Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Що? Де? Коли?

Чи дійдуть згоди польські політики щодо дати і формату проведення президентських виборів?
Матеріал друкованого видання
№ 17 (649)
від 22 квітня

У польській політиці нині гаряче не лише в галузі економіки чи охорони здоров’я. Разом зі зростанням кількості хворих на СOVID-19 у країні також з’являються нові пропозиції щодо проведення президентських виборів, які мали би відбутися цьогоріч 10 травня. Серед варіантів проведення виборів були вже й заклики внести зміни до Конституції, щоб продовжити термін нинішньому президентові Анджею Дуді на два роки, і затверджена Сеймом пропозиція виборів поштою, і альтернативний план: ввести стан стихійного лиха й перенести голосування на рік без змін до Основного Закону. Вся ця колотнеча на тлі пандемії ставить перед польською владою й перед громадянами гамлетівське питання: бути чи не бути виборам у травні 2020 року?


«Вибори призначено на 10 травня 2020 року, і за всіма знаками на небі й на землі вони відбудуться», — стверджує голова виконавчого комітету ПіС Кшиштоф Соболевський (саме він подав до Сейму проект кореспонденційних виборів). Сейм підтримав його законопроект іще 6 квітня, тому тепер документ перебуває на розгляді в Сенаті, однак, як стверджують польські правники, повернутися назад до Сейму, щоб далі потрапити на підпис до президента Анджея Дуди, законопроект зможе не раніше ніж 5 чи 7 травня. Тобто на підготовку до виборів у такому разі залишатимуться лічені дні. Водночас із Сенату вже лунають пропозиції додати до варіанту виборів поштою опцію інтернет-голосування. Усе це робить невизначеність польської політики ще загадковішою. Водночас прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, не чекаючи на результати голосування в Сенаті, уже дав польській пошті вказівку готуватися до організації виборів.

 

Читайте також: Пожежа в сусідів. COVID-19 у Польщі


«Чинні норми в державі повинні гарантувати, що правила політичного суперництва будуть зрозумілими й рівними для всіх, а результат виборів реалізує волю нації», — заявив очільник Польської державної виборчої комісії Сильвестр Марціняк. В його установі доволі скептично ставляться до проведення виборів у час пандемії. Нині виборчі комісії на місцях не мають навіть половини необхідної для проведення виборів кількості членів, до того ж дехто з тих, хто раніше зголосився працювати, тепер відмовляється. Під питанням залишається робота членів комісії в ситуації, коли хтось із них захворіє. За законом їх не мають права вилучати з комісії.


Іще 6 квітня Сейм проголосував за зміну частини повноважень у підготовці до виборів: із установи Марціняка вони перейшли до віце-прем’єра Яцека Сасіна. Щоправда, останній цих повноважень досі не отримав, бо вони набудуть чинності тільки після голосування в Сенаті, після чого за них має знову проголосувати Сейм, а на завершення — підписати президент Анджей Дуда. Усе це ставить під питання дату травневих виборів. Згідно із законом про вибори поштою є ще можливість не порушуючи законодавства провести їх 17 чи 23 травня. І саме на це сподіваються в ПіС. Щоправда, 23 травня випадає на суботу і прем’єр матиме додатковий клопіт, бо цей день доведеться оголосити вихідним. Хоча досі навіть у керівній коаліції немає однозначного ставлення до виборів поштою. Зокрема, 6 квітня під час голосування за законопроект один із партнерів ПіС по коаліції, голова партії «Порозуміння» Ярослав Говін, на знак протесту подав у відставку із посади віце-прем’єр-міністра й міністра науки і вищої освіти, оскільки керівна партія не прийняла його змін до законопроекту про дострокові вибори й не погодилась на пропозицію відтермінувати вибори на рік. Яро­слав Говін пропонував також перенести вибори на два роки, однак на таку ідею пристав лише ПіС. І трохи менш ніж за тиждень депутати ПіС зареєстрували в Сеймі проект змін до Конституції, які озвучував Говін. Згідно з цим документом каденція президента збільшується до семи років, але перебувати на цій посаді він може лише один термін. У законопроекті також ідеться про те, що зміни стосуватимуться і чинного президента. Однак ані час, ані Конституція не дають польській опозиції суттєвих шансів реалізувати цей план. Згідно зі статтею 235 Основного Закону Польщі перше читання законопроекту, що вносить зміни до Конституції, може відбутися не раніше ніж на 30 день від часу подання до Сейму, тобто точно після 10 травня.

