Зі швидкістю блискавки захоплювалися й звільнялися міста. Створювалися й скасовувалися «закони», які копіювали то радянське, то російське законодавство. Мінялися й самі люди: немає вже Ґіркіна, Мозгового та інших «отців-засновників» відомих «республік». І тільки одне лишається тут незмінним: через усі блокпости так само безмовно йдуть каравани гуманітарного вантажу від Ріната Ахметова, як ішли вони півтора року тому.
Сьогодні на окупованій території видача гуманітарної продукції зведена до мінімуму. Власне, це зараз робить тільки один фонд — Фонд Ріната Ахметова. Російська «гуманітарка» зникла ще влітку, натомість місцевим мешканцям пропонують оформити грошову допомогу, розмір якої становить 500 руб. Видається вона за умови, що сукупний дохід сім’ї не перевищує 3 тис. руб. Звісно, ті, хто отримував російську «гуманітарку», аж ніяк не в захваті: харчів було куди більше, ніж на півтисячі «дерев’яних», і за якістю вони були кращі, ніж те, що постачає нині Ахметов.
Так, у російський пакет харчів входили: 2 кг борошна, 2 л соняшникової олії, 4 банки тушонки, 4 банки консервів, 1 кг рису, 1 кг гречки, макаронні вироби та цукор. І це при тому, що вартість кілограма гречаної крупи ще недавно сягала 100 руб. Тоді як до «гуманітарки» від Ахметова входять: 2 пакети борошна, 2 банки паштету, 2 кг цукру, пляшка олії, пакет перловки, 1 кг пшеничної крупи й 2 пакети макаронних виробів. Багато пенсіонерів кажуть, що раніше цей список був куди ширший і на якості продуктів не економили.
Читайте також: Це солодке слово «війна»
Зараз на «гуманітарку» від Ріната Ахметова мають право всі, кому виповнилося 60 років. Видають її за заздалегідь вказаним у талоні часом. Але пенсіонери кажуть, що за тих самих умов ще влітку доводилося стояти в довгих чергах, тоді як тепер людей помітно поменшало. Утім, у Фонді Ахметова передбачена й адресна доставка харчів, якщо пенсіонер не має змоги самостійно забрати їх через стан здоров’я. І треба об’єктивно сказати, що в Ріната Ахметова зараз значно вищі рейтинг та довіра поміж місцевого населення, ніж у того самого Захарченка, якого більшість тут не сприймає всерйоз. Не в останню чергу це пов’язано саме з гуманітарними поставками, коли від місцевих можна почути коротке «спасибі Рінату».
Але гуманітарною допомогою участь Ріната Ахметова в долі окупованих територій не обмежується. Буквально від самого початку війни тут проводяться соціологічні дослідження серед місцевого населення. При цьому витримуються всі соціологічні критерії, а до самих опитувань підходять дуже ретельно й закрито. Знайти інформацію про те, хто саме їх проводить, практично неможливо. За весь цей час лише раз було згадано ім’я Євгена Копатька, що, як відомо, раніше проводив дослідження для Партії регіонів і Ріната Ахметова.
Читайте також: Дві столиці
Цікаво, що всі дослідження добре оплачуються й зараз переведені в телефонний режим, тоді як раніше учасників із різноманітних окупованих міст дозволяли збирати у вигляді кількох груп у центрі Донецька. Найбільшу плату — 500 грн — отримують учасники, що постраждали від бойових дій. Це люди, які втратили на цій війні рідних, самі дістали поранення або в яких від обстрілів дуже постраждало житло. В опитуваннях беруть участь і представники так званого ополчення, котрі більше за інших учасників переживають за свою долю. Річ у тім, що запитання ставляться доволі відверті й платять саме за відвертість, тому будь-яка критика «ДНР» резонно викликає тут побоювання.
Щодо спектра запитань, то він зараз теж якісно змінився. Якщо ще півроку тому в респондентів запитували, як вони ставляться до Захарченка, Пушиліна, Порошенка, кого вважають винним у цій війні, то сьогодні запитання куди прагматичніші. Наприклад: «Чи вистачає вам заробітної плати на основні продукти?», «Чи є зв’язок між поганим харчуванням місцевих мешканців і вірусними захворюваннями тут?», «Чи змінився асортимент товарів включно зі спортивними?». Лишилися й колишні запитання про те, як місцеві мешканці бачать вирішення цього конфлікту й чи хочуть вони війни до переможного кінця незалежно від того, яку сторону підтримують.
Читайте також: Виснажливе очікування
Тут треба зазначити, що це, напевно, єдина об’єктивна соціологія, яка взагалі може проводитися на окупованій території й результати якої при цьому чомусь приховуються і є приватним замовленням. Що стосується останніх, то людина, яка бере участь у згаданих опитуваннях уже рік (до речі, з проукраїнською позицією), каже, що лояльних до України людей у таких групах щоразу стає дедалі більше. Якщо раніше підтримка «республіки» варіювалася залежно від віку та професії (традиційно «ДНР» підтримували пенсіонери та «ополчення»), то тепер навіть поміж бойовиків спостерігається тотальне незадоволення тим, на що перетворилася епопея під назвою
«Новоросія».