Виборчий штаб Барака Обами розміщено в одній із найвідоміших будівель Чикаго – Prudential Plaza. У середині минулого століття цей 41-поверховий хмарочос був найвищим у місті. Тут, в Іллінойсі, Обама вирішив піти в політику, тут став сенатором і президентом. Перший темношкірий лідер США любить «творити історію».
Цього разу господар Білого дому хотів продемонструвати, що його виборча кампанія не керована з Вашингтона, а сам він залишається близьким до народу. Утім, чикагці зауважили, що Prudential Plaza – один із найдорожчих офісних центрів, де збираються фінансові акули. Отож зв’язок із народом сумнівний. Найбільша претензія до нинішнього очільника держави – та, що чимало надій на зміни не справдилося. «У 2008-му Обама обіцяв змінити вашингтонський політикум, але радше змінився сам», – найпоширеніша думка серед лібералів, які розчарувалися в президенті.
Ліричний відступ
Що робити мені, молодому хлопцю,
Який не в змозі зрозуміти й побороти
Усієї підступності та облудності світу,
Тому що все мені давалося надто легко…
Це один із двох опублікованих віршів Обами, написаний іще 1981-го. «Він просто був надто наївним», – кажуть ті, хто ще вірить.
Гасло кампанії-2012 –вже не «Надія» та «Зміни», як чотири роки тому, а «Вперед!». «Містерові Yes-We-Can (так, ми можемо) довелося стати No-You-Don’t (ні, ви не можете), бо всі зусилля він мав спрямувати на те, щоб не допустити неетичного збагачення банкірів із Волл-стрит, фіскальної безвідповідальності й іще однієї війни на Близькому Сході, – зауважує історик Дуґлас Брінклі, автор біографій п’ятьох американських президентів. – Обама зупинив розпочату за Рейґана революцію крайніх правих, котрі вороже сприймали соціальну державу».
Мбузі – організаторка благодійних програм у Чикаго. Саме з цього проекту почалася політична кар’єра Обами. Мбузі була волонтеркою в йогоштабі 2008-го й сьогодні cвяткує з ним перемогу. На другий термін жінка покладає ще більше надій: «Чотири роки в нього просто були зв’язані руки. Республіканці заважали йому працювати. Тепер нарешті він може зайнятися справами в Конгресі. Можливо, тепер вони заспокояться, адже це останній термін Барака. Найбільше я сподіваюся на реформи. Вони вирішать проблему безробіття, яка була в основі цієї кампанії». Згідно з результатами виборів, республіканці зберегли за собою контроль над Палатою представників Конгресу США.
«Обамі ніхто не заважав перші два роки, коли він мав більшість у Конгресі», – заперечує Міка Утрехт. Він громадський активіст. У Чикаго працює у профспілці вчителів. Тут, у вотчині президента, нещодавно відбувся найбільший за останні 30 років страйк педагогів, які виступили проти намагання уряду замінити державні школи приватними. У 2008-му Міка не голосував, а цього року таки підтримав Обаму. «Система виборів у США така, що в 40 штатах вибори не мають сенсу. Кількість голосів ні на що не впливає. Перемога за традиційною ідеологією – республіканцями чи демократами. Різниця між партіями незначна: обидві підтримують великий капітал, проводять майже однакову зовнішню політику. Все-таки вибори мають значення на місцевому рівні. Важливо, кого президент призначатиме, наприклад, на посади в судах. Для роботи із профспілками республіканці можуть поставити людей, котрі войовниче настроєні проти простих робітників», – вважає він.
«Обама – виходець із чиказької демократичної машини, а наше місто відоме своєю корупцією. Саме тут він нагострив зуби у великій політиці», – говорить Том Генсон – один із керівників місцевого міграційного центру. У третьому за населенням місті США традиційно багато заробітчан з інших країн. Загалом у Сполучених Штатах 12 млн осіб незадокументованих мігрантів.
Читайте також: Президентські вибори: чи поєднаються Роз’єднані Штати Америки?
«Економіка, дурню», – ця нині відома фраза мала нагадувати Біллові Клінтону про основну тему його виборчої кампанії 18 років тому. «Демографія, дурню», – можна було б кинути Міттові Ромні сьогодні. Перемогу Обами вже пояснюють тим, що на дільниці прийшло чимало вихідців із Латинської Америки, чисельність яких у США зростає. Нинішнього президента оголосили переможцем, щойно надійшли дані про його підтримку у Флориді.
Республіканці надто розраховували на сонячний штат – найбільший із тих, де громадяни від виборів до виборів змінюють політичні вподобання. Однак там чимало заможних пенсіонерів, а також затятих республіканців-антикомуністів – вихідців із Куби. Сайт Ромні навіть мав сторінку іспанською. Утім, демографія постійно змінюється. Серед іспаномовних мешканців Флориди тепер чимало мексиканців та мігрантів із Карибських островів, яких лякає імміграційна політика республіканців. Наприклад, у прихильній до останніх Аризоні поліція має право вимагати в людей показувати документи на вулиці. У США, де головна посвідка особи – водійські права, це річ нечувана. Про зміну демографічної карти по всій країні йшлося ще кілька років тому, але ці перегони підтвердили, що класична розстановка сил у штатах змінилася. Наступні вибори можуть виявитися геть непередбачуваними.
