Від самого початку Лукашенка думав, що пандемія омине Білорусь. Чому він так вважав — невідомо. Можливо, він згадав, що раніше вже були такі епідемії, як свинячий грип та атипова пневмонія. Однак у країні не знайшлося фахівця, який пояснив би йому, що SARS-CoV-2 радикально відрізняється від попередніх вірусів.
Перший підтверджений випадок COVID-19 у Білорусі виявили 27 лютого 2020 року. Тест студента Білоруського національного технічного університету з Ірану дав позитивний результат, його поклали в лікарню в Мінську. Після цього навчальний заклад перевели на дистанційне навчання і… І все. Великою мірою цей крок був даремним, оскільки «дистанційно навчатися» в умовах інтернату, де проживав студент, не має сенсу.
Епідемії немає
Перший випадок білоруську владу не насторожив. 28 лютого, виступаючи на з’їзді провладних профспілок, Лукашенка заявив, що не вважає за потрібне закрити державний кордон країни через епідемію. «Це дурниця», — відмахнувся він. Тому авіакомпанія «Белавія» не скасовувала рейсів в інші країни, у Національному аеропорту не вводили обов’язкової перевірки хоча б температури прибулих пасажирів.
Читайте також: Леся Литвинова: «Люди не розуміють, чим під час епідемії зайнята влада та чим аргументовані конкретні протоколи чи обмеження»
Уже 4 березня в країні стало шість випадків зараження: чотири в Мінську й два у Вітебську, куди вірус привезла туристка з Італії.
Всесвітня організація охорони здоров’я 11 березня офіційно оголосила про пандемію коронавірусу у світі. Приблизно тоді Україна закрила 80% пунктів пропуску на кордоні, Росія оголосила про скорочення авіарейсів, США заборонили в’їзд із Європи, а Лукашенка заявив, що Білорусь… спокійно ПРОЙШЛА (!!!) період поширення інфекції (див. «Пік Лукашенки»).
«Я розумію, що нам удалося спокійно пройти цей період. Заспокоюватися, звичайно, не можна. Але й панікувати в нас немає жодних підстав», — заявив Лукашенка на зустрічі з міністром охорони здоров’я Уладзіміром Караніком 12 березня.
Пересічні білоруси зі своїм лідером не погодилися: населення почало змітати з аптечних полиць медичні маски, противірусні та протигарячкові препарати, як і в усіх країнах, збільшився попит на гречку й туалетний папір. До 15 березня питання про те, що країні треба закрити свої кордони, щоб запобігти поширенню хвороби, відпало саме собою: свої кордони закрили всі країни навколо Білорусі. І тільки одна маленька, але горда країна кордонів не закривала, однак виявилася в повній ізоляції.
Із цього моменту в білоруської влади пішов період «роздвоєння особистості». 16 березня Лукашенка каже, що «світ збожеволів через коронавірус або, мабуть, через ці міркування щодо нього. Ми всі віруси переживали, переживемо й цей». А міністерство освіти того самого дня видало рекомендації відмовитися від проведення масових заходів, посилило санітарно-профілактичні заходи в усіх установах освіти, обмежило відвідувати їх стороннім і порадило «за найменших ознак застуди негайно звернутися до лікаря». Білоруський державний університет і Мінський медінститут скасували лекції та перевели студентів на дистанційне навчання.
Уже тоді небайдужі громадяни країни почали збирати підписи під зверненням ввести карантин у дитячих садках, а весняні канікули школярів змістити на тиждень раніше: замість запланованого 30 березня розпочати їх 23 березня і продовжити до 5 квітня. Але Лукашенку було вже не зупинити. «Не треба нічого робити. Якщо мають бути з 30 березня канікули, то будуть з 30-го. У нас що, у школах проблеми? Немає проблем, — заявив Лукашенка. — Якщо ми ще навчимо дітей, батьків, учителів, прибиральників вчасно мити руки, дезінфікуватися й надівати маску — узагалі буде добре. Суспільство вже почало до цього звикати. Навіщо ми вчиняємо всяке неподобство й зайві дії там, де цього непотрібно».
