Надія Баловсяк Доцент кафедри медіакомунікацій УКУ

Як Telegram став одним з основних діджитал-інструментів цієї війни

Суспільство
30 Травня 2022, 17:41

З 24 лютого для Telegram в Україні почався період шаленої популярності. В перші дні саме Telegram-канали – як персональні, так і офіційні чи журналістські, що перейшли в режим чи не цілодобової роботи, стали джерелом оперативної інформації для українців. Та й не лише для них — у росії також спостерігається сплеск інтересу до цієї платформи. Спробуємо розібратися, в чому саме полягає феномен Telegram у часи війни та чи не несе захоплення продуктом Павла Дурова ризиків як для держави, так і для пересічних користувачів.

 

Не криза, а можливість

 

В Україні з початком повномасштабної війни Telegram став одним з основних джерел отримання новин. За даними Kantar Україна, в середині березня цього року найчастіше українці переглядали офіційні Telegram-канали для отримання інформації – це робили 57% опитаних. А новинні Telegram-канали зайняли четверте місце із часткою в 37%.

Окрім того, що Telegram став для українців джерелом отримання інформації, цей месенджер також все активніше використовується українцями. За даними Sensor Tower, компанії, яка займається мобільною аналітикою, кількість завантажень Telegram та Signal значно виросла з початку повномасштабного вторгнення – за перший місяць війни популярність Telegram збільшилась майже на 90%.

 

Читайте також: Clearview AI: Знати ворога в лице

 

В росії популярність Telegram як джерела отримання новин теж зростає. Тоді ж, в березні, згідно із дослідженням мобільного оператора «Мегафон», Telegram обійшов за популярністю WhatsApp. А його частка в загальному трафіку месенджерів збільшилась з 48% до 63%. Порівняння цих двох платформ в такому контексті не дуже коректне, адже автори дослідження самі стверджують, що причин такого сплеску інтересу до проекту є принаймні дві. Перша – Telegram став джерелом отримання новин про війну в Україні, а друга – користувачі переключились на Telegram на фоні блокування інших соціальних платформ в росії. Додатковим аргументом щодо гіпотези про те, що Telegram – це засіб отримання контенту, стали дані цього ж дослідження – в середньому один користувач тратить на сервіс біля 101 мегабайти трафіку, в порівнянні із показним у 26 мегабайт для WhatsApp.

 

Месенджер та контент-платформа

 

Telegram як проект пропонує користувачам можливості відразу двох продуктів. З одного боку, це месенджер, який заявляє про свою захищеність (хоча це твердження неоднозначне), з іншого боку – це платформа поширення контенту. Друга функція реалізується через Telegram-канали – спеціальні акаунти, на які можна підписатись та отримувати їх вміст через клієнтський додаток для десктопу чи мобільного пристрою чи через веб-інтерфейс (через браузер).

Війна стала для Telegram як платформи поширення контенту справжньою можливістю залучення аудиторії. Популярність Telegram як месенджера тісно пов’язана з мережевим ефектом. Чим більша кількість людей користується таким продуктом, тим більше число користувачів вибере його в майбутньому. Можна бути, до прикладу, адептом приватності і принципово користуватись виключно Signal чи Threema, але якщо робоча комунікація ведеться у Facebook, а рідні користуються Viber, то або доведеться встановлювати ці месенджери та користуватися ними, або випадати з комунікації чи шукати альтернативи. Якщо для персонального спілкування теоретично можна знайти заміну, то для комунікації ділової це складніше. Telegram його засновники створювали як захищений месенджер. Це було у 2013-2014 роках, коли світ уже зустрівся з одкровеннями Едварда Сноудена. Саме через це у суспільства виник запит на захищену комунікацію. Пізніше, коли Telegram став платформою поширення контенту, він уже мав певну критичну базу користувачів, яка з радістю зустріла нові функції продукту.

