний суд.
Читайте також: Як президенту зустрітись з реальністю
Про роботу парламенту
Очікування: Верховна Рада уперше в історії перейде на віддалений режим роботи
Реальність: Депутати й далі працюють у будівлі на вулиці Грушевського, 5. Режим роботи в комітетах продовжили до завершення карантину
Законопроект братів Стефанчуків (віце-спцкер Руслан та нардеп Олександр) про дистанційне голосування, який наробив чимало галасу навіть не вносили на розгляд. Його норми передбачають протягом 60 днів голосування депутатів у режимі відеоконференції. За приблизними підрахунками, одне голосування у запропонованому законопроектом режимі, займатиме півтори-дві години часу. Якщо уявити, що до законопроекту внесли тисячу правок (наприклад, до проекту про ринок землі було понад 4000 – Ред.), то за 60 днів парламент може не проголосувати й одного проекту закону. Викликає чимало питань і відповідність норм документу Конституції та регламенту.
Позачергові засідання 30 березня відбулися у звичному режимі, а окрім того, парламент продовжив режим роботи в комітетах до завершення карантину. Його нещодавно продовжиди до 24 квітня включно. Тож найближчим часом слід очікувати щонайменше ще одного позачергового засідання, на якому має завершитися історія згаданого вище «антиколомойського» законопроекту.
Про бюджет
Очікування: Депутати та уряд уріжуть бюджет країни та змінять розподіл видатків на 2020-й рік через економічну кризу
Реальність: Законопроект провалили
Друге питання, яке обговорять на майбутньому позачерговому засіданні – бюджетні зміни. 30 березня голосування за урядовий проект провалили. Крім «слуг» та депутатської групи «Довіра», його не підтримала жодна фракція чи група. Проект набрав 223 голоси. Це вже друга версія бюджетних змін за останній тиждень. Уряд пропонує урізання видатків на держапарат, культуру, науку та інші галузі. Захищеними залишаються тільки оборона та охорона здоров’я. Опозиція наполягає на скороченні витрат передусім на силовий апарат, зокрема, МВС. Поки що документ відправили на доопрацювання в комітет і прогнозувати його подальшу долю завчасно.