Економіка

  ▪   Володимир Заблоцький

Від супутників до нового пороху

Фото: УНІАН
Найцікавіші розробки першого українського конкурсу проектів оборонних технологій
Матеріал друкованого видання
№ 21 (601)
від 23 травня

14–15 травня відбувся перший в Україні конкурс проек­­тів оборонних технологій, який провів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ) спільно з державним концерном «Укроборонпром», найбільшим потенційним замовником нових технологій оборонного та подвійного призначення, а також Державною інноваційною фінансово-кредитною установою, Лігою оборонних підприємств, Міністерством оборони та Держспецзв’язку. 


Досі оборонні ноу-хау презентували в межах фестивалю інноваційних проектів Sikorsky Challenge разом з іншими інноваціями. Тепер для них створили окремий захід. Крок цілком логічний, адже саме так діють в інших країнах. Наприклад, у США це завдання покладається на агенцію DARPA та низку дослідницьких установ і лабораторій за родами військ.  


Звісно, поки що маємо з американцями різні підходи до вирішення питання. Проте вже великим плюсом є те, що ми все ж таки рухаємося в правильному напрямку. Як показує досвід, українські технологічні розробки здатні впливати на розвиток цілих напрямів, а науковий потенціал і наявність нових ідей, які постійно генерують українські фахівці, дають підстави для оптимізму. 

 

Читайте також: Забезпечити перемогу у великій війні


Отже, справа за малим: впорядкувати процес і створити прозорі правила гри. А зробити це має держава спільно з бізнесом з огляду на відсоток державних і приватних гравців на зброярському ринку України. Як відомо, частка останніх у виконанні оборонного держзамовлення останнім часом зростає.


Конкурс у цифрах 


Загалом на розгляд експертної комісії конкурсу (до її складу входили науковці й керівники приватного оборонного бізнесу) надійшло 132 проекти технологій оборонного та подвійного призначення, зокрема 82 — від закладів вищої освіти, 10 — від установ Національної академії наук, 34 — від підприємств та організацій, 6 — від фізичних осіб. 

 

Виявити і перемогти. Чимало сучасних українських розробок присвячено розпізнаванню безпілотників і координат ворожих ракетних та артилерійських систем 


Для участі в другому турі журі відібрало 85 проектів, із яких до фіналу потрапили вже 43. Із 43 проектів 15 оригінальних розробок представили установи самого КПІ. Для команд-фіналістів перемога означає можливість зацікавити потенційних інвесторів, претендувати на фінансову підтримку тощо. Найпривабливіші розробки незалежно від ступеня реалізації ідеї підтримуватимуть такі установи, як ДК «Укр­оборонпром», Державна інноваційна фінансово-кредитна установа України (у вигляді безвідсоткового фінансового кредиту), представники силових структур та інших установ.
За результатами конкурсу з авторами 32 розробок-фіналістів уже 15 травня було укладено протоколи про наміри щодо розвитку та реалізації проектів. Більшість ініціатив підтримуватиме ДП «Укроборонпром», решту — Міністерство оборони України та окремі державні й приватні підприємства. Учасником кожної з угод є й КПІ імені Ігоря Сікорського як середовище, у якому розробники, науковці, інвестори та виробники зможуть ефективно співпрацювати.  

 

Що пропонують розробники
За даними організатора, серед проектів, які плануються до реалізації, зокрема, такі: 
● створення вітчизняного супутникового угруповання дистанційного зондування Землі (розробка КПІ імені Ігоря Сікорського); 
● безпілотний авіаційний комплекс квадрокоптерного типу для спеціального застосування та універсальне базове шасі мобільного робота високої прохідності та маневреності (КПІ імені Ігоря Сікорського); 
● полімерна кулеметна стрічка (Харківський завод засобів індивідуального захисту); 
● мобільний додаток розвідника (Національний університет «Львівська політехніка»); 
● фарби та екрани для захисту від електромагнітного випромінювання (Київський національний університет технологій та дизайну);
● програмний комплекс захищених мобільних переговорів Secure Phone (ТОВ «ДОЛЯ І КО. ЛТД»);
● сканувальний лазерно-телескопічний силовий модуль для оптичних локаційних систем виявлення та протидії БПЛА (Інститут фізики НАН України); 
● лазерні апарати тактичної медицини (КПІ імені Ігоря Сікорського); 
● захищена радіосистема комунікації та координації дій особового складу (INWIS CORP.) та ін.

