З 8 по 11 жовтня 2019 року в Міжнародному виставковому центрі Києва пройшла чергова XVI Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека-2019» за участю 372 компаній, зокрема 48 іноземних із 16 країн.
Прикрити повітря та кіберпростір
На Міжнародній науково-практичній конференції, що відбулася в межах виставки «Зброя та безпека-2019» військові експерти на основі прогнозу розвитку майбутнього безпекового середовища до 2030 року окреслили головні загрози та сценарії запобігання. Зазначалося, що для України лишається загроза завдання агресором несподіваного й швидкого ракетно-авіаційного удару на знищення не лише військових цілей, а й об’єктів критичної інфраструктури, транспорту та комунікацій з метою посіяти хаос і паніку й обмежити волю до подальшої оборони та протистояння. За даними розвідки, можливий масований ракетно-авіаційний удар супроводжуватиметься діями ДРГ противника на нашій території. Наразі Росія має можливість атакувати Україну з різних боків ракетами (загалом до 600 одиниць у залпі) з наземних, надводних, підводних та повітряних носіїв. Відбити такий напад ЗСУ буде дуже важко. З огляду на поточний стан ЗСУ та сценарії розвитку воєнних загроз на 10 наступних років вище командування вважає, що основні зусилля та ресурси необхідно спрямувати на відновлення та суттєве нарощення потенціалу в чотирьох пріоритетних секторах.
1. Нарощення можливостей нашої ППО. Модернізація всієї системи ППО-ПРО України має бути одним із перших пріоритетів уряду. Тобто ЗСУ повинні нарощувати потенціал сил, здатних дати відсіч повітряній загрозі. Спроби купити в США сучасні ЗРК Patriot досі результатів не дали, відтак нам лишається модернізувати наявні системи ППО-ПРО та пришвидшити розробки вітчизняних аналогів.
2. Модернізація бойової тактичної авіації. Наявний парк літаків ще радянського виробництва морально й фізично застарів і до 2030 року потребує заміни. Його модернізація дасть змогу лише незначно відтермінувати придбання нових машин. До того ж кількість літаків — потенційних носіїв нової керованої зброї (Су-24М та Су-27), які стоять на озброєнні Повітряних Сил ЗСУ, є недостатньою і поступово зменшується, що також обмежує бойовий потенціал, навіть якщо оснастити їх новітнім ракетним озброєнням. Державне рішення має стосуватися закупівлі нових літаків (зокрема, таких, що були в користуванні, наприклад F-16) за кордоном або участі України в міжнародній програмі з розробки нових літаків. В обох випадках це потребуватиме дуже великих коштів.
3. Інформаційна безпека. Йдеться про нашу здатність протистояти інформаційним загрозам, тобто впливати на інфосередовище. Рішенням є тісна координація такого впливу з іншими засобами й операціями ЗСУ та інших структур.
4. Кіберзахист, поєднаний із ситуаційною обізнаністю. Він має спиратися на сучасні автоматизовані системи управління, які, своєю чергою, допомагають пришвидшити процес ухвалення важливих управлінських рішень і зменшити тривалість та кількість циклів бойового управління.
Читайте також: Польща в активній обороні
Велику увагу слід приділяти розвитку ракетних технологій і загалом високоточних боєприпасів, а також відновленню бойового потенціалу ВМС. Для цього потрібно не просто реформувати ЗСУ, а й надати їм нової якості та сумісності зі збройними силами країн — членів НАТО, оснастити ЗСУ видами озброєння й техніки, що дадуть змогу нейтралізувати наявні загрози й протистояти викликам майбутнього.
Виставка Зброя та Безпека 2019
На думку військових, актуальним є питання залучення довгих грошей, тобто можливість довготермінового фінансування великих оборонних програм і відповідно довготермінового планування з урахуванням прогнозів розвитку безпекового середовища. Також потрібні нова якість ОПК України, гнучкість і швидке реагування на поточні та перспективні зміни безпекового середовища, яке нас оточує.
