«Москва чудово розуміє, в яку безвихідь загнав себе офіційний Київ викаблучуваннями у внутрішній політиці, й квапиться посилити тиск до нестерпної міри. Дивно, що в Україні такого повороту кремлівської зовнішньої політики досі не збагнули й надалі намагаються грати в стару гру «і вашим, і нашим», – пише автор.
У Москві шанобливо ставляться тільки до сильних партнерів, які мають щось за душею, відзначає автор. Водночас українській владі не вдається домовитися з Росією, надто ж після того, як надії заручитися підтримкою Заходу розтанули у зв’язку з арештом Юлії Тимошенко.
«Тому тиск на Київ триватиме, і українським олігархам час або готувати бізнес до поглинання російськими колегами після вступу до Митного союзу, або звикати платити «на всю котушку» за газпромівськими цінами. Або ж відмовитися від небезпечних ігор у політичне правосуддя і спрямувати зусилля на вирішення реальних проблем, без чого залежність від Росії буде вічною: енергозберігання, диверсифікація зовнішніх джерел енергоносіїв та розвиток внутрішніх», – вважає автор.
Детальніше про проблеми взаємовідносин України з Росією читайте у матеріалі «Маршем в обійми» №34 Тижня.