Із часу переобрання Нарендри Моді на посаді прем’єр-міністра Індії в травні 2019-го він зустрічався з російським президентом Владіміром Путіним уже двічі. Перший візит до Росії зображали з особливою помпезністю: Моді — перший індійський прем’єр, який відвідав російський Далекий Схід. Власне, під час Східного економічного форуму у Владивостоці 3–6 вересня 2019 року, де Нарендра Моді був почесним гостем, він оголосив про надання РФ $1 млрд кредиту для розвитку цього російського регіону. Сам форум започаткували у 2015‑му, коли Росія, обтяжена західними санкціями через війну в Україні та анексію Криму, шукала нових ринків і партнерства на Сході. Кремль сподівався, що цей захід, зокрема, сприятиме інтеграції Далекого Сходу з економіками країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Впродовж років почесними гостями форуму були лідери Японії, Китаю, Монголії та Південної Кореї.
Цього року Нарендра Моді окрім оголошення про надання кредиту обговорював із Владіміром Путіним й інші проекти взаємної співпраці у майбутньому: прокладання морського шляху з Владивостока до індійського порту Ченнаї, збільшення обсягів двосторонньої торгівлі до $30 млрд до 2025-го (нині вони становлять трохи більше ніж $8 млрд), угода у сфері атомної енергетики, газ і посилення співпраці у військовому секторі (Росія є найбільшим експортером зброї до Індії, однак, за даними SIPRI, цей показник упродовж останніх чотирьох років зменшився в чотири рази). Усього було підписано 15 двосторонніх угод.
Читайте також: Індія: тривкий консенсус
Саме індійські інвестиції в російський Далекий Схід та зафіксовані на папері наміри щодо прокладання нового морського шляху з Владивостока до Ченнаї потребують особливої уваги. Власне, ці ініціативи серед інших тем російський президент та індійський прем’єр обговорювали також на полях саміту БРІКС, який відбувся 13 листопада в Бразиліа. Там-таки Моді прийняв запрошення Владіміра Путіна відвідати Москву 9 травня.
До Далекого Сходу останніми роками прикуто багато уваги від російських та інших закордонних політологів і політиків. Одна з причин — зацікавлення цим регіоном Пекіна й бажання Москви врівноважити китайські позиції там. Економічні амбіції КНР в азійській частині Росії складно повноцінно визначити, але, за підрахунками деяких дослідників, близько 60% інвестицій у регіон надходять саме з Піднебесної. Китайські туристи й новостворені чайнатауни у Владивостоці та Хабаровську сприймаються місцевими жителями й владою із глибокою підозрою.
У своїй промові під час Економічного форуму Моді зауважував на зв’язку Індії з російським Далеким Сходом. Індія стала першою країною, яка відкрила своє консульство у Владивостоці (це сталося 1992-го, що й не дивно, адже в радянські часи наявність консульств була неможливою через статус «закритого» міста — головної бази Тихоокеанського флоту). Моді також зазначив, що в часи Радянського Союзу громадяни Індії були одними з небагатьох, хто мав право на перебування в ньому. Оголошений під час саміту у Владивостоці кредит на суму $1 млрд є, як наголосив прем’єр, частиною індійської політики Act East. Цей напрям Індія започаткувала ще у 2014 році. Він полягав у зближенні з країнами АСЕАН та Східної Азії й фактично став продовженням індійського зовнішньополітичного напрямку під назвою Look East Policy, який країна розвивала ще з 1990‑х. Окрім зближення з можливими партнерами в регіоні Індія вкладає кошти у свою політику Act East, щоб урівноважити інтереси Китаю в регіоні. І тут інтереси Росії та Індії зводяться до спільного знаменника.
Далекий Схід відкриває перед Індією доступ до ресурсів цього регіону. У деяких сферах вона вже працює там доволі довго. Так, найбільша державна індійська нафтогазова компанія Oil and Gas Corporation ще 2001‑го отримала 20% у розробці родовища в російських тихоокеанських водах. Протягом останніх років індійські корпорації також інвестували в регіон. Хоча, звісно, рівень цих інвестицій складно порівняти з тими, що надходять туди з Китаю. Серед документів, підписаних у вересні, є й такі, що стосуються трансферу людського капіталу. Очікується, що робітники з Індії приїздитимуть на російський Далекий Схід, щоб працювати там у кораблебудівній чи видобувній галузях.