Факту, що діти, які легко переносять коронавірусну інфекцію, мають у сотню разів більше шансів підхопити її в школі, потім поїхати додому й заразити батьків, а заодно із зараженими батьками потім відвідати бабусь і дідусів, що в групі ризику, чомусь МОЗ і Лукашенка не помічали.
Слід Чорнобиля
До кінця березня кількість офіційно заражених коронавірусною інфекцією в Білорусі перевалила за сотню. Позиція ж Лукашенки не змінилася. Про небезпеку він говорив як про таку собі побутову проблему: радив лікувати хворобу горілкою, лазнею, поїздками на тракторі: «Трактор вилікує всіх». Після того як у 20-х числах березня в інтернеті з’явилася інформація про першу смерть жінки від COVID-19 у Вітебську, він наказав КГБ «звернути увагу» на телеграм-канали та інтернет-видання, які поширюють інформацію про епідемію. А також заявив, що вважає пандемію коронавірусу «не інакше, як психозом, і від цього ніколи не відмовлюся, бо разом з вами пережив уже багато психозів, і ми знаємо, до чого це призводило».
Читайте також: Невраховані
Тим часом та сама «паніка» охоплювала Білорусь дедалі більше: дії влади не відповідали риториці. Коли Лукашенка заявляв про «психоз», уряд Білорусі заборонив ввозити в країну «окремі види товарів незалежно від країни їхнього походження». До цього переліку потрапила вся медична продукція захисного призначення: одноразові комбінезони та костюми хімічного захисту, респіратори, захисні окуляри, хірургічні халати, маски одноразові та багаторазові, бахили, бинти, вата, марля, рукавички тощо. Усе це зникло і з аптек. Стало зрозуміло, що слова Лукашенки — це димова завіса, а в реальності все набагато гірше, ніж повідомляють органи державної пропаганди Білорусі.
Водночас керівник держави начисто заперечував існування СOVID-19. Точно так само, як за часів Чорнобиля заперечували факт аварії на ЧАЕС і стверджували, що в країні все добре.
25 березня міністр охорони здоров’я Білорусі під час стриму «Твоє запитання МОЗ і міносвіти про ситуацію з COVID-19 у Білорусі» в Національному прес-центрі Республіки Білорусь заявив, що міністерство більше не актуалізовуватиме карту поширення коронавірусної інфекції, пояснивши це необхідністю захисту прав хворих. Це ще раз нагадало цензуру часів СРСР про поширення радіоактивних опадів внаслідок аварії на ЧАЕС. А вже 30 березня в країні підтвердили перший випадок смерті від СOVID-19: у Вітебську помер керівник театру, 75-річний Віктор Дашкевич.
Тобто від першого виявленого в країні випадку захворювання до першої смерті минуло трохи більше як місяць. За цей час країна могла б підготуватися до епідемії, але офіційні особи вважали за краще просто заперечувати наявність загрози. Не було зроблено нічого, за винятком рекомендації обмежити проведення масових заходів, щоб запобігти або мінімізувати наслідки епідемії COVID-19.
Показово, що навіть після цієї першої офіційно підтвердженої смерті риторика Лукашенки не змінилася. Не змінилася вона й через три дні, коли офіційних смертей від COVID-19 стало вже чотири. А неофіційно їхня кількість перевалила за два десятки.
Довіра до офіційних даних у Білорусі щодо смертей від вірусу впала відразу ж після того, як родичі першого померлого — Віктора Дашкевича — отримали свідоцтво про його смерть. У графі «причина смерті» не згадувалося про коронавірусну інфекцію, там було написано «Смерть від невстановленої форми пневмонії». І це тоді, коли смерть актора від COVID-19 визнали на самій верхівці: власне Лукашенка сказав, що той помер від коронавірусу.
Приблизно так само влада СРСР приховувала статистику померлих від променевої хвороби ліквідаторів аварії на ЧАЕС, записуючи у свідоцтво про смерть «супутній» діагноз замість «основний».
«Від коронавірусу ніхто не помер»
У відповідь на дедалі частіші смерті Лукашенка почав висловлюватися жорсткіше — так, що багато хто засумнівався в його психічному здоров’ї. Коментуючи смерть пацієнтів з COVID-19, Лукашенка давав зрозуміти, що померлі самі винні. «Ну ми ж просили — йому завтра 80 років буде… Чого ти ходиш тією вулицею, а тим більше працюєш?» — казав він про смерть Дашкевича. А про смерть військового пенсіонера Уладзіміра Сидорова висловився так: «Питаю: «Ну чому цей у тебе помер?» — А він каже: «Аляксандре Ригоравічу, а як можна жити з масою 135 кілограмів?».