 

Читайте також: Як перестати «заїдати» новинами страх та тривожність

 

Приблизно тоді ж, в 2015-2016 роках, найбільші соціальні платформи стали переходити на алгоритмічну стрічку новин. Якщо раніше користувачі бачили дописи від сторінок та інших користувачів, на яких вони були підписані, то алгоритми підбору контенту позбавили людей можливості просто читати контент. В стрічках стала з’являтися не лише реклама, але й сповіщення про коментарі, залишені до дописів триденної давності, дописи від друзів друзів та багато іншого. При цьому власникам сторінок було дуже важко потрапити на очі своїм підписникам, не купуючи рекламу. Натомість Telegram був за визначенням позбавлений алгоритмічного відбору контенту та впливу алгоритмів на те, що бачить користувач. Достатньо було підписатись на канал та можна було просто читати його вміст. Всі ці характеристики Telegram як медіаплатформи призвели до появи великої кількості каналів та приходу в Telegram традиційних медіа. В якийсь момент Telegram став оперативнішим за сайти та соцмережі, і, водночас, найпростішим способом поширення й доставки контенту. Колись таким був формат читання новин через RSS-підписки, але що стосується взаємодії з користувачем та простоти додавання нових джерел, тут Telegram рівних немає. Якщо до цього додати синхронізацію підписок у клієнті, веб-версії та на мобільному пристрої, стає зрозумілим, чому все це перетворило Telegram в унікальний інструмент для поширення контенту та зробили його основним каналом отримання інформації.

Окремо варто згадати про телеграм-боти. Їх просте створення та програмування дозволило автоматизувати багато процесів, в першу чергу, для бізнесу. З часом їх стали використовувати й державні структури. Якщо обмін інформацією чи консультування можна автоматизувати, то саме Telegram-боти стали для цього ідеальним інструментом.

Всі ці причини зробили Telegram унікальною платформою з винятковими функціями, які стали особливо потрібними під час війни. Telegram-бот сповістить про повітряну тривогу навіть там, де не чути сирен. Telegram-бот передачі інформації про пересування ворожої техніки зробив з українців розвідників, Telegram-канали допомагали волонтерам координувати свою роботу, біженцям знаходити місця для ночівлі чи дізнаватися про особливості перебування в певній країн та навіть шукати людей, які зникли під час цієї війни.

 

А як щодо грошей та спецслужб?

 

Ця популярність Telegram в Україні та перетворення цієї платформи на один з найголовніших діджитал-інструментів цієї війни заставляє по-новому подивитись на компанію-розробника Telegram, її засновника та історію її діяльності.

Telegram створив Павло Дуров, засновник популярної в росії соцмережі «ВКонтакте». Дуров придумав Telegram коли усвідомив, що у нього немає надійних захищених інструментів комунікації. Над створенням Telegram команда розробників почала працювати, ще коли Дурову належав «ВКонтакте», у 2012-2013 роках. Але тоді йому довелося зіткнутись з претензіями російських силовиків, в тому числі щодо українських учасників Євромайдану та вимог блокувати контент, пов’язаний з цими подіями. Протягом 2013 та 2014 років іншими акціонерами «ВКонтакте» було проведено ряд угод, в результаті яких Дуров втратив свою основну долю в компанії, в грудні 2013 року він продав частину акцій іншим інвесторам, у вересні 2014 року Mail.Ru Group викупила решта акцій і стала єдиним власником соцмережі. Натомість Дуров почав розвивати Telegram ніби-то на власні кошти. Щоб дистанціюватися від уряду росії Павло ще в 2014 році переїхав закордон. У 2021 році він отримав громадянство Об’єднаних Арабських Еміратів та Франції.