 

На своїй орбіті


Передусім, за оцінками експертів, важливим із військо­­вого погляду є проект зі створення вітчизняного супутникового угруповання для дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) із високою роздільною здатністю (розробники КПІ ім. Ігоря Сікорського та ОКБ «Шторм», автор Сергій Пуха). Розробники представили прототип об’єктива сканера. Варто зазначити, що такі системи на сьогодні вже є в США, Китаї та Ізраїлі. Вартість вітчизняного аналога становитиме $12–15 млн, що на порядок менше порівняно з іноземними.

 

Читайте також: Геополітичне перехрестя цивілізацій


За оцінкою розробника, суттєве зменшення вартості проекту досягається завдяки використанню понад 30% технічних рішень, закладених у вітчизняні наносупутники PolyITAN-1 і PolyITAN-2, які повністю виготовлені в КПІ імені Ігоря Сікорського й виведені в космос у 2014 і 2017 роках; нових композитних матеріалів для виготовлення окремих елементів конструкції супутника, що дасть змогу суттєво зменшити його масу (до 30%); нових концептуальних технічних рішень. Зниженню ціни також сприятиме організація випуску системи з повним використанням вітчи­зняної промислової бази, зокрема виробничих потужностей КПІ імені Ігоря Сікорського та групи підприємств, що входять до інноваційно-виробничого об’єднання «Київська політехніка».

 

за останні кілька років до сфери безпеки та оборони долучилися не лише спеціалізовані структури та підприємства, а й винахідники, що працюють в інших галузях. Тобто йдеться про розширення кола зацікавлених осіб


Важливість створення супутникового угруповання (попри офіційну назву, це техніка подвійного призначення) полягає в посилені інформаційної складової сучасного поля бою, де домінують розвідувально-ударні системи. Отже, активна розробка вітчизняних ударних систем («Вільха», «Нептун», «Грім-2» тощо) має доповнюватися також відповідними системами розвідки, зокрема супутникової.


У такий спосіб можна усунути й певну залежність України від іноземних постачальників інформації, яка до того ж іноді надходить із певним запізненням. Наявність власних супутників дасть змогу отримувати дані в реальному часі, що значно посилить їхню ефективність, тим більше в умовах війни.  

 

ПНЕВМОГАРМАТИ та нові порохи


Цікавою є фінальна розробка універсальної пневмобалістичної системи калібром 50 мм (УПБС-50; розробники ДП «45 ЕМЗ» і ДП НДІ «Гелій», Вінниця), що забезпечує розгін снаряда стисненим повітрям до швидкості на зрізі ствола не менш як 270 м/с у дозвуковому режимі й не менш як 360 м/с у надзвуковому режимі. Дальність стрільби на дистанції відповідно 3000 м і 5000 м. Скорострільність — до 300 пострілів на хвилину.


Система має здійснювати залпову стрільбу й вести масований загороджувальний вогонь, знищувати мінометні, кулеметні та гарматні розрахунки і снайперів, уражати бронетехніку. За твердженням розробників, УПБС-50 перевершить порохові аналоги в частині технічних, економічних та експлуатаційних характеристик. Механізм перезаряджання снарядів має високу швидкість дії завдяки малому ходу та відсутності гільз снарядів. Система потенційно може працювати з кількістю стволів від одного до шести, практично перетворюючись на установку залпового вогню. На думку експертів, розробка заслуговує на увагу. Наразі автори проекту представили лабораторний зразок системи.

 

Читайте також: Головна ударна сила Путіна


Не можна не відзначити таку важливу й актуальну з погляду боротьби з безпілотниками розробку, як сканувальний лазерно-телескопічний силовий модуль для оптичних локаційних систем виявлення та протидії БПЛА (автори проекту Анатолій Негрійко, Сергій Бащенко, Людмила Держипольська, Інститут фізики НАН України). Ідея полягає у створенні оптико-електронного модуля потужного лазерного випромінювання для його інтеграції з оптичними локаційними системами виявлення БПЛА й подальшого застосування в межах протидії розвідувальним та ударним безпілотним літальним апаратам через цілевиявлення і виведення з ладу їхніх систем відеоспостереження та оптичних систем орієнтації завдяки дії потужних лазерних імпульсів на чутливі елементи.