Висловлювання Лукашенки багатьом білорусам здалося неетичним. У соцмережах пройшов флешмоб #прашчальнаесловапрэзидзента: журналісти, літератори та громадські діячі почали писати про себе іронічні некрологи, пародіюючи промову Лукашенки.
Про спалахи коронавірусної інфекції по регіонах Білорусі почали писати соціальні мережі. В інтернеті з’явилися повідомлення, що померлих з офіційним діагнозом, далеким від COVID-19, не ховали, а кремували. Кремували в закритих трунах, не дозволяючи родичам наблизитися до тіла, що знову ж таки викликало сумніви в «офіційних діагнозах» та асоціювало з тим, як ховали ліквідаторів 1986-го.
А потім Лукашенка заявив, що «в нас суто від коронавірусної інфекції жодна людина не померла». Мовляв, усі смерті в Білорусі — це сезонні пневмонії. І навіть заявив, що в Білорусі знайшли комбінацію ліків, щоб лікувати людей.
А оскільки від «коронавірусу ніхто не помер», він відмовився переводити державні підприємства на віддалену роботу й забороняти проведення масових заходів. Аргументація залізна: «Як віддалено доїти корів?». І запропонував чергові «ліки від коронавірусу» — вершкове масло.
Читайте також: Слабини колективного імунітету
Напередодні Великодня темп захворюваності на COVID-19 перевищив 100% на добу. Церква і костел, дві найвпливовіші релігійні організації Білорусі, виступили за те, щоб парафіяни не відвідували храми. Лукашенка розкритикував це рішення. Не скасували офіційно й першотравневі заходи, а на 25 квітня влада навіть призначила суботник!
Вишенькою на торті, звичайно ж, став військовий парад на 9 травня. Лукашенка від нього не відмовився, попри рекомендації ВООЗ, позицію ЄС, яка безпосередньо погодила відмову від масових заходів з виділенням допомоги €60 млн для білоруської охорони здоров’я.
У цьому знову ж таки вбачається прозора паралель із 1 травня 1986 року, коли комуністичні керівники Білорусі вже знали про Чорнобиль, але не відмовилися від першотравневих демонстрацій, щоб «не поширювати паніку». Як наслідок, десятки тисяч людей схопили собі по дозі радіації.
Народна відповідь Чемберлену
Не можна сказати, що в Білорусі таки нічого для боротьби з епідемією не роблять. Попри те що вище керівництво країни не бажає визнавати наявність захворювання, влада Мінська 7 квітня затвердила обмежувальні заходи з боротьби проти пандемії, які є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання на території міста. Серед них — дозвіл дітям не відвідувати школи й дитячі садки, обов’язкова дезінфекція об’єктів громадського харчування кілька разів на день, заборона торгівлі під час проведення заходів, групових презентацій, дегустацій, рекламних акцій і обов’язкове носіння продавцями масок та рукавичок.
Уряд країни 8 квітня ухвалив рішення про обов’язкову самоізоляцію контактів першого рівня, «щоб запобігти поширенню інфекції, спричиненої коронавірусом». Приватні підприємства або обмежили свою роботу, відправивши працівників «на віддалену роботу», або ввели суворий режим відвідування робочих місць — з обов’язковими масками й рукавичками, а також умовами невиходу на обід. Офіси фірм перетворилися на замкнутий простір зі своїми ритуалами дезінфекції.
Багато швейних підприємств зупинили звичайне виробництво та перемкнулися на маски — не тільки для продажу, а й для медичних установ. Виникли волонтерські організації для допомоги медикам: виявилося, що в країні з «найбільш просунутою системою охорони здоров’я» лікарні не мають достатньої кількості захисних засобів. На краудфандингових майданчиках з’явилися заявки про збір коштів на допомогу медичним установам, і навіть міністерство охорони здоров’я створило благодійний рахунок (!!!) для закупівлі необхідного медичного обладнання.
