Соціальні мережі або соціальні платформи 2023 року й далі впливали на офлайновий світ загалом і на події в Україні зокрема. Окрім головного «поганця» соцмережевого світу Ілона Маска, 2022-го Meta продовжувала відбиватися від чергових звинувачень регуляторів і представила новий сервіс. Свою альтернативу Twitter — проєкт Bluesky — випустив засновник Twitter. Українські активісти й далі шукали зв’язків Telegram з російською владою та волали про небезпечну залежність українського суспільства від цього сервісу. А загальним трендом розвитку соцмереж став їхній поступовий дрейф у бік платних послуг. 2023-го він проявився доволі чітко й, напевне, триватиме наступними роками.
Twitter, Ілон Маск і фантомне майбутнє колись популярного сервісу
Якщо 2022 року світ гадав, навіщо техномільярдеру Ілонові Маску купувати соціальну платформу Twitter, то 2023-го експерти роблять ставку на те, коли цей сервіс щезне із соцмережевого обрію. Ба більше, розмови про зупинки роботи сервісу в Європі через нові європейські закони, які стосуються соцмереж і цифрових платформ, звучать більш ніж реалістично.
Попри спроби Ілона Маска запровадити різноманітні варіанти платної підписки на сервіс, основним джерелом доходу Twitter (X) і далі є реклама. От саме із цим у платформи величезні проблеми, які посилювалися з початку року. Великі американські рекламодавці, серед яких Walt Disney і Comcast, переорієнтовують свої рекламні бюджети на інші соцмережі, зокрема на Instagram. Експерти підрахували, що цього року Twitter (X) не досягне запланованого доходу із цього напряму. Очікується, що компанія заробить близько $2,5 млрд, що набагато менше, ніж 2022-го.
Рекламний крах, у якому опинилася платформа Ілона Маска, почасти спричинений поведінкою самого засновника й загальними проблемами з модерацією на платформі. Після публікації в листопаді 2023 року звіту некомерційної організації Media Matters for America про те, що реклама великих брендів з’являється на сайті поруч із антисемітським, нацистським вмістом і контентом, що рекламує теорії змови, великі рекламодавці зупинили своє просування на платформі. Серед них — Disney, Apple, IBM, Warner Bros. Discovery, Paramount, Sony Pictures і Lionsgate. Додатковою краплею, яка переповнила чашу терпіння великого бізнесу, став допис самого Ілона Маска, у якому він погодився з відверто антисемітським дописом іншого користувача.
Читайте також: Ілон Маск проти Twitter. Як дії ексцентричного техноолігарха шкодять його ж компанії та Україні
Також проблемою для українських користувачів є не лише постійне бажання Маска давати поради про те, як діяти керівництву нашої держави в умовах війни, а й розблокування російських пропагандистських акаунтів (відмова від помітки про те, що є медіа, спонсоровані державою). Через це дописи пропагандистів стали більш видимими, а отже, дістали більші увагу й охоплення.
Та не лише українці потерпають від дезінформації на платформі. Конфлікт у Секторі Гази, який спричинили потоки фейків у всіх соцмережах, укотре показав, що саме Twitter (X) є найбільш сприятливим майданчиком їх поширення.
Тож антигерої року в сегменті соціальних медіа — і Twitter (X) як платформа, і Ілон Маск як її очільник — завершують 2023-й з вельми примарними перспективами. Цілком імовірно, що скоро сервіс перестане бути помітним гравцем на ринку соціальних платформ.
Threads, Bluesky, Mastodon: реальні й примарні Twitter-конкуренти
2023 рік виділився появою відразу двох платформ, що базуються на коротких текстових форматах. Ідеться про Threads від Meta й про Bluesky — проєкт Джека Дорсі, засновника Twitter. Вони створені для публікації та обміну текстовими повідомленнями. Не дивно, що їх обох сприймають як конкурентів Twitter (Х), про занепад якого 2022 року не казав і не думав лише лінивий.
Threads дуже швидко викликав інтерес аудиторії: за дві години після запуску аудиторія сервісу перевищила 2 млн користувачів, а через добу вона зросла до 30 млн. Завдяки цим темпам зростання Threads визнали найшвидшим застосунком в історії, який сягнув позначки 100 млн користувачів — для цього компанії знадобилося п’ять днів. Потім, правда, інтерес до Threads став поволі зникати. Можливо, ситуація зміниться пізніше, адже Threads тільки запустився в Європі — це відбулося 14 грудня після того, як платформа внесла деякі зміни до свого функціонала, щоб відповідати європейським законам про цифрові ринки.
Проєкт Bluesky наразі доступний за запрошенням, тож порівнювати його аудиторію і з Twitter (X), і з Threads (враховуючи маркетингові зусилля соцмережевого «монстра» Meta, вкладені в просування сервісу) не зовсім коректно. Проте 1 млн аудиторії, якої сервіс досягнув у вересні 2023 року, — це вельми непоганий показник.
