Місце розташування МА значиться як заповідник, обмежений валами Київської фортеці. За державними будівельними нормами тут дозволяється лише ремонт інженерних мереж, в окремому випадку – відтворення історичного вигляду.
Ця територія є буферною зоною (зоною обмеження забудови по висоті) частини світової культурної спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври. У рекомендаціях зі збереження автентичних, унікальних пам’яток старовини, таких як Лавра, є настанови з регулювання потоків відвідувачів. За статистикою заповідника, кількість відвідувачів Верхньої лаври (музею) та Нижньої (монастиря) перевищує 1,5 млн осіб щороку. До відвідувачів Лаври додаються відвідувачі Меморіального комплексу Великої вітчизняної війни, Співочого поля, парку Слави та нововідкритого меморіального комплексу Голодомору. Околиці перевантажені людьми й автомобілями, які паркують на тротуарах і газонах. Поява поруч музею рівня Лувру (8 млн відвідувачів щороку) є просто небезпечною для Лаври.
Для функціонування подібних за площею музеїв потрібно створювати не тільки експозиційні зали. Значну частину займають приміщення для утримання фондів музею, підготовки картин до експонування, науково-дослідного і реставраційного центрів. Для проведення виставок загальновизнаних шедеврів (поширена практика, коли світові музеї надають свої найкращі експонати для тимчасового експонування за кордоном) потрібно мати в музеї митні й страхові термінали, зали для відвантаження з транспортних засобів зі спеціальним мікрокліматом і захистом від механічного пошкодження безцінних мистецьких об’єктів. Без цієї інфраструктури створити музей гідного рівня на сьогодні неможливо.
Лувр та Ермітаж – старовинні палаци з окремими залами, багатьма стінами та верхнім освітленням через прозорі дахи. Це ідеальні умови для експонування картин. «Мистецький Арсенал» – це колишній царський завод із виробництва зброї та амуніції, а в радянські часи – ремонтний завод військової техніки. Влаштувати тут експозицію, як у Луврі, не вдасться через планувальну структуру. Отже, у плані організації музею живопису потрібні нові, нестандартні рішення.
За час, що минув від початку створення МА, названі вище питання порушувалися, але їх вирішення було кулуарним, жодних архітектурних конкурсів на будівництво непересічної за складністю споруди не організовувалося. Можливо, тому за п’ять років будівельних робіт в «Арсеналі» 23 серпня 2009-го відкрилася лише тимчасова виставка, а створення життєздатного проекту музею, його реалізація знову відтермінувалися на невизначений час.
Торік було організовано і проведено міжнародний архітектурний конкурс на забудову майже 10 га землі довкола МА. Цю територію в центрі столиці займав військовий завод, після його перенесення ділянка звільнилася. До програми конкурсу увійшла ціла низка споруд: концертний зал, міжнародний кіноцентр, Музей сучасного мистецтва, реставраційний центр, офісні споруди, чотиризірковий готель, апартаменти, дитяче містечко і паркінги. У конкурсі взяла участь 21 архітектурна компанія з 15 країн світу. Перемогу здобув проект під керівництвом японського архітектора зі світовим ім’ям Арати Ісодзакі. Але, попри декларації про негайний початок робіт, уже понад півроку спостерігається повне затишшя.