Автори відзначають, що той факт, що разом із парламентськими перегонами у Литві відбудеться і дорадчий референдум щодо будівництва нової атомної електростанції у Вісагінасі, свідчить про те, що енергетичне протистояння з Росією відіграє під час цієї виборчої кампанії визначальну роль.
«Ідею референдуму консолідовано підтримала урядова опозиція, яка виступає проти нової АЕС (котра має посилити стійкість країни до енергетичного шантажу Москви – Ред). Тож громадяни мають визначитися, чи підтримують вони зведення нової атомної електростанції. Однак, щоби плебісцит відбувся, в ньому мають взяти участь більше половини зареєстрованих виборців, а така явка малоймовірна», – йдеться у статті.
У свою чергу прем'єр-міністр Андрюс Кубілюс застеріг, що нова влада і прихід опозиції може змінити як європейську орієнтацію Литви, так і зруйнувати втілення ідеї енергетичної незалежності від Росії: «Замало просто знати, що деякі литовські партії в кремлівській адміністрації обговорюють, як брати участь у виборах до Сейму. Точно так само недостатньо знати, що спецслужби третіх країн намагаються зупинити проект атомної електростанції у Вісагінасі. Це має бути відомо всім виборцям, це необхідно зупинити».
Для формування більшості у парламенті Литви потрібен 71 мандат. Політолог Мажвидас Ястрамскіс прогнозує, що соціал-демократи здобудуть 39, Партія праці – 27, «Порядок і справедливість» – 17, «Виборча акція поляків Литви» – 8, консерватори та ліберали, що перебувають нині при владі, – відповідно 24 і 11 місць, решта (по кілька мандатів) дістанеться дрібнішим політичним силам.
«Оскільки практично неможливо уявити участь членів чинної правлячої коаліції – консерваторів і лібералів у формуванні більшості з будь-якою з нинішніх опозиційних партій, то й найімовірнішим сценарієм є проросійська коаліція популістів. Хоч і між ними є чимало каменів спотикання, але основним об’єднувальним чинником залишається спільний ворог, втіленням якого є чинний уряд і лояльність до Росії», – йдеться у статті.
«Тож, є ризик, що як і в Україні-2010 та Грузії-2012, 28 жовтня «виграє демократія, але програє Литва», адже внаслідок потрапляння країни в орбіту російського впливу в підсумку може програти і демократія, і пересічні литовці, які стануть жертвами безвідповідального популізму, який навряд чи буде реалізований», – відзначають автори.
Утім, деякі литовські політологи все ж не виключають, що свою вирішальну роль на цих виборах відіграє громадянська зрілість і самосвідомість литовців, які, спираючись на пам'ять про радянську окупацію, не дозволять сформувати проросійську коаліцію.
Більше про це читайте у статті Константінаса Речковаса та Олександра Крамара у № 41 «Українського тижня».