Читайте також: Індія підписала угоду з РФ про купівлю ракет вартістю понад 200 млн дол
Іншим важливим аспектом, який обговорили у Владивостоці та навіть зафіксували на папері у формі меморандуму про наміри, є розробка морського шляху з Владивостока до порту Ченнаї. Дослідник індійських відносин із Росією в аналітичному центрі Observer Research Foundation Нандан Уннікрішнан зазначає, що проблемним місцем у налагодженні серйозних економічних відносин між Індією та РФ є саме транспортне сполучення. Адже Пакистан не дозволяє транспортувати індійські товари своєю територією, а Індія не має сполучення з Росією суходолом. Морське сполучення є надто довгим, хоч би як товари прямували до російських портів: безпосередньо чи через порти інших країн. А от морський шлях із Владивостока до Ченнаї значно змінив би нинішню ситуацію, майже удвічі скоротивши морський шлях Мумбаї — Санкт-Петербург, яким користуються сьогодні. Крім того, він потенційно міг би вплинути на ефективнішу доставку індійських товарів до Європи.
Утім, поки що складно казати про впевнене майбутнє нового морського шляху. Він проходитиме через Південно-Китайське море, а це буде серйозний безпековий сигнал для Китаю. Понад те, навіть окресливши цю перспективу в меморандумі, сторони поки що не назвали й приблизної дати запуску ініціативи. Утім, вона все одно потребує особливої уваги. І як крок з боку Індії до «посилення» стратегічного партнерства з Росією, і як можливість врівноважити Китай. Адже порівняно з ним Індія значно програє в сенсі забезпечення озброєнням. Традиційно її зовнішня політика передбачає балансування між найбільшими світовими гравцями. Власне, прокладення цього морського шляху є одним із прикладів такого балансування. Дослідниця з Інституту політики безпеки та розвитку Магіка Шрі Крішна вважає, що з огляду на розмови про відновлення чотиристороннього безпекового діалогу (за участю США, Японії та Австралії) й особливу увагу щодо правового врегулювання в Індо-Тихоокеанському регіоні цей морський коридор можна розглядати як виклик китайському впливу в Індійському океані та як противага потужнішому морському Шовковому шляху.
Читайте також: «Моді-фікація 2.0»
Сьогодні російська сторона подає домовленості у Владивостоці, зокрема надання Індією кредиту, зацікавлення Далеким Сходом та прагнення прокласти новий морський шлях, як особливий етап відносин між двома країнами й повернення їх до того стану, якими вони були за часів холодної війни. Напередодні саміту у Владивостоці Нарендра Моді дав інтерв’ю російському телебаченню, де підкреслював особистісний вимір дружби з Путіним, який, за його словами, триває ще з 2001 року, коли нинішній прем’єр Індії був губернатором штату Гуджарат.
Якщо ж порівняти рівень двосторонньої торгівлі між двома країнами ($8,3 млрд) і навіть той, до якого сторони прагнуть дійти ($25 млрд), із товарооборотом Індії зі США (близько $100 млрд) чи Китаєм ($80 млрд), то одразу стає зрозуміло, що економічний аспект співпраці тут на другому плані. Поки що здається, що дружба з Москвою вигідна Нью-Делі як частина політики балансування між світовими гравцями, зокрема для врівноваження впливу Китаю. Останній налагоджує відносини зі Шрі-Ланкою, Мальдівами та Бангладеш, що не може не викликати занепокоєння в Індії. Крім того, нині Росія підтримує Індію в політичних кроках, зокрема в питанні скасування особливого статусу штату Джамму і Кашмір. Відповідно Москва очікує такої самої підтримки у відповідь.
На рівні ООН Індія залишається серед країн, що підтримують Росію у важливих для неї питаннях. Так, 14 листопада Індія була серед тих, хто проголосував проти проекту резолюції щодо порушення прав людини в Криму. Утім, головним чином контури подальшої співпраці між Росією та Індією в контексті прокладання нового морського шляху з Владивостока до Ченнаї визначатиме Китай, для якого присутність у Південно-Китайському морі цих двох гравців точно не буде приємним сусідством.