Заслуговує на увагу і технологія виробництва високоефективних порохів лакового типу для стрілецької зброї (автори проекту Володимир Лукашов, Роман Закусило та Віта Середа, Шостківський інститут Сумського державного університету), що дає змогу усунути недоліки наявної пресової технології й отримувати ефективніші дрібнозернені порохи. Технологія полягає в розчиненні нітратів целюлози з приготуванням лакової композиції, її диспергуванні у водному середовищі з утворенням грубодисперсної емульсії, відгонки розчинника, у результаті чого краплинки лаку тверднуть із утворенням порохових гранул. Стадія проекту: експериментальний зразок.

 

Нові матеріали — нові можливості


Цікавими та перспективними є пропозиції учасників конкурсу у сфері матеріалознавства. Навіть попри те, що деякі з них наразі перебувають на стадії перспективної ідеї, вони заслуговують на увагу. Наприклад, це проект «Нанокомпозитні матеріали для застосування в конструкціях радіо- та магнітопоглинаючих елементів авіаційної та іншої військової техніки» (НТУУ КПІ), ідея якого полягає в додаванні певної кількості нанотрубок та/або графенів до традиційних або нових конструктивних матеріалів, що сприятиме підвищенню їхніх міцнісних, радіо- та поглинальних властивостей. Це дасть змогу створювати відповідні конструкції авіаційної та військової техніки, що відповідатимуть сучасним вимогам якості та безпеки. Проект передбачає розробку нових полімерних композиційних матеріалів зі стабільними радіо- та магнітопоглинаючими властивостями, що матимуть неабияке значення у військовій справі, а також у процесі створення перспективних зразків авіаційної та ракетної техніки.

 

Роботи на службі. Якщо держава фінансуватиме розробки належним чином, в армії незабаром може з’явитися чимало новітньої техніки made in Ukraine


З огляду на світовий прогрес у літако- та ракетобудуванні виробництво новітніх спеціальних сплавів різного функціонального призначення в цій сфері має неабияке значення. Фахівці Запорізького національного університету, ПрАТ «Дніпроспецсталь» і ДП «Івченко-Прогрес» (автори проекту Валерій Міщенко, Сергій Шейко, Юрій Бєлоконь, Степан Лоскутов та Олександр Булах) створили нову цементовану теплостійку сталь із раціональною структурою та підвищеними експлуатаційними характеристиками, а також інноваційну технологію її хіміко-термічної обробки. Проект наразі перебуває на етапі дослідно-промислового впровадження.


Проект «Акустооптичні кристали для пристроїв обробки зображень, телеорієнтації та ціленаведення» (автори Костянтин Агарков, Михайло Волнянський, Михайло Коптєв, Михайло Трубіцин, Дніпровський національний університет) передбачає розробку та застосування методів вирощування великогабаритних і високоякісних акустооптичних кристалів парателуриту та молібдату свинцю. Метою проекту є отримання монокристалів парателуриту вагою від 1,2 кг до 2 кг та молібдату свинцю до 1 кг, а також заготовок для акустооптичних модуляторів, дефлекторів, процесорів. У перспективі можливе вирощування акустооптичних кристалів та їх обробка, нанесення просвітлюючих та захисних покриттів і випуск акустооптичних пристроїв військового і цивільного призначення. Проект перебуває на стадії експериментального зразка.
Близькою за задумом є технологія вирощування монокристалів із дисперсних матеріалів напівпровідників і високочистих матеріалів та армованих композитів, а також нових видів керамічних термоемісійних катодів із гексабориду лантану, високоякісних монокристалів та спрямовано армованих керамічних матеріалів (автори проекту Вік­тор Хижняк, Тетяна Лоскутова, Марина Бобіна, Марина Аршук та Олексій Соловар, НТТУ КПІ). Проект уже запущено у виробництво.

