Суд покликаний встановлювати істину. Саме за «перешкоджання встановленню істини», наприклад, суддя Печерського суду Родіон Киреєв видаляв з процесу захисників екс-прем’єра Юлії Тимошенко і врешті-решт узяв під варту її саму. Однак по мірі наближення процесу до фіналу можливість встановлення істини видається все примарнішою. Після того, як у суді 17 серпня виступив екс-президент Віктор Ющенко, ця можливість взагалі віддалилась на астрономічну відстань.
За даними з різних джерел, Ющенко, котрий лише 15 серпня повернувся зі США, не хотів свідчити особисто. Подейкували, що він навіть письмово звернувся до суду з проханням обмежитись зачитуванням його свідчень, поданих в рамках досудового слідства – хоча процесуально такий варіант не передбачений.
Представники прокуратури у відповідь заявили, що в разі потреби свідка Ющенка можуть доправити до суду примусово. Вранці в середу екс-президент з’явився під стінами храму правосуддя під вигуки «Ганьба!» та «Зрадник!», якими його щедро нагороджували пікетувальники з протимошенківського табору.
Забігаючи наперед, треба сказати, що Ющенко не прояснив ключового питання: чи мала право Тимошенко одноосібно віддавати наказ голові НАК «Нафтогаз» Олегові Дубині підписувати 19 січня 2009 року «газові» домовленості з Москвою. Нагадаємо, обвинувачення наполягає, що для цього потрібне було рішення всього Кабміну, тоді як прем’єрка фактично фальсифікувала таке рішення, запевнивши Дубину, що видані нею директиви схвалені урядом.
Не акцентуючи на цій темі, Ющенко в режимі вільних свідчень висловив своє бачення перебігу тодішніх подій.
Так, він заперечив поширену думку про те, що нібито відкликав українську делегацію з переговорів перед поза-позаминулим Новим роком, через що переговори й зірвалися.
– У мене немає повноважень відкликати членів уряду… Ці байки – це спосіб зняти з себе відповідальність, – заявив екс-президент.
Водночас Олег Дубина ще наприкінці липня свідчив у суді: «Переговори були спокійними. 31 грудня, коли ми вийшли на домовленість про підписання ціни на газ 235 доларів за тисячу кубометрів, мені була заборона від Ющенка підписувати таку ціну».
За словами ж Ющенка, події розвивалися так. 28 грудня голова «Нафтогазу» поінформував його, як тодішнього президента, про те, що росіяни готові домовлятись про ціну газу на 2009 рік у сумі $250 за тисячу кубометрів. Водночас у Москві погоджувались платити за транзит російського газу до Європи за ставкою $1,8 за прокачку кожної тисячі «кубів» на кожних сто кілометрів відстані (стандартна модель розрахунку транзитної ставки).
Зустріч, пригадав Ющенко, відбувалась у присутності тодішнього заступника голови секретаріату президента Шлапака та президентського уповноваженого з питань енергетичної безпеки Соколовського (останній пізніше заявить, що Шлапака на зустрічі не було, але в іншому підтримає версію Ющенка).
Вислухавши інформацію Дубини, Ющенко, за його власними словами, висловився за необхідність зменшити ціну. На його думку, принйятною ціною було б максимум $ 201 за ставки транзиту мінімум $ 2. «Економічно обґрунтувати ціну у 250 доларів ні прем’єр, ні Дубина, ні Господь Бог не могли», – заявив екс-президент у суді.
Додав він і ще один цікавий факт: нібито російська сторона погоджувалась дозволити Україні реекспорт частини закупленого в Росії газу на Захід, що означало додаткове джерело валютних прибутків.
– Я наводжу слова Путіна: «Я лично предложил премьер-минстру Украины. Приезжайте, подписывайте контракт по 250 долларов за тысячу кубометров, и мы дадим вам право реэкспорта. Хрен с вами». Та отказалась», – емоційно розповів Ющенко.
За його словами, розмова відбувалась уже після підписання угод. Можливо, саме тому Ющенко так і не сказав, як би поставився до такої пропозиції він сам. Важливо, що Москва, якщо вірити Ющенкові, була готова на поступки.
Але на це не була готова Тимошенко. Невідь-чому прем’єр у Москві домовилась про ціну аж про $ 450, хоча й зі знижкою на 2009 рік, і потім довго приховувала даний факт від президента та громадськості.
– Я три-чотири рази звертався: Юліє Володимирівно, то яка домовлена ціна? «Вікторе Андрійовичу, ціна буде гарна»… Чи «чудова» вона сказала… Весь час повторювала, що ціна буде гарна, а до неї ще знижка буде – 20%. Ну, думаю, такого щастя й Господь Бог не міг би дати… – розповів Ющенко.