Готові до «серії»
Українська експозиція на нещодавній виставці «Зброя та безпека» була представлена ДК «Укроборонпром» (36 підприємств), ГО «Ліга оборонних підприємств України» (23 підприємства), ДП «Державне космічне агентство України» (2 підприємства) та більш як 130 іншими підприємствами всіх форм власності. Загалом демонструвалися 59 натурних зразків бойової та допоміжної техніки різного призначення, а також технологічне обладнання для виробництва озброєння та військової техніки (ОВТ).
Більшість розробок здійснюють саме приватні компанії, що вкотре підкреслює їхню гнучкість і налаштованість на кінцевий результат. Водночас брак фінансування негативно позначається на термінах готовності нових видів ОВТ і призводить до затягування часу. Утім, навіть за таких умов українські зброярі мають що показати й запропонувати потенційним замовникам.
ДП ДККБ «Луч» на виставці «Зброя та безпека-2019» представило одразу кілька власних розробок для потреб ЗСУ та інших потенційних замовників. Передусім уперше було показано натурний зразок усіх трьох складових ракетного комплексу РК-360 МЦ «Нептун» — уніфікованої пускової установки, транспортно-заряджальної машини та пересувного командного пункту.
Читайте також: "Мотор Січ" в руках Китаю. Чим це небезпечно
Наразі триває узгодження фінансування програми на 2020 рік, після чого окрім завершення випробувань очікується державне оборонне замовлення на один дивізіон РК-360 МЦ «Нептун» у складі 6 уніфікованих пускових установок УСПУ-360, 72 ракет Р-360, 6 транспортно-заряджальних машин ТЗМ-360, 6 транспортних машин ТМ-360 та рухомого командного пункту дивізіону РКП-360. Триває розробка версій ракети морського та повітряного базування. Також ДП ДККБ «Луч» уперше представило нову універсальну керовану ракету РК-10 у транспортно-пусковому контейнері (ТПК). РК-10 має змінні бойові частини й призначена для ураження нерухомих та рухомих цілей, передусім бронетехніки з динамічним захистом, невеликих кораблів і катерів, а також маломаневрених повітряних цілей; має лазерне наведення на ціль із супроводженням в автоматичному режимі. Ракета наразі існує у двох версіях:
— протитанкова керована ракета РК-10-К у складі вертолітного керованого озброєння з тандемною 152-мм кумулятивною бойовою частиною, забезпечує бронепробиття до 110 мм за динамічним захистом;
— зенітна керована ракета РК-10-ОФ у складі мобільних ЗРК з осколково-фугасною 130-мм БЧ з ударним ядром та безконтактним підривачем, забезпечує бронепробиття до 120 мм.
Пускова установка ПКР Нептун
Науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа», визнаний вітчизняний лідер у розробці та серійному виробництві безпілотних авіаційних комплексів артилерійської розвідки, вперше показало на виставці свою інноваційну розробку — баражуючий боєприпас ST-35 «Грім» (англ. Silent Thunder), призначений для високоточного ураження важливих цілей, недосяжних для артилерії та мінометів, із мінімальною шкодою для мирного населення та об’єктів цивільної інфраструктури. «Грім» самостійно оцінює метеоумови в районі цілі, виходить на лінію прицілювання та в автономному режимі знищує її. Скидає боєприпас із висоти 500 м, а сам піднімається на висоту 1000 м і виконує функцію ретранслятора, підтримуючи стійкий відеоканал зв’язку з боєприпасом на відстані 30–40 км аж до самого моменту влучення в ціль. Система успішно пройшла низку випробувань і пропонується ЗСУ та іншим потенційним замовникам.
