Україна виявилася недостатньо підготовленою до пандемії COVID-19. Лікарням не вистачає обладнання, зокрема апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), немає необхідної кількості тестів, щоб перевірити всіх людей із груп ризику, медики відчувають нестачу засобів особистого захисту. Реакція влади на загрозу була запізнілою і несистемною: міжнародне повітряне, залізничне та автобусне сполучення закрили лише через тиждень після того, як ВООЗ оголосила пандемію. У великих містах зупинили роботу метрополітену, наземний транспорт виявився перевантаженим, а на зупинках утворилися скупчення людей. Ще через тиждень влада обмежила користування громадським транспортом — від 23 березня в ньому можна їздити лише за спецперепустками для працівників критичної інфраструктури.
Певно, найвідомішою ініціативою після впровадження карантину стала «Підвези медика на роботу». Адже після закриття міжміського сполучення та зупинки метро виявилося, що частина персоналу лікарень не може добратися до місця служби, оскільки живе за кількадесят кілометрів: або в інших районах великих міст, або взагалі у передмістях. Обіцяний доступ до громадського транспорту не завжди працює — адже наразі діє обмеження на кількість людей, які можуть одночасно перебувати в салоні. Стежать за цим працівники поліції: в окремих випадках вони не пускають більше десяти пасажирів, інколи умовою є заповнення не більше половини місць для сидіння у транспорті. Тож медики вимушені стояти у чергах на зупинках.
Читайте також: Не такий чорт страшний
Цю проблему допомогли вирішити соціальні мережі. У перші ж дні жорсткого карантину знайшлися волонтери, які були готові задарма довезти працівників лікарень і аптек до закладів, де вони працюють, на власних авто. Наразі існують десятки груп під назвою «Підвези лікаря до роботи» у різних містах України, у них від кількох десятків до кількох сотень учасників. Однак найбільш відома й популярна спільнота налічує понад 17 тис. людей, більшість із яких — представники Києва та області. Віднедавна вони отримали власний мобільний додаток, який оптимізує для лікарів пошук транспорту. Сам процес відбувається доволі просто: медики пишуть коли, звідки й куди їм треба добратися. А вільні у цей час водії-волонтери приймають їхні замовлення. З метою убезпечити себе від шахраїв спільнота також взялася перевіряти пасажирів — чи справді вони працюють у медичній сфері. Наразі верифіковані кілька сотень медпрацівників.
Осторонь проблем із транспортом не лишилися і служби таксі. Так, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) заявило, що організує безкоштовні авто від Uber, Uber Shuttle та Opti для медичних працівників, однак не пояснило, як саме це працюватиме. Водночас благодійний фонд «Таблеточки» спільно з Uber запустили кампанію зі збору коштів для оплати таксі від дому до роботи медсестрам і санітаркам, у яких одні з найнижчих зарплат у медичній сфері. Про готовність возити медперсонал безкоштовно заявила і служба Uklon. Однак транспортні обмеження створили проблеми не лише для медиків, але й для пацієнтів. Зокрема для тих, кому кілька разів на тиждень потрібно відвідувати медичні заклади. Uklon спільно з командою Київського штабу допомоги заявив про готовність безоплатно возити в лікарні пасажирів, яким треба проходити гемодіаліз — процедуру очищення крові для людей з нирковою недостатністю. Цей же оператор таксі спільно з фондом «Варто жити» та платформою ДонорUA запустив безкоштовне перевезення для донорів крові. Також на сайті платформи можна пожертувати кошти для підтримки цієї програми. Про готовність перевозити персонал лікарень службовими поїздами з 31 березня заявила Укрзалізниця: серед обов’язкових умов для проїзду — засоби індивідуального захисту, службове посвідчення або інший документ, що підтверджує роботу в медзакладі.
Читайте також: Слабини колективного імунітету
Допомагає медикам і бізнес. Попри те, що кафе, бари й ресторани на період карантину закриті, частина з них готова годувати працівників медичної сфери. Наприклад, у Veterano Pizza можна оплатити «підвішену» піцу для медпрацівників, зокрема і швидкої, рятувальників, які борються з пандемією. Проект Veterano Brownie — кав’ярня з шоколадними десертами — дає можливість оплатити солодощі для лікарів. Нещодавно перша партія «підвішених» брауні поїхала до інфекційників у Івано-Франківськ. Також оплатити гарячі обіди для медиків можливо через ресторани Tarantino family, які готові доставити їжу до лікарень. Частина закладів попри карантин продовжує годувати українських військових на передовій та в госпіталях: це вже згадані Veterano Pizza та мережа ресторанів Дмитра Борисова.
