22 червня засновник сатиричної інтернет-енциклопедії Lurkmore Дмітрій Хомак повідомив, що припиняє розвиток проекту. За його словами, Lurkmore «переводять у режим консервації та пам’ятки культури».
Раніше, на початку березня Роскомнагляд попередив про повну заборону сайту на території РФ. Тоді ж почалося блокування окремих сторінок на вебресурсі.
Хомак у червневій заяві наголосив, що закриває проект не через погрози Роскомнагляду, а через відсутність ресурсів для його розвтку.
У 2012 році Роскомнагляд вже блокував сайт. Тоді адміністратори ресурсу просто змінили IP-адресу та "переїхали" на доменне ім’я Королівства Тонга, попутно змінивши назву з Lurkmore.ru на Lurkmore.to.
Історія, яка трапилася з Lurkmore не унікальна: до активної боротьби проти свободи в інтернеті у влада Росії перейшла після масових антивладних виступів москвичів у 2011 році.
Роскомнагляд проти Товариства з прав споживачів
Того ж дня, 22 червня Роскомнагляд повідомив, що оператори зв'язку в Росії почали блокувати доступ до сайту Товариства захисту прав споживачів «Громадський контроль» (ТЗПС).
Блокування провели на вимогу Генпрокуратури РФ, яка раніше звернулася до Роскомнагляду. Приводом для звернення стала пам'ятка, в якій ТЗПС попередила російських громадян про можливі негативні наслідки поїздок до Криму.
Зокрема, у пам’ятці назвали приєднання Криму до РФ «юридичною фікцією» та застерегли туристів в’їжджати до півострова не з території України та без дозволу української влади.
Роскомнагляд проти глобальних компаній
Наприкінці травня голова Роскомнагляду Алєксандр Жаров заявив компаніям Facebook, Twitter і Google, що якщо вони продовжать "протиправні дії в Росії", то законодавство РФ дозволяє накласти на ці компанії санкції.
Жаров не уточнив, але суть погроз може полягати у тому, що компанії не діляться з російською владою низкою приватної інформації про користувачів.
Зокрема, заступник керівника Роскомнагляду Максім Ксєнзов надсилав до компаній листи з повідомленнями про порушення російського закону про блогерів. Свого часу вони не надали запитані відомством дані про відвідуваність низки сторінок. Початковий штраф за це порушення – 300 тис. руб., за повторне – 500 тис. руб.
Роскомнагляд проти спільнот у соцмережах
Вранці 22 грудня 2014 року відбулося масове блокування сайтів та спільнот користувачів соціальних мереж «Вконтакте» та Facebook.
Разом зі сторінками, які дійсно пропагували вживання наркотиків та порнографію під заборону потрапили антивладні сторінки.
Найбільше обурення російських юзерів того дня викликала згода адміністрації Facebook заблокувати на вимогу Роскомнагляду спільноту, присвячену мітингу проти російської влади на Манєжной площі в Москві, яку планували провести 15 січня.
З критикою такого рішення виступив навіть колишній посол США у РФ Майкл Макфол.
Роскомнагляд проти BBC
У серпні 2014 року стало відомо, що російську службу BBC можуть заблокувати на вимогу Роскомнагляду за відмову видалити з сайту інтерв'ю з громадським діячем Артьомом Лоскутовим, який закликав вийти на марш "за федералізацію Сибіру".
BBC відмовилася знімати з сайту інтерв’ю з Лоскутовим і не була заблокована. Роскомнагляд до цієї теми більше не повертався.
Інші сайти, які публікували це інтерв’ю погодилися його зняти.
Дозвіл на перегляд листування
У квітні цього року прем’єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписав постанову, відповідно до якої Роскомнагляд отримав дозвіл перевіряти листування користувачів в соціальних мережах. Заходи ухвалили у межах заходів для боротьби з тероризмом.
Водночас, російська влада намагається вирішити питання про свободу в інтернеті глобально, оскільки блокування окремих сторінок вимагає багато ресурсів для відслідковування та часто неефективне (заборони можна оминути, використовуючи спеціальне програмне забезпечення). Такій меті може слугувати закон про право на «забуття».
16 червня російська Держдума ухвалила у першому читанні законопроект «про видалення посилань на недостовірну інформацію». Саме цей проект у мережі вже назвали «законом про право на забуття».
Норма про зобов’язання пошуковиків видаляти недостовірні посилання за запитом особи, якої вони стосуються, вже використовується у багатьох країнах Європи та у США.
Однак російський законопроект під прикриттям такої норми передбачає видалення усієї інформації з пошуковиків, яка досягла трирічної давності.
Окрім того, з вимогою про видалення інформації, яку вони вважають недостовірною, до судів може звертатися будь-який громадянин РФ і будь-де. Відповідно, компанія пошуковик може не знати про наявність такого процесу та отримувати зобов’язуюче повідомлення вже після набуття вироком суду чинності.
У випадку ухвалення проекту у другому читанні, нові норми наберуть сили вже у січні 2016 року.