До сина, що гаснув на очах від високої температури, швидка приїхала, запізнившись на годину. На правду батьків є правда лікарів – з чотирьох машин на станції одна стоїть «на приколі» після аварії, а з трьох, що залишилися, одна постійно ламається. У підсумку працюють лише дві – три, тож у пік навантаження на одну машину припадає до 20 викликів. Тому швидка приїздить із запізненням на 27% викликів. Часто родичі хворих, не дочекавшись швидкої, везуть пацієнтів до лікарень самотужки.
Але це – місто. Як-не-як, але машини швидкої там принаймні їздять. Якщо ж мова йде про сільську місцевість, час здіймати галас і кричати «Ґвалт! Рятуйте!»
3 березня 2011 року в селі Вінницькі Хутори в передмісті Вінниці стало зле 13-річному Богдану Кальківцю. Перелякані батьки зателефонували на номер швидкої міста, але вінницька швидка відповіла, що мешканці села мають звертатися до районної лікарні. З району батьків направили до сільської лікарні, де відповіли, мовляв, у них немає пального, отже приїдуть вони лише за умови, що батьки хлопчика заплатять за пальне. Врешті-решт приватною машиною хлопчика таки довезли до лікарні у Вінниці… щоби констатувати смерть.
Такі випадки – аж ніяк не поодинокі, сільські лікарі їх знають безліч. А невдовзі їхня кількість суттєво зросте.
Наразі в Україні триває феноменальний «розвод» під назвою «Реформа медичної галузі». Одна зі складових цієї реформи – так звана оптимізація лікарень.
За задумом авторів «реформи», по всій країні буде сформовано шпитальні округи. «Реформатори» стверджують, що 80% людей, які звертаються до лікаря, потребують лише первинної медичної допомоги, а не спеціалізованої. Тому слід вибудувати чітку траєкторію, за якої хронічно хворий пацієнт потрапляв би до відповідної лікарні, а людина, якій необхідна негайна допомога, – до медичного закладу інтенсивного лікування. В такій системі велике навантаження вочевидь припадає (особливо в сільській місцевості, де відстані між хворим і лікарнею набагато більші, ніж у місті) на службу швидкої допомоги. Перевозити хворих швидкій доведеться нашими автошляхами й із наших сіл. Якою за таких умов має стати служба швидкої, можна собі уявити хіба що в мріях.
В межах цієї реформи у селах «оптимізують лікувальні заклади», тобто приводять їх у відповідність до кількості населення для подальшого перепрофілювання в медичні установи, які враховуватимуть потреби шпитальних округів.
Український громадянин вже давно визначив для себе прості ознаки, щоби відрізняти справжні реформи (спрямовані на поліпшення його – громадянина – життя) від фікції. Якщо на початку таких нововведень роблять так, «як краще громадянинові», – це справжня реформа. Якщо обирають принцип «як краще чиновникові» – це фікція. Невдовзі ми почуємо про «нестачу коштів на продовження реформи», а далі…
Наразі маємо. Покращення матеріального становища служби швидкої допомоги ніхто й ніде на очі не бачив. Проте «оптимізація лікарень» по всій країні вже відбувається. По невеличких селах медичні заклади заміняють на фельдшерсько-акушерські пункти, фактично – на медпункти. Внаслідок цього зростає навантаження на районні лікарні, до яких начебто мають доправляти важких хворих із сіл на швидких… які, своєю чергою, не мають для цього найнеобхіднішого – пального.
Однак і це ще не верх досконалості. Віднедавна дітей, народжених поза пологовими будинками, РАЦСи реєструватимуть виключно за постановами суду. Стара система, відповідно до якої для реєстрації дитини достатньо було мати довідку від педіатра та заяви двох свідків, в Україні вже не діє. Отже породілей із сіл, у яких нещодавно закрили пологові відділення, відтепер мають везти до пологового будинку до району… тією самою швидкою. Нескладно збагнути, що ні коштів для заправки швидкої, ні часу збирати документи для реєстрації дитини через суд не мають чимало батьків не лише в селах, а навіть у містах.
Отже, найближчим часом на нас очікують навала сільських знахарок (треба ж у когось лікуватися селянам) та зграї підлітків без реєстрації, яким буде перекритий шлях до дитсадочків та шкіл. І коли ситуація допече до живого, звинуватять у всіх наших бідах напевно ту саму швидку.