Обвинувачення свідченням Ющенка страшенно зраділо. Ще до вечора 17 серпня захват його «всебічним та неспростовним» свідченням висловили і представники прокуратури, і народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник, з чийого листа до Генпрокуратури ще торік почалася справа про «фальсифікацію директив Тимошенко».
Проте, навіть не кажучи про вже згадані суперечності в свідченнях Ющенка та безпосереднього учасника переговорів Дубини, слова першого викликають низку запитань.
За твердженнями Ющенка, «невиправдана» ціна в $ 250 на 2009 рік виникла тому, що Тимошенко за три дні до Нового року зірвала переговори з Москвою. А потім знову зірвала їх, коли переговірники все-таки вийшли на ціну $ 235.
На жаль, що конкретно стоїть за словосполученням «зірвала переговори», екс-президент не розповів. Також Ющенко не зміг відповісти й на цілком очевидне питання: навіщо Тимошенко потрібно було чинити таку шкоду державі.
«Я думаю, що вона зацікавлена була політично. Бо ту угоду економічно пояснити неможливо», – припустив колишній президент.
Проте чим могла бути виправдана «політична зацікавленість» Тимошенко, залишається загадкою. Авжеж, під час попередніх президентських виборів російська сторона не вела проти неї такої політичної війни, як свого часу проти того ж Ющенка. Проте така підтримка могла їй лише зашкодити… А що ще розуміти під «політичним інтересом»?
При цьому немає сумнівів, що Росія послідовно грала і грає в цій опері свою маніпуляційну партію. Так, на суді Ющенко розповів, що вже 19 січня його секретаріат отримав факс, який містив… текст проекту газових угод.
– Ми, звичайно ж, у це не повірили, подумали, що це фальшивка, – розповів Ющенко. – Невідомо, хто це був? Може, спецслужби? Але це був російський номер факсу…
Для чого будь-кому в Москві було терміново повідомляти українського президента про підписані прем’єркою угоди? Лише щоб пошвидше спалахнув черговий скандал, котрий мав потопити (і потопив-таки) як Ющенка, так і Тимошенко.
Ця ж гра триває й сьогодні. Не встиг Ющенко дати свідчення, як російські інформагенства розповсюдили коментар неназваного (!) «джерела» в адміністрації російського президента. «Ющенко обманює свій суд. Перебуваючи на посаді президента, він особисто хотів отримати політичні дивіденди і пропонував президентові Росії Дмітрію Мєдвєдєву самим підписати угоду про врегулювання газових проблем», – заявило джерело.
«Крім того, в телефонних розмовах з Мєдвєдєвим пізніше Ющенко прямо заявляв, що він повністю довіряє Юлії Тимошенко, вона володіє всіма необхідними повноваженнями, і що він підтримає досягнуті з Росією угоди», – додало джерело.
Моральна підтримка Тимошенко(та захист надзвичайно вигідних для Росії угод)? Чи просто продовження «гри на нервах» плюс можливість ще раз «вкусити» ненависного, хай і політично померлого, Ющенка? А головне – коли саме, на якій стадії переговорів були ті «пізніші» розмови, і про які саме «досягнуті угоди» говорили Ющенко з Мєдвєдєвим? Явно ж не про ті, за яку Ющенко публічно і неодноразово звинуватив Тимошенко чи не в державній зраді. Інша річ, що угод і до того було чимало… Словом, Кремль виступає в своєму амплуа.
Звичайно, на всі ці питання – й чимало інших – могли б відповісти представники російської сторони. І якщо свідчення Ющенка не розвіяли туману над перебігом газових переговорів позаминулої зими, то, принаймні, його заклик запросити свідками прем’р-міністра РФ Путіна та голову «Газпрому» Міллєра не можна не визнати логічним.
На жаль, цього не станеться – і не лише через тонкощі міжнародного права. Хоча адвокат Тимошенко Юрій Сухов публічно запевнив, що його підзахисна теж не проти такого варіанту, джерела Тижня в БЮТ натякають, що «політично» піднімати це питання зараз не в їхніх інтересах.
Ще відвертіші прокурори, чиєї думки щодо залучення свідків старанно дослухається суд. «Обвинувачення цього робити не буде», – заявив після суду прокурор Михайло Шорін. За його словами, Тимошенко судять за перевищення повноважень, здійснене нею особисто – то ж до чого тут Путін із Міллєром?
Таким чином, процес стрімко наближається до вироку за злочин без мотиву. Яким би цей вирок не був, суд відверто не намагається встановити, чому підсудна вчинила інкриміноване їй діяння. «Встановлення істини» тут нікого не цікавить.