КП «НВК «Іскра» на останній виставці показало унікальну вітчизняну контрбатарейну РЛС 1Л220УК «Зоопарк-3», яка дає змогу визначати координати вогневих позицій на всю глибину дії вогневих засобів, класифікувати стріляючі системи противника, видавати цілевказ на власні системи автоматизованого управління вогнем, коригувати вогонь і визначати координати падіння снарядів та мін. РЛС має потужну антенну решітку, що працює в мікрохвильовому діапазоні й здатна розпізнавати ворожі снаряди, які летять у бік своїх сил. Цифрова система автоматично вибудовує траєкторію польоту цих снарядів із визначенням точних координат стріляючих вогневих засобів противника, гармат, мінометів, РСЗВ, ЗРК і тактичних ракет, що дає змогу оперативно завдати удару у відповідь.
КБ «Південне» вперше презентувало на виставці «Зброя та безпека-2019» новітню ініціативну розробку — концепт надзвукової авіаційної керованої ракети «Блискавка». Новинка призначена для оснащення літаків Су-24М та Су-27, що перебувають на озброєнні Повітряних сил ЗСУ. Є ефективним високоточним засобом ураження класу «повітря-земля», що не потребує суттєвого переобладнання цих літаків.
Львівська компанія Roboneers пропонує ЗСУ оновлену роботизовано платформу Fahd, призначену для розвідки, спостереження та забезпечення вогневої підтримки власним підрозділам на лінії фронту. Конструкція платформи передбачає низку цікавих рішень. Зокрема, її складові частини з’єднуються завдяки використано спеціального поворотного механізму, при цьому кожне колесо має власний мотор-редуктор. Таке рішення дає змогу платформі утримувати площину руху й перебувати на чотирьох колесах в умовах будь-якого складного рельєфу. Гібридна силова установка забезпечує рух платформи з використанням як дизельного двигуна, так і генератора, що живить електродвигуни. Малошумний режим використовується зазвичай під час виконання місії. Корпус платформи виготовлений зі сталі, має протикульне бронювання. Озброєння — автоматична турель «Шабля» з 7,62-мм кулеметом. Надалі робот може бути оснащений й іншим озброєнням, таким як автоматичний гранатомет, протитанкові ракети, а також додатковим корисним навантаженням (РЛС, системами нейтралізації вибухових пристроїв), маніпуляторами тощо.
Читайте також: Нові обличчя повітряної війни
ТОВ «НВП «Темп-3000» у взаємодії з такими провідними науковими інституціями, як Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАНУ та Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, освоїло виробництво власної броні з титану й має намір використовувати цей легкий та міцний метал у виробництві новітніх бронежилетів. Йдеться про можливість серійного випуску українських бронежилетів із використанням захисної броньованої пластини з карбіду кремнію із титановою підкладкою. За рівної маси з російським аналогом українська пластина з карбіду кремнію в поєднанні з титаном має вищу надійність (ударна в’язкість російської пластини з титану — 600 Дж/см2, тоді як української — 1400 Дж/см2). За даними виробника, під час випробувань нова вітчизняна пластина витримала пряме влучення пострілу бронебійно-запалювальним патроном Б-32 (калібру 7,62×54) із СВД з відстані 10 м.
Інноваційний стартап Armorum Solutions розробив комплекс радіорозвідки та пеленгації «Тінь», одноразовий розвідувальний боєприпас, модернізований радар ПСНР-5 і пеленгатор завад для GPS. Інші проекти перебувають у розробці, передусім мультисенсорна автономна система розвідки та набір сенсорів, що скидаються з БПЛА та передають дані на дрон-ретранслятор або інший канал зв’язку. Ще одним напрямом є обробка даних із сейсмічних датчиків, що має на меті дистанційне відстеження переміщення техніки та особового складу.
.JPG)
БПЛА ГРІМ
Компанія «Доля і Ко. ЛТД» представила інноваційну розробку — систему зашифрованого зв’язку «Либідь ЦРТ», що складається з генератора ключів та криптомодуля. Генератор ключів за методом випадкових чисел продукує тисячу 256-бітних ключів, які завантажуються на спеціальний комп’ютер. Метод шифрування за допомогою 256-бітного коду нині використовується в багатьох країнах, але ця система є ексклюзивним українським продуктом. Технологія вже пройшла експертизу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації й дістала відповідний дозвіл.
