Представники громадського об’єднання «Саксонські меморіали» відвідали виставкову експозицію музею «Тюрма на Лонцького» і провели переговори з науковими співробітниками.
«Це ознайомча зустріч для визначення напрямків співпраці. Наступним етапом стане визначення спільних проектів та підписання угоди. Наприклад, нас цікавлять документи діяльності гестапо у 1941-44 роках у Львові, де вони є, і чи взагалі збереглися», – розповів директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
За його словами, німецькі колеги можуть посприяти саме у віднайдені таких документів, адже німецьких архівів багато, документи Другої світової війни розпорошені і неописані.
«Крім того, українські науковці через матеріальні труднощі не мають змоги довго працювати у Німеччині», – скаржиться Забілий.
Хоча доступ до німецьких архівів, за його словами, набагато простіший, аніж до українських.
Водночас, німецьких дослідників, окрім періоду нацистської окупації, цікавить тематика діяльності радянських спецслужб, антизахідна та антинімецька пропаганда на теренах України у 1970-80 роках, так званий напрямок «боротьба з ідеологічною диверсією». Оскільки європейці не мають жодного уявлення про те, за яких умов жили українці і що їм розповідала радянська Влада.
Забілий також не виключає можливості спільного спеціалізованого видання, якщо віднайдених архівних документів буде достатньо для цього.
На думку представника «Саксонських меморіалів» доктора Петера-Пауля Штраубе, співпраця меморіалів може стати важливим кроком у розкритті злочинів нацизму на території України, невідомих сторінок в’язниць та страждань українців. Впродовж 1941-44 років на Лонцького розташовувалася слідча тюрма гестапо, а у 1939-41 та з 1944-91 років – слідчий ізолятор НКВС-КДБ.
Попередньо домовлено, що українські науковці навесні відвідають німецькі меморіали. Ще з 2004 року ГО «Саксонські меморіали» підписали угоду про спільне вивчення зі СБУ архівних документів періоду Другої світової війни. За цей час українській стороні передано електронну базу даних про кілька сотень тисяч радянських в’язнів – уродженців України.
Нагадаємо, у вересні минулого року СБУ затримала директора музею Руслана Забілого, конфіскувавши у нього комп’ютер та зовнішні диски. Згодом з’явилася офіційна інформація СБУ про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.
В Музеї було проведено обшук, в рамках якого конфісковані комп’ютери істориків та відеозаписи спогадів повстанців і дисидентів.
Влітку нинішнього року працівники СБУ почали допитувати працівників музею як свідків у кримінальній справі за фактом замаху на розголошення відомостей, що можуть становити державну таємницю.