Початок карантину виявив, що в українських лікарнях не вистачає не лише респіраторів чи рукавичок, але й захисних костюмів, у яких має працювати медперсонал. Тож низка українських дизайнерів одягу взялися шити такі костюми для лікарів. Це, зокрема, Світлана Бевза та Іван Фролов. У соцмережах вони зазначають, що потреби медпрацівників перевищують їхні можливості, тож вони намагаються вийти на промислове виробництво такого одягу. Також волонтери додають, що наразі їм потрібна фінансова підтримка, аби закуповувати витратні матеріали. Водночас благодійний фонд «Пацієнти України» збирає кошти на закупівлю засобів індивідуального захисту для лікарень: масок, рукавичок, спецкостюмів. Кошти на ці ж потреби збирає Українська біржа благодійності.
Українські лікарні відчувають нестачу в обладнанні, зокрема — апаратах штучної вентиляції легень. Вже згадані «Пацієнти України» збирають гроші на купівлю апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) та портативних рентгенівських апаратів, які також необхідні для виявлення пневмонії, яка розвивається при COVID-19. На сайті проекту є дві анкети: для лікарень, які потребують такої допомоги, а також для охочих допомогти фінансово. Цей благодійний фонд збирає гроші також на закупівлю ПЛР-тестів, які дозволяють виявляти коронавірус із високою точністю методом полімеразної ланцюгової реакції. Станом на 31 березня загалом вдалося зібрати близько 120 тис. грн. Українська біржа благодійності також збирає гроші на апарати ШВЛ. Вони планують купити й чотири автоматичні гематологічні аналізатори крові та витратні матеріали до них. Це пристрої, які дозволяють проводити ПЛР-тестування людей, у яких є підозри на COVID-19.
Читайте також: Утрачені тижні. Що не так із реагуванням України на пандемію COVID-19
Під час пандемії дещо переформатувалася волонтерська допомога для військових у зоні бойових дій на Донбасі. До вже звичних потреб у закупівлі тепловізорів, дизельних генераторів та різних витратних матеріалів додалася необхідність забезпечити армію тестами для виявлення COVID-19 та засобами захисту (масками й рукавичками). За це, зокрема, взявся фонд «Повернись живим», який опікується військовими з 2014 року. За два тижні волонтери зібрали понад 2 млн грн, за які закупили 1 тис. наборів ПЛР-тестів, кілька десятків захисних костюмів, 10 тис. пар нітрилових рукавичок, 20 тис. масок, 285 кг засобів для дезінфекції, 150 л антисептика для рук тощо. Найближчим часом фонд планує відправити на передову інфрачервоні термометри та 10 тис. тришарових захисних масок. Крім того, «Повернись живим» планує закупити ще більше ПЛР-тестів.
Під час карантину однією з найбільш уразливих груп стали пенсіонери, самотні люди та люди з низьким достатком. Для того, аби їм допомогти, створили сайт — дошку оголошень «Солідарність». Автором ідеї став одесит Петро Обухов. Вона доволі проста: люди, які потребують допомоги, лишають свої заявки на сторінці проекту, а волонтери їх розподіляють між собою. Наразі найбільше питають про продукти харчування, медичні маски, ті чи інші ліки. За надані послуги можна розрахуватися повністю або частково готівкою чи карткою, також можлива безоплатна допомога. За кілька тижнів існування проект отримав близько 2,3 тис. заявок, у ньому зареєструвалися 4,7 тис. волонтерів.
Читайте також: Шлях лікаря з передмістя у Київ
Адресною допомогою займаються кілька благодійних фондів по всій країні. Так, фонд «Життєлюб», який опікується пенсіонерами, просить повідомляти про самотніх стареньких. А спільно з таксі Uklon вони доставлятимуть їм продуктові набори та відвозитимуть людей на необхідні медичні процедури. Також можна пожертвувати гроші на закупівлю продуктових наборів, оплату житла чи ліків. Станом на кінець березня проект зібрав понад 90 тис. грн. Самотнім літнім людям можна допомогти придбанням продуктового набору в інтернет-магазині Rozetka: «Життєлюб» спільно з «Новою поштою» взялися за доставку таких «підвішених» продовольчих кошиків. Можна записатися волонтером у проект «Старенькі», який опікується пенсіонерами. Або ж допомогти проекту Let`s help, який збирає гроші на купівлю дезінфікуючих засобів для людей похилого віку, які перебувають у геріатричних пансіонатах, де утримують самотніх літніх людей.
Ще одна група людей, які опинилися в зоні ризику — безхатченки. Наразі їм допомагають проекти «Молодь за мир» та «Допоможи бездомному». Вони роздають гарячі обіди людям, які цього потребують. Наприклад, на залізничному вокзалі у Києві. Волонтери зазначають, що нині потребують вільних рук та автомобілів, на яких можна розвозити допомогу. Також активісти закликають допомагати таким людям особисто: продуктами, одягом та антисептиками.
Загалом же на третій тиждень карантину можна говорити, що волонтерський рух в Україні переживає піднесення. І, здається, на нього ж розраховує влада, яка й досі виглядає розгублено. Останній варто пам’ятати, що у кризових ситуаціях можна розраховувати на підтримку активної громадськості. Проте вона не повинна підміняти собою владу й брати на свої плечі завдання, які насамперед має вирішувати держава.