"Прийнятий закон може стати тим політичним компромісом, який, з одного боку, забезпечить можливість подальшої реалізації конституційного права на мирне зібрання і усуне негативні наслідки для осіб, які брали активну участь у масових акціях, а з іншого – дасть можливість для належного функціонування державних органів", – йдеться в заяві Лутковської.
При цьому омбудсмен заявила, що в сформованій ситуації простих рішень бути не може.
"Проте пошук компромісу – це саме європейський шлях виходу з будь-якої кризової ситуації, як у суспільному, так і в політичній сфері. Компроміс – це завжди перемога усіх боків на непростому шляху взаємних поступок заради збереження миру, життя і здоров'я людей", – йдеться в заяві.
Як відомо, 29 січня Верховна Рада ухвалила так званий закон про амністію в редакції представника президента у Раді Юрія Мірошниченка. Опозиція виступала проти його прийняття.
Регіонал Віталій Журавський зазначив, що протестувальники, які опинилися за ґратами, можуть були звільнені лише після публікації повідомлення генпрокурора про виконання умов закону про амністію.
Стаття 9 цього закону встановлює, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, однак вводиться в дію з дня, наступного за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури повідомлення генерального прокурора про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності дій, серед яких звільнення адмінбудівель та розблокування вулиць.
Тим часом Українська Гельсінська спілка з прав людини заявила, що законом про "амністію" Верховна Рада ставить українську державу в один ряд із піратами та терористами, що використовують інститут заручників як інструмент впливу на ситуацію