У Мінську (Білорусь) 18 січня відбулася зустріч Тристоронньої контактної групи, у якій взяли участь представники України, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, РФ та представники окупованих районів Донецької та Луганської областей. Зокрема, українську сторону представляли уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська й експерти Служби безпеки.
Головними результатами перших у 2018 році переговорів стали обмін списками заручників на звільнення та погодження дати наступних переговорів, які призначили на 31 січня.
Тиждень.ua підбив результати зустрічі ТКГ та зібрав інформацію про те, які пріоритети офіційний Київ висунув до мінських переговорів у 2018 році.
Результати першого в новому році засідання в Мінську
Прес-секретарка українського представника в контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська сторона та бойовики ОРДіЛО обмінялися списками заручників на обмін.
"У цьому (2018 – Ред.) році сторони вже обмінялися списками утримуваних осіб. Вважаємо, що наступне звільнення має відбутися у найстисліші терміни", – заявила вона.
Представник України в ТКГ Ірина Геращенко була відсутня на переговорах через голосування в Раді за закон про деокупацію Донбасу. Однак вона повідомила, що була з українськими представниками на постійному дистанційному зв'язку. За її словами, українська сторона піднімала питання звільнення заручників як пріоритетне, а також наполягала на активізації пошуку зниклих безвісти.
"Разом з тим, представники РФ й надалі співають пісню "про громадянський конфлікт" й відмовляються делегувати своїх експертів для створення тристороннього механізму (Україна-РФ-МКЧХ (Міжнародний комітет Червоного Хреста – Ред.) задля пошуку зниклих. Також немає поки що згоди на відкриття КПВВ "Золоте" від ОРЛО", – наголосила Геращенко.
Вона додала, що українські представники також підняли питання щодо звільнення заручників як з ОРДіЛО, так і з російських в'язниць.
"На ТКГ говорили й про ремонт телефонних мереж та мобільного зв'язку, але для цього має бути тиша і безпека. Наступне засідання груп – 31 січня. Але наша робота по вирішенню ключових безпекових і гуманітарних питань триває безперервно", – підсумувала перший віце-спікер ВР.
Крім того, результати переговорів прокоментував і спецпредставник ОБСЄ в контактній групі Мартін Сайдік.
"Сьогодні ми узгодили календар наших майбутніх зустрічей до кінця літа. Хочу зазначити, що ТКГ залишається єдиним постійним форматом за рішенням конфлікту на сході України, який працює над вирішенням і вирішує такі актуальні проблеми, як, наприклад, обмін утримуваними", – зауважив він.
Сайдік зазначив, що за підсумками переговорів, робоча група з гуманітарних питань оцінила досвід обміну утримуваними 27 грудня 2017 року.
"Це велике досягнення, яке, я сподіваюся, позитивно вплине на весь переговорний процес. Група обговорювала і наступні кроки у цій справі. Я глибоко переконаний, що треба дивитися вперед і вирішувати проблеми, що залишилися в цьому зв'язку. Крім того, необхідно предметно розглянути складну проблематику осіб, зниклих безвісти", – наголосив він.
За його словами, підгрупа з безпеки повідомила про значне скорочення кількості порушень режиму припинення вогню під час свят.
"У цьому зв'язку посол Апакан (голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан – Ред.) відзначив важливість відведення важкого озброєння і розведення сил", – сказав Сайдік.
Він також додав, що учасники економічної підгрупи продовжили обговорення оплати за водопостачання в системах "Карбоніт". Водночас політична підгрупа продовжила вивчення питань, пов'язаних з імплементацією "формули Штайнмайера".
Пріоритети Києва щодо переговорів у Мінську
Президент України Петро Порошенко 10 січня провів зустріч з представниками України в контактній групі, на якій були обговорені результати їх діяльності за 2017 рік та визначені пріоритети і завдання на 2018. На зустрічі були присутні Ірина Геращенко, другий президент України Леонід Кучма, екс-прем’єр-міністр Євген Марчук, експерти СБУ та Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Однак подробиці переговорів на Банковій вирішили не розголошувати.
Водночас Ірина Геращенко наголосила на важливості дипломатичного врегулювання конфлікту на сході України, зокрема, за допомогою мінських угод. За її словами, серед основних завдань ТКГ у новому році будуть: звільнення всіх незаконно утримуваних з в'язниць ОРДіЛО і активізація роботи з пошуку та ідентифікації зниклих безвісти.
"Ми докладемо всіх зусиль, аби друга хвиля звільнення заручників відбулася якнайшвидше, готові в цьому питанні до серйозних компромісів. Сподіваємося, що позитив першої хвилі звільнення, важливий і для всіх учасників Мінських груп, і для нормандського формату, сприятиме й прискорить другу хвилю", – зазначила вона.
Геращенко також назвала й інші ключові завдання, а саме: виконання безпекового і гуманітарного блоку, вимога дотримання тиші, сталий мир, вимога відкриття КПВВ "Золоте", відведення важкої зброї від лінії зіткнення.