Серед варіантів організації президентських виборів У Польщі були вже й заклики продовжити термін нинішньому президентові Анджею Дуді на два роки, і затверджена Сеймом пропозиція виборів поштою, і альтернативний план: ввести стан стихійного лиха й провести голосування на рік


У понеділок, 20 квітня, з’явилася ще одна пропозиція щодо проведення виборів і, схоже, на неї готові погодитися дедалі більше представників опозиції. Її озвучив лідер опозиційної партії «Громадянська платформа» Борис Будка. Він запропонував перенести вибори на один рік: провести їх 16 травня 2021-го. До того ж голосувати й особисто, і поштою, й через інтернет. Що важливо: для цього варіанту не треба вносити зміни до Конституції чи обмежувати Анджея Дуду одним терміном. Борис Будка і представники «Громадянської платформи» наголошують: щоб перенести вибори на рік, потрібно після 30 днів стану епідемії оголосити в країні стан стихійного лиха.


Борис Будка провів переговори щодо цього проекту із Ярославом Говіним, однак останній заявив, що сторони «далекі від консенсусу». У вівторок, 21 квітня, проект «Громадянської платформи» також погодився підтримати голова Польської селянської партії та кандидат у президенти Владислав Косіняк-Камиш. Однак серед опозиційних кандидатів не всі поки що згодні із пропозицією ГП. Кандидат від «Лівиці» Роберт Бєдронь вважає: щоб така опція мала право на існування, доведеться укладати «угоду з дияволом». Останнім він називає сірого кардинала польської влади Ярослава Качинського. Бєдронь закликає до мобілізації й участі у виборах, хоч би в якій формі чи за яких умов вони відбувалися. Інший опозиційний кандидат Шимон Голов­ня вважає, що пропозиція Бориса Будки і «Громадянської платформи» — це рух у «правильному напрямі», але стан стихійного лиха може тривати стільки, скільки й небезпека, а не задовольняти партійні інтереси.

 

Читайте також: Виборча корона


Перспектива щодо майбутніх президентських виборів у Польщі видається все менш реальною. Вибори поштою, підготовкою яких зараз активно займається уряд і пошта, швидше за все, лише погіршать і так не надто позитивний імідж Польщі в ЄС. Також чимало питань виникає й до безпечності такого голосування (чи не стане це джерелом фальсифікацій), і до того, чи можна таке волевиявлення вважати абсолютно незаангажованим. Виникають сумніви, чи має польська пошта достатньо ресурсів для організації такого масштабного заходу (у Польщі налічується понад 30 млн виборців). Ба більше, польські епідеміологи на запит Сенату проаналізували пропозицію провести вибори поштою й назвали її «недостатньо безпечною» в час епідемії. Питання є й до того, чи можна взагалі вважати ці вибори чесними, якщо більш-менш повноцінну кампанію може організувати лише чинний президент Анджей Дуда. Що ж робити? Залишається проект зміни Конституції від ПіСу й Говіна, але його можна буде розглянути все одно лише за місяць. Відтермінування часу проведення виборів, яке в близько 30 країнах світу було погоджено без суперечок і зауважень, нині стало ключовим питанням польської політики. Побоювання програти вибори (якщо доведеться їх відтермінувати на період одразу після завершення пандемії) для керівної польської партії, здається, перевищило страх перед коронавірусною інфекцією. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.