У середу, 4 жовтня, у Шведській королівській академій наук оголосили, що Нобелівську премію з хімії присудили Жаку Дюбоше, Хоакіму Франку і Річарду Хендерсону за розробку Кріоелектронної мікроскопії, яка дозволяє вивчати біологічні зразки.
Зазначається, що кріоелектронна мікроскопія дозволяє спостерігати за молекулами, заморожуючи їх дуже швидко зі збереженням природної структури.
Cryo-EM makes it possible to portray biomolecules after freezing them very fast (vitrification method) so its natural shape is preserved. pic.twitter.com/SXgeAVUk24
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 4 жовтня 2017 р.
Важливо, що розробка нового методу мікроскопії дозволяє вивчати біомолекули, зупинені в русі, що "розширює загальні пізнання хімічних принципів життя і можливості в розробці ліків".
Atomic structures of a) protein complex that governs circadian rhythm b) pressure sensor of the type that allows us to hear c) Zika virus pic.twitter.com/ixAyJesj99
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 4 жовтня 2017 р.
Так, спільні дослідження Дюбоше, Франка і Хендерсон дозволили з 2013 року отримувати тривимірні зображення біологічних зразків на мікроскопічному рівні.
Нагадаємо, Нобелівську премію з хімії 2016 року отримали француз Жань-П'єр Соваж, голландець Бернар Ферінга і американець шотландського походження Фрейзер Стоддарт за розробку і створення молекулярних машин.
Як повідомлялося, премію з фізики в 2017 році присудили вченим зі США Райнеру Вайсу, Барі Барішу та Кіпу Торну за виявлення гравітаційних хвиль. Премію в галузі фізіології та медицини вченим зі США Джеффрі Холу, Майклу Росбашу і Майклу Янгу за відкриття молекулярних механізмів, які контролюють циркадні ритми.