Ті, хто має змогу, знімають дачі й будиночки в селі, щоб вивезти своїх батьків з міста — потенційного осередку зараження. Люди вчаться користуватися службами доставки продуктів, вчителі почали освоювати месенджери і YouTube, щоб скидати дітям домашнє завдання, класні роботи та проводити онлайн-уроки, — більшість батьків скористалися правом не відправляти дітей до школи.
І знову ж таки, в ІТ-країні, як позиціонував її Лукашенка, не знайшли можливості перевести школи на дистанційне навчання.
Коронавірусний парад перемоги проігнорували всі, хто міг це зробити. За даними міліції, на ньому було близько 15 тис. глядачів. Раніше кількість учасників була значно більшою — 150–200 тис. осіб. І все одно приблизно через тиждень-два країну очікує різкий спалах захворюваності.
Чим відгукнеться
«Темп збільшення нових випадків у Білорусі є одним з найвищих у Європейському регіоні ВООЗ. Епідемія в Білорусі перейшла у фазу місцевої трансмісії інфекції серед населення, що потребує негайних дій щодо посилення заходів фізичного дистанціювання, — сказав представник ВООЗ у Білорусі Батир Бердикличев. — В умовах відсутності адекватних заходів фізичного дистанціювання в нас немає підстав найближчим часом очікувати перелому в перебігу епідемії та припинення її. Зберігаючи нинішню ситуацію, ми, найімовірніше, будемо змушені спостерігати подальше зростання кількості нових випадків».
Євросоюз погодив підписання візової угоди з Білоруссю з виконанням рекомендацій ВООЗ. Громадяни країни замість зниження вартості віз можуть стати взагалі невиїзними в Європу — саме через небезпеку поширення коронавірусної інфекції. Країна може стати епідеміологічною Північною Кореєю в регіоні.
Зрозуміло, у такій ситуації рейтинг Лукашенки впав. Незалежної соціології в країні немає — і вже давно, але все-таки безпека рідних і дітей важлива для білорусів. У квітні 2020 року 62% жителів Білорусі (і 70% жителів Мінська) вважали, що ситуація з пандемією в країні погіршиться, а 11% — що не зміниться, свідчать дані онлайн-опитування консалтингового центру SATIO. 78% населення Білорусі перед проведенням параду підтримувало ідею скасування всіх масових заходів.
Читайте також: Що? Де? Коли?
Це означає, що всі ці люди не довіряли Лукашенці, який стверджував, що епідемії в країні немає.
Соцмережами Білорусі поширюються графіки, у яких указані дати висловлювань Лукашенки про те, що пік захворюваності пройдений і коронавірусу в Білорусі немає, і кількість хворих після цих його заяв. З’явилися також анекдоти: «Заходять якось у бар футболіст, дієтолог, історик, фермер, економіст, політик, хокеїст, вірусолог, батько-одинак, фахівець з реформ шкільної освіти, експерт з інвестування і знавець народної медицини. А бармен каже: «Добридень, Аляксандре Ригоравічу!».
У будь-якому разі очевидно, що Аляксандр Лукашенка програв коронавірусній інфекції піар-війну. Вірус виявився досить стійким до пропаганди.
Водночас на найбільшу небезпеку Лукашенка наражає якраз свій електорат — пенсіонерів — і своїх виконавчих підлеглих. Саме лікарі та вчителі є соціальними шарами, які найбільше ризикують під час епідемії. І саме вони традиційно входять до виборчих комісій, які рахують голоси на виборах, вкидають бюлетені до виборчих скриньок, підписують протоколи з потрібними цифрами.
Цього року в Лукашенки президентська кампанія. Зрозуміло, що з налагодженою системою фальсифікації результатів виборів боротися буде складно. Але чи стануть тепер лікарі й учителі працювати, як раніше, на перепризначення боса, який фактично їх зрадив? Президентські вибори призначені на 9 серпня, і не факт, що на той час COVID-19 зійде нанівець.
Невдоволення поведінкою — точніше, бездіяльністю — Лукашенки в період надзвичайної ситуації в народі дуже велике. Можливо, для керівника Білорусі коронавірус став тим, чим Чорнобиль став для радянських керівників.