БТР Отаман-3
ПрАТ «НВО «Практика» офіційно презентувало на виставці свою нову розробку — плаваючий БТР «Отаман-3» з колісною формулою 6×6. Машина вважається основним претендентом на оснащення підрозділів морської піхоти ВМС України. «Отаман-3» створено відповідно до останніх трендів розвитку БТР. Має переднє розміщення двигуна Deutz потужністю 558 к. с. і заднє розміщення десантного відсіку на дев’ять бійців із озброєнням. Машина отримала повноцінний протимінний захист із багатошаровою підлогою та протимінними сидіннями за стандартом НАТО STANAG 4569, а також балістичний захист ПЗСА-5 (базовий). Комплектується цифровим шоломом, який дає змогу операторові всередині БТР здійснювати круговий огляд і контролювати обстановку, а також ідентифікувати об’єкти навколо й попереджати екіпаж про небезпеку. За даними компанії-розробниці, інноваційна бойова машина вже готова до державних випробувань. Щоправда, терміни завершення останніх прогнозувати поки що складно. У будь-якому разі очікувати взяття БТР «Отаман-3» на озброєння можна не раніше як у 2021–2022 роках.
Читайте також: Нові ролі оборонки
Одним із провідних експонатів виставки «Зброя та безпека-2019» був бойовий тактичний БПЛА Bayraktar TB2 (Туреччина), зразок сучасної високотехнологічної зброї. На початку цього року Україна придбала три такі машини в турецької компанії Bayrak, а невдовзі сторони створили українсько-турецьке СП, що спеціалізується на розробці безпілотної техніки. Уже в червні 2019-го в межах турецького фестивалю Teknofest, що пройшов у Стамбулі, відбулася перша презентація спільного українсько-турецького проекту безпілотного авіаційного комплексу Akinci. Він належить до категорії важких ударних БПЛА зі злітною вагою 5,5 т, із них 1,35 т корисного навантаження (керовані ракети, засоби радіотехнічної розвідки, РЛС з активною ФАР тощо). Машина також отримає зброю для ураження повітряних цілей і пошукову РЛС для виявлення РЛС ППО противника та їх ураження за допомогою керованих боєприпасів. Окрім двигунів СП планує отримувати з України й інші комплектувальні частини для БПЛА Akinci. Останній також отримає турецьке програмне забезпечення для системи штучного інтелекту, що суттєво покращить обробку сигналів і підвищить рівень автономності польоту та інформованості про ситуацію на маршруті, а також забезпечить виявлення цілей та визначення їхніх координат. Наразі передбачається оснащення БПЛА Akinci елементами штучного інтелекту, а надалі поширити цю практику й на БПЛА Bayraktar ТВ2.
Турецький БПЛА Bayraktar
ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» пропонує потенційним замовникам модифіковану 125-мм гладкоствольну танкову і 122-мм нарізну гаубичну гармати. На підприємстві налагоджено їх серійне виробництво, зокрема й на експорт. Важливою конструктивною особливістю модифікованої 125-мм гармати, на відміну від наявних російських аналогів, є технологічна можливість заміни ствола в польових умовах протягом лише двох годин. На попередніх моделях для цього треба було демонтувати башту машини в заводських умовах.
АТ «Імпульс», що входить до ДК «Укроборонпром», презентувало на виставці останню версію наземного бойового робота «Фантом», цього разу в протитанковому варіанті. Його озброєння складається з чотирьох ПУ протитанкових керованих ракет «Стугна-П» й одного 12,7-мм кулемета. Це легкоброньована колісна машина з незалежною підвіскою та гібридною силовою установкою. Дальність ходу в такій конфігурації становить 20 км за швидкості до 38 км/год. Управління здійснюється за допомогою світловода завдовжки до 5000 м. Пульт управління може бути переносним або базуватися на броньованій бойовій машині «Дозор-Б».