 

Читайте також: Кругова цифрова оборона

 

Проте створення та підтримка такого проекту як Telegram вимагає великих фінансових витрат. Лише наприкінці 2021 року в Telegram заговорили про перші розміщення реклами, хоча саме реклама зазвичай є традиційним інструментом монетизації таких проектів. Хто фінансував Telegram до того часу і звідки гроші на створення продукту – це питання завжди було актуальним для Telegram. У 2018 році компанія Telegram намагалась випустити власну криптовалюту Gram та провести первинну пропозицію коїнів (ICO), проте особливого успіху ця ідея не мала, попри те, що серед інвесторів утворилась в буквальному сенсі черга з бажаючих інвестувати у Telegram. Американський суд призупинив процедуру ICO, а згодом заставив Дурова повернути інвесторам кошти. На початку 2021 року Telegram залучила $1 млрд шляхом розміщення облігацій за допомогою російських банків. Це викликало багато запитань про те, хто ж купив ці облігації, особливо враховуючи те, що організаторами розміщення були VTB Capital та Aton та, ймовірно, «Альфа-Капітал». Для багатьох експертів ця подія була доказом зв’язків розробників Telegram з російською владою.

Відносини Telegram з владою росії заслуговують окремої згадки. Тривала війна Telegram з Роскомнадзором, головним цензором Рунету, тривала декілька років. Російська влада намагалась блокувати Telegram, проте проект знаходив можливість працювати в росії. Це тривало більше двох років, поки не лише не припинилось – російські державні структури, в тому числі той же Роскомнадзор стали масово запускати свої канали в Telegram. Однією з офіційних причин припинення претензій до Telegram стала згода адміністрації сервісу передавати персональні дані користувачів у відповідь на запити спецслужб. Іще одним сигналом про потепління відносин між владою росії та Telegram стало видалення боту «Умного голосования» – проекту Олексія Навального, призначеного для останніх виборів в країні.

Час від часу в медіа стали з’являтися повідомлення про існування бекдору (таємного доступу до продукту), завдяки якому спецслужби могли отримувати доступ до даних користувачів сервісу. Це ніби-то стало платою за можливість Telegram працювати в росії.

 

Безпека та війна

 

З початком війни та масовим блокуванням в росії закордонних соціальних сервісів постало запитання про те, чи продовжить працювати в цій країні Telegram. Особливо враховуючи, що через Telegram росіяни могли дізнаватися те, про що їм не говорили по телебаченню. Хоча Роскомнадзор час від часу заявляв про претензії щодо Telegram, сервіс в країні успішно працює і, схоже, його не спіткає доля Facebook чи Twitter. А це мимоволі викликає занепокоєння серед українців, особливо враховуючи популярність Telegram та його використання в різних аспектах.

 

Читайте також: Як “Яндекс” приховує російські військові злочини

 

Безпеку Telegram можна розглядати принаймні в двох контекстах – як інструменту персональної комунікації (або колективної – у випадку Telegram для групових чатів), тобто Telegram як месенджеру, і як платформи поширення контенту. Що стосується другої сфери використання Telegram, то наразі конкурентів йому не існує – ні щодо швидкості, ні щодо простоти поширення інформації. Головне, щоб адміністратори каналів забезпечили базові правила безпеки – двофакторну авторизацію, перевірку підключених пристроїв. Правда, не варто забувати, що Telegram використовується для поширення проросійського наративу і не лише до війни, але й з початком повномасштабного вторгнення. Проросійські канали, про які повідомляло РНБО не раз, продовжують працювати на ворога і, схоже, блокувати їх ніхто не збирається.

Водночас Telegram як месенджер несе серйозні загрози його користувачам. Закритість бекенду (серверної частини), збереження даних на сервері та використання наскрізного шифрування не для всіх діалогів, а лише для секретних чатів – все це нівелює всі заяви команди Telegram щодо його безпеки.

Враховуючи бекграунд засновника Telegram та його непрозорі відносини з владою росії, мимоволі задумаєшся про існування альтернативи для цієї платформи. Наразі настільки зручну та просту у використанні знайти важко. Можливо нею з часом стануть канали (спільноти) у WhatsApp, які компанія почала тестувати декілька місяців тому.

103