Зокрема, автор відзначає, що через «фаховість» експериментаторів і Мінфіну спеціалізовані стаціонари Донеччини розпочали реформування з діркою в гаманці. За даними Управління з охорони здоров’я в Донецькій області, дефіцит коштів на спеціалізовану медичну допомогу з початком бюджетного 2012-го перевищив 430 млн грн, у зв’язку з чим не було грошей на мінімальне забезпечення медиків – заробітну плату, енергоносії та медикаменти.
«Під час розподілу видатків за рівнями надання медичної допомоги в пілотних регіонах не врахували регіональних особливостей», – пояснює очільниця Облздоров’я Донеччини, відповідальна за медреформу Олена Петряєва.
«У Мінфіні просто додали показники й арифметично поділили на три (за кількістю областей). В результаті отримали, що у всіх регіонах видатки формуються так: на первинну меддопомогу (сімейні лікарі) – 34,8%, на швидку – 11%, інше – на вторинну медицину (спеціалізовані стаціонари). Для Вінниці з добре розвиненою первинною допомогою цього цілком достатньо, але для Донеччини з потужною стаціонарною мережею вторинного рівня запропонованого забезпечення замало».
Більше про те, яким коштом вже обійшлися українцям владні ігри у медреформу читайте у статті «Піддослідна країна» у №36 «Українського тижня».
Нагадаємо, 7 липня 2011 року парламент, попри критику з боку медиків та експертів Головного юридичного управління Верховної Ради, ухвалив закон про реалізацію пілотних проектів з реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Донецькій і Дніпропетровській областях та у Києві.
Читайте також: Те, що уряд прописав