Перспективні розробки
Поряд із готовими зразками ОВТ, що демонструвалися на останній виставці або проходять випробування й очікують взяття на озброєння війська, є велика кількість оборонних розробок, які все ще не вийшли на етап втілення. Серед них і важливі з погляду забезпечення нашої обороноспроможності проекти, на швидку реалізацію яких наразі в бюджеті МОУ банально бракує коштів.
З огляду на пріоритетність завдань однією з таких розробок є проект власної зенітно-ракетної системи (ЗРС), над якою працює КБ «Південне» і яка призначена для знищення сучасних і перспективних літаків, вертольотів, крилатих ракет, оперативно-тактичних балістичних ракет, БПЛА та інших повітряних цілей у всьому діапазоні висот та швидкостей їх застосування.
Читайте також: Від супутників до нового пороху
ЗРС складається з шести ЗРК, кожен із яких включає: командну машину управління, радіолокаційний пост виявлення, радіолокаційний пост низьковисотного виявлення, радіолокаційний пост супроводу та наведення, машину автономного електропостачання — 3 од., самохідну пускову установку (СПУ) — до 12 од., зенітну керовану ракету — 4 транспортно-пускових контейнерів із ракетами на кожній СПУ, засоби заряджання та розряджання, машину ретрансляції та зв’язку — до 2 од., засоби технічного обслуговування та ремонту, засоби забезпечення бойового чергування, комплект технічної та експлуатаційної документації. Дальність дії — до 250 км, час реакції — 5 с.
Вперше про цю розробку повідомлялося в травні 2018 року, коли КБ «Південне» отримало державний патент на твердопаливну зенітну керовану ракету нової конструкції.
Серед розробок вартою уваги є також оперативно-тактична ракетна система залпового вогню «Тайфун-4». Це мобільна наземна система на базі повнопривідного шасі. Ракета твердопаливна, керована з моноблочною фугасною або касетною бойовою частиною масою до 200 кг, використовує аеробалістичну траєкторію. На одній установці передбачається розміщення шести ракет. Система складатиметься із самохідної ПУ, ракет із двома типами БЧ і машини управління. «Тайфун-4» уражатиме цілі на дистанціях від 50 км до 280 км. Некерований реактивний 122-мм снаряд (РС) «Тайфун-1», призначений для ураження живої сили та техніки, є модифікованим видом боєзапасу з покращеними характеристиками (дальність стрільби збільшено до 40 км) для РСЗВ БМ-21 «Град», БМ-21У «Верба» та БМ-21 УМ «Берест». Некерований реактивний 220-мм РС «Тайфун-2», призначений для ураження живої сили та техніки, матиме фугасну та касетну, відокремлювану осколково-фугасну БЧ масою до 100 кг і дальність дії до 66 кг.
Цікавими є напрацювання у сфері безпілотників. Наприклад, оперативно-тактичного ударного БПЛА. Його призначення — пошук та виявлення важливих цілей із наступним завданням високоточних ударів на ураження з використанням авіабомб і керованих ракет. Також може використовуватися для постановки перешкод і завад радіоелектронним засобам противника в оперативно-тактичній глибині розташування противника. Ще одна розробка — стратегічний надзвуковий ударний БПЛА, призначений для пошуку та виявлення об’єктів противника, завдання високоточних ракетно-бомбових ударів, постановки завад радіоелектронним засобам противника на відстані до 1000 км від аеродрому базування.
І це далеко не весь перелік поточних розробок для потреб оборони, що здійснюються українськими зброярськими компаніями та установами. Можливо, у межах нової програми озброєнь, яку щойно анонсувало МОУ, відповідно до пріоритетності завдань знайдеться місце й для нових проектів. Звісно, за умови відповідного фінансування.