Офіційний Париж підтримав американські бомбардування в Сирії у відповідь на застосування хімічної зброї. За президентства Барака Обами, американська адмінстрація не повністю поділяла французькі вимоги щонайшвидшого відсторонення від влади Башара Асада. Чи варто, на Вашу думку, бачити в недавніх бомбардуваннях свідчення того, що й Вашингтон, з приходом до влади Дональда Трампа, також визначив пріоритетом повалення режиму Асада?
– Передовсім, треба замислитися, який саме сенс містить реакція Дональда Трампа. Після угоди 2012 року про ліквідацію хімічної зброї сирійським режимом, він не міг не зреагувати. Тим більше, дуже схоже, що Трамп надає особливого значення війні іміджів.
Варто також відзначити мінімальні наслідки реакції Дональда Трампа. Спочатку попередити Москву і лиш за тим відправити ракети — це не можна вважати виявом особливої войовничості. Ще рано робити висновки, але цей епізод не знімає підозр з адміністрації Трампа щодо підігрування Кремлю.
Читайте також: Лоран Шамонтен: «Нові санкції проти Росії можливі»
Чи можна вважати, на Вашу думку, що американці, зважившись на одноосібні дії, без підтримки з боку Ради Безпеки ООН, рухаються в напрямку відновлення біполярного світу? Наскільки ООН сьогодні вичерпав себе?
– Епізод з бомбардуванням не окреслює перспективи нової політики Вашингтону на Близькому Сході. Тут також треба трохи почекати, аби мати чіткішу картину. Думаю, цьому сприятиме візит до Москви Рекса Тіллерсона. У нинішньому контексті Франсуа Олланд та Ангела Меркель підтримали дії Білого Дому, що є в порядку речей, зважаючи на серйозність фактів. Вони також закликали продовжити відповідні дії в рамках місії ООН, що виглядає виявом певної недовіри до однобічних американських ініціатив: прецедент війни в Іраку в 2003, схоже, не забувся…
Три кандидати в президенти Франції критично висловилися про американські удари по сирійських базах. Жан-Люк Меланшон взагалі заявив, що йдеться про “злочин”, Марін Ле Пен також розкритикувала Штати, а Франсуа Фійон спробував вийти з ситуації, нагадавши про “необхідність краще узгоджувати дії з росіянами”… Чи можемо казати про російські впливи на виборчу кампанію, або навіть — російське втручання? Про таку загрозу не так давно попереджали спецслужби Франції…
– Французька президентська кампанія справляє дивне враження події, що відбувається в паралельному світі. Навіть якщо більшість французів з недовірою ставляться до Путіна та його дій у Сирії, людям очевидно важко надати належного значення ревізіоністській політиці Москви. Втім, виборцям доводиться мати справу з кандидатами, які в різних тональностях стверджують, ніби господар Кремля — це рішення наших зовнішньо-політичних проблем. Поза тим, мова про суспільну модель або фінанси, важко зрозуміти, як би Владімір Путін міг стати рішенням взагалі будь-чому, – це зайве доводять, з-поміж іншого, демонстрації прихильників Алексєя Навального. Але цих кандидатів не зупинити. Їхні рейтинги — свідчення нашої дуже глибокої кризи. Діяльність московської пропаганди у Франції — доведений факт, і суспільство це вже усвідомлює. Ця пропаганда живиться нашим розбратом.
Читайте також: Клімкін закликав докладати більше спільних з ЄС зусиль для протидії російській пропаганді