Читайте також: Ілон Маск і спокуса лібертаріанства
Що стосується децентралізованої платформи Mastodon, то вона теж зростанню своєї популярності завдячує проблемам у Twitter (X). Її аудиторія — 1,5 млн користувачів на місяць — тривалий час не зростає, попри те що сервіс існує давно. Певний інтерес до нього виявили користувачі в листопаді 2022 року, відразу після того, як Ілон Маск купив Twitter, проте повноцінною альтернативою цей сервіс так і не став. Водночас списувати його з рахунків теж відверто зарано. У Mastodon є стійке ядро аудиторії, яке цінує його незалежність від техногігантів — саме це є однією з основних особливостей децентралізованих платформ.
Ринок конкурентів Twitter (X) сьогодні дуже аморфний і нестійкий. Попри всі проблеми Twitter (X), жоден з конкурентів так і не став реальною альтернативою вмирущого проєкту, який належить Ілонові Маску. Можливо, ця ситуація зміниться 2024 року з посиленням проблем у Twitter (X).
Боротьба українських активістів проти Telegram
У березні цього року український підприємець Ярослав Ажнюк ініціював обговорення популярності в Україні платформи Telegram. Дійсно, питання зв’язків цього майже непублічного сервісу та його ще менш публічного очільника Павла Дурова з Кремлем стало темою багатьох статей та об’єктом журналістських розслідувань.
Те, що Telegram не може вважатися захищеним месенджером, сумнівів уже ні в кого не викликає: занадто багато кейсів, коли спецслужби Росії та Білорусі отримували доступ до листування журналістів та активістів. Інші питання стосуються структури власності Telegram, його фінансування протягом тривалого часу, доступу до ключів шифрування й інших аспектів функціонування цього сервісу.
Читайте також: Телеграма з Луб’янки. Чому зв’язок Telegram з російською владою – не конспірологічний міф
Такий інтерес до Telegram пов’язаний з тим, що під час війни Україна стала дуже залежною від цього комунікаційного інструмента. Наявність каналів офіційних органів влади та їхніх очільників, військових структур (наприклад, Повітряних сил ЗСУ) і представництв окремих медіа й політиків унеможливлює відмову від Telegram навіть за умови розуміння всіх ризиків, які оточують цей сервіс. Поява петиції з вимогою заблокувати Telegram через ризики для національної безпеки почасти відображає занепокоєння активістів про статус Telegram в Україні. Водночас очевидно, що його блокування на цьому етапі призведе до великої кількості проблем для кінцевих користувачів.
Ярослав Ажнюк на початку грудня повідомив про старт проєкту kremlingram — розслідувальної групи, яка вивчатиме небезпеку Telegram та його зв’язки з Кремлем, і водночас заявив, що для цього шукає керівника.
Цікаво, що 2023 року одна з головних фішок Telegram — канали — з’явилась у WhatsApp. Правда, цей застосунок не надто популярний в української аудиторії, проте поява таких функцій дає змогу отримати альтернативу Telegram як платформі поширення контенту. Що стосується альтернатив йому як месенджеру — про них давно відомо більшості українських користувачів.
2024 року Україна навряд чи зможе позбавитися залежності від Telegram. Проте, можливо, удасться змінити суспільну думку про цей сервіс і повернути вектор розвитку Telegram-каналів в інший бік, наприклад у бік WhatsApp-спільнот.
Платні соціальні мережі
Восени 2023 року відбулася революція на ринку соціальних платформ. Компанія Meta, яка володіє двома соцмережами — Facebook та Instagram, запропонувала європейським користувачам платний варіант доступу до свого сервісу. Модель No Ads без реклами вартуватиме кінцевим користувачам від €6 (залежно від способу оплати й кількості акаунтів). Цей крок є безпрецедентним для компанії, на слогані якої було написано, що вона завше буде залишатися безплатною для кінцевих користувачів.
Рішення про перехід на платний варіант доступу в компанії ухвалили після того, як їй довелося працювати відповідно до нових європейських законів про цифрові платформи. Ті закони вимагали отримання явної згоди від користувачів на обробку їхніх даних. У Meta логічним чином припустили, що не всі користувачі дадуть таку згоду й підрахували, скільки компанія повинна отримувати від такого користувача, якому не можна показувати рекламу.
Читайте також: Соціальна автократія. Чому модератори компанії Meta настільки вимогливі до українських користувачів
Проте це не перший крок Meta в напрямі платної моделі взаємодії з користувачами. На початку року компанія запровадила програму Meta Verified і запропонувала купувати верифікаційні відмітки й мати на додаток певні переваги щодо просування контенту, доступу до підтримки й інших опцій. А ще раніше брати гроші з користувачів почав Ілон Маск, запустивши програму Twitter Blue — платні верифікаційні галочки.
Не лише гіганти вишукують більш очевидні моделі доступу, ніж стара добра реклама. Наприклад, користувачі активно купують платну підписку на іншу соцмережу — SnapChat. Якщо пригадати, що ми вже давно платимо за онлайн-сервіси — Netflix, YouTube Premium, Apple Music, то насправді соцмережі лише долучилися до когорти компаній, які продають свої послуги користувачам не опосередковано (на заміну даним), а напряму.
2024 року тренд на платне використання соціальних платформ збережеться.