Паразитування політичних сил та їхніх ключових постатей на державних і комунальних підприємствах, розподіл яких відбувається за квотами, залишається одним із основних джерел корупційних доходів і тіньової економіки. Про це у своєму матеріалі для Тижня пише оглядач Олександр Крамар.
- Читайте також: Олександр Крамар: Мінімальна заробітна плата в Україні перестала виконувати свою соціальну функцію
За його словами, формально збиткові або такі, що перебувають на межі рентабельності підприємства, котрі все ще офіційно залишаються у власності держави, насправді приносять сотні мільярдів тим, хто ними управляє від імені народу України. Приносять завдяки різниці реальних та фактичних цін на тендерах, заниженій вартості реалізації кінцевої продукції, зловживаннях із використанням ресурсів та можливостей цих підприємств. У будь-якому разі йдеться про важливу складову тіньової економіки.
При цьому, зазначає Крамар політикум переважно опирається їх приватизації.
«Погодити перехід цих об’єктів у потрібні руки на вигідних умовах дедалі складніше. Натомість сподівання на можливість узяти участь у майбутньому розподілі квот на прибуткові посади змушує блокувати будь-які ініціативи щодо продажу таких активів на прозорих аукціонах. Суспільство переконують, ніби досить вирішити питання з корумпованими керівниками — і держава зароблятиме на підприємствах, що перебувають у її власності, мільярди гривень. Та в тому й біда, що люди, які мали б вирішити проблему з менеджментом, у цьому не зацікавлені», — пише він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»