"Ми й надалі очікуємо від СММ ОБСЄ створення постійно діючих спостережних пунктів і роботи за схемою 24/7. Також українська сторона й надалі наполягатиме на створенні групи по кордону, яка має вже зараз обговорювати питання повернення нашого контролю над україно-російським кордоном, й вже зараз на кордоні має безперешкодно працювати місія СММ ОБСЄ", – наголосила перший віце-спікер Ради.
Крім того, вона додала, що українська сторона буде наполягати на створенні механізму за участі України, РФ і МКЧХ із запрошенням представників ОРДіЛО задля пошуку зниклих безвісти і ексгумації тіл загиблих.
"Під час зустрічі з президентом говорили й про можливість введення миротворчої місії на Донбас, й про інші актуальні питання, як то відновлення інфраструктури Донбасу, реінтеграцію, розмінування, протидію гібридній і інформаційній війні, боротьбу за уми українців, що залишилися на окупованій території", – підсумувала Геращенко.
Натомість прес-секретарка Кучми Дарка Оліфер, після засідання в Мінську, заявила, що головне завдання на 2018 рік – це забезпечення всеосяжного і сталого режиму припинення вогню. Вона зазначила, що також є питання щодо необхідності забезпечення повного, безперешкодного та безпечного доступу СММ ОБСЄ до всієї території ОРДіЛО, включно із непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону.
"Окремо вимагаємо гарантування безпеки СММ ОБСЄ з тим, щоби місія могла повною мірою виконувати свій мандат та завдання в частині постійного моніторингу і верифікації виконання безпекових аспектів Мінських домовленостей", – сказала Оліфер.
Вона також підтвердила прагнення Києва щодо звільнення заручників та залучення МКЧХ до пошуку зниклих безвісти. За її словами, Україна й надалі просуватиме створення робочої підгрупи з обговорення модальностей повернення Києву контролю над державним кордоном із РФ на Донбасі.
"В соціально-економічному блоці основним напрямком роботи є повернення Україні підприємств, які були незаконно захоплені в ОРДЛО у березні 2017 року та скасування усіх актів РФ щодо визнання документів, виданих нелегітимною владою ОРДЛО. В рамках відповідної робочої підгрупи продовжиться робота з повернення в рамках українського законодавства боргів за раніше поставлені ресурси, а також створення і забезпечення діяльності міжнародної групи експертів для вивчення екологічної ситуації на непідконтрольній Україні частині Донбасу", – підсумувала Оліфер.
Омбудсмен Валерія Лутковська також заявила, що на наступному засіданні сторони продовжать обговорювати обмін утримуваними громадянами.
"На засіданні в Мінську сторони ще раз підтвердили, що наше пріоритетне завдання – це звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України. Наразі у тристоронньому форматі триває дискусія, і на наступному засіданні продовжиться робота щодо прискорення процесу і пошуку компромісів", – повідомила вона.
За словами Лутковської, Росія висловила зацікавленість у поверненні своїх громадян.
Натомість спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що пріоритетом на рік залишається безпека мирного населення.
"Безумовно, забезпечення безпеки і необхідних умов для цивільного населення в зоні конфлікту і в цьому році будуть пріоритетами ТКГ і її робочих груп", – сказав він.
"Переїзд" Мінська
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив, що глава Білого дому Дональд Трамп запропонував перенести переговори по Донбасу з Мінська в інше місце. Назарбаєв також зазначив, що наразі досягнута домовленість працювати в цьому напрямку.
"Ми говорили про те, що "Мінськ-1" застопорився, у глухому куті, потрібен "Мінськ-2". Він (Дональд Трамп – Ред.) говорить: "Давай в іншому місці (проведемо – Ред.)". Я кажу: "Давайте", – розповів він.
За його словами, існує необхідність введення миротворців в Донбас і Луганськ, "щоб вони визначили кордон".
Водночас міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що успіх переговорів по Донбасу не залежить від місця їхнього проведення.
"Навряд чи що-небудь залежить від місця проведення переговорів. Переговори щодо України можна перенести хоч в Антарктиду, якщо буде впевненість у їхньому успіху. Але для появи цієї впевненості треба, щоб всі залучені до конфлікту сторони, а також нібито "сторонні", але вельми зацікавлені держави були щиро націлені на припинення кровопролиття", — наголосив він.
Нагадаємо, Тристороння контактна група працює з червня 2014 року. Це група представників України, ОБСЄ та Росії, що була сформована як засіб для полегшення дипломатичного вирішення війни на сході України. Наприкінці 2017 року сторонам вдалося домовитися про так зване новорічне перемир'я на Донбасі. Крім того, завдяки переговорам ТКГ відбулося звільнення українських заручників. Україна передала представникам ОРДіЛО 233 із 306 осіб, які були у списку. Натомість було звільнено 73 українці.