На київський Гостинний двір націлилися комерційні структури, дотичні до Януковича

Історія питання

Проблеми Гостинного двору з’явилися після приходу нової влади 2010 року, коли вперше почали циркулювати чутки про те, що цей будинок хочуть перепрофілювати під комерційний центр. Хоча вся попередня історія споруди була теж достатньо нелегка.

Гостинний двір – це монументальний торговий комплекс просто в центрі Конт­­рактової площі в Києві, побудований 1809 року за проектом головного архітектора Петербурга Луїджі Руска в стилі класицизму. У 1811-му сталася пожежа, тому незавершена будівля була реконструйована 1828-го зодчим Андрієм Меленським.

Читайте також: Чи будуть покарані прихватизатори Гостинного двору?

Під час Другої світової війни Гостинний двір дуже постраждав і багато років перебував у занедбаному стані. У 1980-х його оновили на основі первинного проекту Руска під керівництвом архітекторки Валентини Шевченко. Опісля до будівлі заселилося багато організацій: архітектурна бібліотека, Театр на Подолі, Укр­­НДІпроектреставрація і, зреш­­тою, Укрреставрація – підприємство, яке займалося відновленням пам’яток архітектури.

Процес захоплення об’єкта розпочався торік, коли Постановою Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011-го №1380 Гостинний двір виключили зі списку пам’яток архітектури, що перебувають під охороною держави.

Трохи згодом, 26 квітня 2012 року, Київська міська рада голосами 68 депутатів провладної більшості дала дозвіл Укрреставрації (яка юридично є орендарем будинку на Контрактовій площі, 4, тобто Гостинного двору) на розробку проекту землеустрою з метою реконструкції будівлі під торго­вельно-офісний центр із гостьовою стоянкою.

5 липня 2012 року 256 парламентаріїв або, якщо бути точним, карток для голосування схвалили поправку, яку вніс депутат від НУ–НС Олександр Клименко до заключних положень Закону «Про реалізацію соціальних ініціатив президента України щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів», що дало зелене світло приватизації Гостинного двору.

Наразі він усе ще перебуває на балансі Державного управління справами президента України.

Родинний бізнес

1994 року Подільська районна державна адміністрація міста Києва заснувала Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація». До складу компанії згодом увійшли ЗАТ «Товариство «Укрреставрація», фінансова фірма «Укрреставрація» і ТОВ «Реставратор». Вони брали участь у відновленні багатьох великих об’єк­­тів, серед яких, наприклад, Маріїнський палац у Києві.

10 червня 2011 року в Укр­реставрації змінився власник. Новим мажоритарним акціонером підприємства (91% акцій) стала кіпрська фірма Afidreko Holdings Ltd, яку було зареєстровано за тиждень до оборудки – 3 червня.

Досить швидко нові власники повністю змінили керівництво компанії. На посаду голови правління було призначено такого собі Дмитра Ярича, юриста ТОВ «Кінотеатр «Зоряний». До спостережної ради Укр­­­­рестав­­рації як представники Afidreko Hol­­dings увійшли Марина Дяченко, Геннадій Нежурбіда й Марина Пелих, які були топ-менеджерами кінотеатру «Зоряний». А 15 серпня 2011 року прис­­піла згадувана постанова Кабміну про виведення Гостинного двору з переліку пам’яток архітектури.

Як відомо, «Зоряний» тривалий час слугує столичною резиденцією Партії регіонів. Торік на сайті tyzhden.ua було опубліковано розслідування, згідно з яким фірми – власники цього кінотеатру пов’язані з «Межи­­гір’ям», резиденцією Янукови­­ча, та комерційними структурами його синів Віктора й Олександра.

Цікаво, що чоловік Марини Пелих – нинішній голова Державного управління справами президента України Андрій Кравець, якого експерти називають людиною, що особисто віддана Вікторові Януковичу та його синові Олександру. Тож навряд чи є збігом той факт, що право на реконструкцію Гостинного дво­­ру, який перебуває, нагадаємо, на балансі ДУСі, було віддано ПАТ «Укрреставрація». До речі, ця компанія була головним підрядчиком нещодавньої реконструкції Андріївського узвозу.

Прикметно, що лобіював у Верховній Раді приватизацію Гостинного двору Олександр Клименко, котрий є членом Української народної партії Юрія Костенка у фракції НУ – НС. Однак родом він із шахтарської столиці, й це багато що пояснює. У помаранчеві 2005–2006 роки – заступник голови Донецької облдерж­­адмініст­рації з питань промис­ловос­ті, паливно-енер­­­­гетич­­но­­го ком­плек­су, транспорту та зв’язку. Але й після повернення до влади регіоналів не загубився, понад те, подейкують, цілком непогано знайшов спіль­­ну мову зі «спрямовуючою силою Донбасу», й наразі його компанія «Лізинг-Центр» входить в орбіту впливу знову-таки «Сім’ї».

Деконструкція рейдерством

У заявлених планах «реконструкторів» – освітити фасад, зменшити внутрішнє подвір’я, накрити Гостинний двір скляним дахом від вологи, надбудувати мансарду, додати один підземний ярус і знищити тераси першого поверху для розміщення там магазинів. Тобто фактично повністю перебудувати цю па­­м’ятку. Усередині її планують розмістити кафе та магазини, себто перетворити об’єкт на звичайнісінькій тор­­говельно-роз­­важальний центр.

Активісти-антизабудовники поки що не полишають спроб відстояти Гостинний двір. 26 травня 2012 року вони розпочали культурно-громадську акцію «Гостинна республіка», зайнявши внутрішнє подвір’я будинку, де тепер майже щодня відбуваються різноманітні мистецькі події.

Захисникам Двору буває непереливки. Вночі 1 червня близь­­ко 30 людей кремезної статури, яких очолював особисто голова Укрреставрації Дмитро Ярич, спробували його захопити. За давньою рейдерською традицією встигли заварити ворота й підігнати вантажівку, щоб закрити інший вхід. І тільки не­­поступливість та оперативність обо­­­­ронців «Гостинної респуб­­ліки» дали змогу відбити напад.

Активіст Вадим Торопов оскаржив у Окружному адміністративному суді Києва постанову Кабінету Міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року про виведення Гостинного двору з Державного реєстру пам’яток архітектури, з якої все почалося, і на цій підставі вимагав зупинити будівельні роботи на його території. Однак суддя Віталій Амелехін уже відмовився призупинити дію документа, посилаючись на брак доказів, наданих позивачами. Щоправда, активісти представили ще одне подання й експертний висновок, розгляд яких призначено на 22 серпня.