Великий брат обирає
Із Джефом Літцом зустрічаємось у його нью-йоркському офісі, куди він перебрався жити. Через буревій удома нема електрики. Компанія Літца вдруге робить соціологічні дослідження для внутрішнього користування передвиборного штабу Барака Обами. Джеф відповідальний за опитування в чотирьох непростих і найбільш прихильних до республіканців штатах із тих, що остаточно не визначилися зі своїм вибором, – Флориді, Вірджинії, Північній Кароліні та Неваді. Дані мого співрозмовника підтверджуються в день голосування. Штаби кандидатів можуть дозволити собі надзвичайно дорогі технології. «Обидві кампанії мають досьє чи не на кожного виборця у важливих штатах. Америка – країна, де немає приватності. Інформацію можна купити, зокрема, у фірм, які проводять маркетингові дослідження і стежать за вподобаннями в інтернеті», – каже Літц.
Підписавшись на прес-релізи Обами, я два місяці щодня отримувала персоніфіковані листи від нього самого, від Мішель Обами, віце-президента Джо Байдена та його дружини Джил. Наприклад, за день до виборів мені надійшло повідомлення, що із 30 542 975 виборців, які вже взяли участь у достроковому голосуванні, 229 звали Наталіями (у потрібній транскрипції).
Соціолог Літц пояснив, що ці листи навіть іще більше персоніфіковані, ніж видається на перший погляд: «До жінок найчастіше звертається Мішель Обама, але якщо це ділова жінка, то повідомлення буде, наприклад, про здоровий спосіб життя чи органічну їжу. Мамі кількох дітей напишуть про освіту. Навряд чи мати-одиначка отримає мейл про автопромисловість. Такий лист надійде від імені віце-президента Байдена чоловікові, який цікавиться машинами. Це лякає, але такі реальність і майбутнє. Так працювали обидві кампанії».
Ще одна технологія – мобілізація свого виборця. Якщо йдеться про переконаного республіканця чи демократа, то на аргументи часу не гаятимуть. Просто звертатимуться із закликом прийти на дільницю. Ще 2008-го у штабі Обами переконалися, що найдієвіший спосіб агітації – прямий контакт енергійного активіста з людиною. Джеф сам збирався стати волонтером й агітувати за Обаму в рідній Вірджинії: «Це трохи дивно, адже моя посада доволі значуща в ієрархії виборчого штабу. Все-таки мені надзвичайно цікаво cамому зустрітися з людьми, побачити тих, кого я досліджую». Волонтери, які агітують по домівках, знають своїх потенційних співрозмовників. Для них розробили спеціальну програму – базу даних для смартфона. Перед тим, як постукати у двері, можна дізнатися, з ким матимеш справу.
«Закликати до совісті» – третя тенденція. Тих, хто зазвичай ігнорує вибори, найдієвіше присоромити «невиконанням громадянського обов’язку».
Мегашторм у поміч
«Якщо Обама виграє, то тільки завдяки буревію», –ще до завершення перегонів казали республіканці. Мітт Ромні мав тимчасово зупинити кампанію на час стихійного лиха, коли йому якраз потрібно було наздоганяти конкурента. Попри понад сотню загиблих та величезну шкоду, завдану cхідному узбережжю, експерти й медіа зійшлися на тому, що президент Обама діяв переконливо й компетентно. На користь зіграла його природна врівноваженість. Крім того, Обама зламав ключове звинувачення республіканців, начебто він не співпрацюватиме з ними. Штат Нью-Джерсі, який найбільше постраждав від мегашторму, очолює популярний представник їхньої партії Кріс Крісті. Ще кілька тижнів тому губернатор казав, що «президент Обама схожий на людину, яка ходить у темряві й не спроможна знайти вихід».
Утім, упродовж трьох перших днів стихійного лиха Обама та Крісті працювали, а головне,з’являлися на американських екранах пліч-о-пліч. І це людина, яку Ромні розглядав як потенційного кандидата у віце-президенти. Тепер Крісті дякує за допомогу Обамі. Підтримав нинішнього главу Білого дому й мер Нью-Йорка, республіканець Майкл Блумберґ. Ромні фактично не було чого робити, окрім як роздавати допомогу. Додамо: кілька місяців тому він говорив, що кошти, які держава виділяє федеральним відомствам, краще перерахувати штатам, а ще ліпше приватним компаніям. Ураган Сенді став прикладом ситуації, в якій уряд проявив здоровий глузд.
День виборів
Зранку в день голосування Барак Обама завітав у свій передвиборний штаб. Приєднався до волонтерів, які телефонували своїм колегам, що закликали людей прийти і здійснити волевиявлення. Під час виступу перед пресою подякував як своїм добровольцям, так і тим, хто мобілізовував громадян прийти проголосувати за Мітта Ромні.
У США заведено, що першим до нації звертається той, хто програв. Саме ця мить і означає завершення кампанії, навіть якщо триває голосування на Алясці чи Гаваях. Зазвичай його результати вже не мають ваги. «Я щойно подзвонив Баракові Обамі й привітав його з перемогою», – заявив зі свого офісу в Бостоні Мітт Ромні. У штабі нинішнього президента в Чикаго ці слова, як і весь виступ його конкурента, сприймали оплесками.
«Я обов’язково обговорю з губернатором Ромні, як ми разом рухатимемо нашу країну вперед», – пообіцяв Барак Обама у відповідь у Чикаго. Але спершу звернувся до американців віртуально. «Ще чотири роки… Це сталося завдяки вам. Дякую», – написав господар Білого дому в своєму Twitter-акаунті. За 22 хв його повідомлення стало найпопулярнішим в історії цієї соціальної мережі. Перший темношкірий президенттаки любить «творити історію».