 

Читайте також: Нові полюси холодної війни


Ця сама команда з КПІ також представила у фіналі проект під назвою «Технологія отримання багатошарових покриттів на твердих сплавах для обробки матеріалів високої твердості військового призначення». Мова про покриття нового покоління, які вирізняються високою твердістю, зносостійкістю, жаростійкістю. Підтвердженням цього є експериментальний зразок.


Ідея проекту «Лазерне зміцнення поверхневих шарів лопаток газотурбінних двигунів» (автори Василь Гіржон та Олександр Смоляков, Запорізький національний університет) полягає в підвищенні мікротвердості та зносо­стійкості поверхневих шарів лопаток, виготовлених залежно від призначення з титанових сплавів типу ВТЗ-1, ВТ-6, ВТ-8 тощо. Для цього пропонується лазерна обробка матеріалів у різних газових середовищах і лазерне модифікування легкими елементами (азот, вуглець) із глибиною зміцненої зони 100…150 мм. Проект перебуває на стадії експериментального зразка. 


Багатообіцяльним є проект виготовлення скла з багатофункціональним прозорим електропровідним покриттям (автори Артем Яценко, Анастасія Міщенко, Анастасія Зінченко, НТУУ КПІ), яке не лише зберігає його високу прозорість, а й надає низку унікальних властивостей: проводити струм, виділяти тепло, фільтрувати ВЧ-випромінювання, зміцнювати поверхню тощо. Це суттєво розширює функціональне призначення звичайного оглядового або навіть кулестійкого скла. Воно перетворюється на прозорий нагрівач — запобіжник конденсації або замерзання оглядових вікон та оптичних пристроїв, елемент ланцюга охоронної системи приміщень з обмеженим доступом, ІЧ-фільтр або антистатичний екран оптичних систем тощо. Проект перебуває на стадії експериментального зразка.

 

Роботи і нанорівень


На особливу увагу заслуговує проект «Високоефективні клейові композиції «Авіасил» і термостійкі компаунди на базі епоксидної смоли та модифікованих мікро-нано-наповнювачів» (автор Дмитро Старокадомський, Інститут хімії поверхні НАНУ). Його ідея полягає в отриманні й тестуванні нових композитних матеріалів, що мають підвищені міцнісні, стійкісні та адгезійні характеристики. Також можлива розробка композитів, які самозміцнюються після жорсткої термообробки. Актуальність цієї роботи зумовлена відсутністю бази розробки вітчизняних епоксидних композитів для будівельної, авіакосмічної, оборонної промисловості й відповідно високим попитом на імпортозамінні матеріали. За словами автора проекту, такі матеріали не мають аналогів у світі.

 

Читайте також: Сила і слабкість російського військового флоту


Цікавою є розробка універсального базового шасі мобільного робота високої прохідності та маневреності (автор Олександр Биценко, НТУУ КПІ, Інститут оборонних технологій НАЦ КТНП). Ідея полягає у створенні малогабаритних і недорогих базових шасі універсальних мобільних роботів із розширеними можливостями. Йдеться про здатність діставатися в недоступні для інших видів техніки місця, виконувати завдання в будь-якій місцевості, на завалах в умовах надзвичайних ситуацій, а також бойові завдання на полі бою. Проект перебуває на стадії експериментального зразка.

 

Добрий початок


Чимала кількість інновацій, представлених на першому конкурсі проектів оборонних технологій 14–15 травня, дає підстави для оптимістичних прогнозів і припущень. Очевидно, що за останні кілька років до сфери безпеки та оборони долучилися не лише спеціалізовані структури та підприємства, а й винахідники, що працюють в інших галузях. Тобто йдеться про розширення кола зацікавлених осіб. 


Більшість інновацій на конкурсі представили студенти вищих навчальних закладів. Проекти охоплювали дуже широке коло питань — від удосконалення озброєнь і розробки нових засобів тактичної медицини до спеціальних інформаційних технологій та технологій отримання надміцних матеріалів із новими властивостями. 


Отже, підсумки першого конкурсу проектів оборонних технологій можна оцінити як високі. А, як ми знаємо, добрий початок є половиною справи. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.