Попри розмови про збитковість її роботи, українцям залишалося констатувати поступове зростання якості обслуговування та поліпшення комфорту потягів. Реформа галузі, приурочена до Євро-2012, незважаючи на декларації про перехід на європейську модель пасажирських перевезень, поставить на цьому жирну крапку. На думку влади, поїзди повинні ходити вдень і не на далекі відстані, а ціни на квитки мають становити третину, а то й половину прожиткового мінімуму, щоб більшість людей не могли собі дозволити в них їздити і сиділи вдома.
Наслідки реформи
Відтепер, щоб доїхати з Луганська до Львова, вам доведеться зробити щонайменше одну пересадку. Добре, коли вона триватиме годину, а не день чи добу. Крім того, що, аби подолати цю відстань, ви муситимете купувати два квитки, а це буде, безумовно, дорожче, ніж один, то ще й потрібно шукати варіанти, де пересидіти чи переночувати. Не у всіх вистачить грошей на нові п’ятизіркові готелі, збудовані до Євро. Більшість ночуватиме на вокзалах, і вони, як у 1990-ті, перетворяться на нічліжки. Навряд чи це сприятиме цивілізаційному поступу країни…
Донедавна дістатися з Маріуполя до Львова коштувало близько 120 грн у плацкарті й неповних 200 грн у купе. Дорога займала трохи більше ніж добу. Нині ж потяг скасовано, доведеться їхати з пересадкою, а час у дорозі збільшується до 26 годин, якщо пересідати в Донецьку, і до 62 годин, коли в Бахмачі. Вартість відповідно також зросте. Схожі проблеми виникнуть і в пасажирів, які захочуть доїхати з Харкова до Трускавця. Подорож може зайняти від 23 до 51 години у найкращому разі. Адже, зважаючи на постійні проблеми з квитками, а точніше на їхню відсутність, а також на те, що Укрзалізниця вже скасовує щонайменше 14 потягів, ніхто не зможе гарантувати, що гіпотетично наявні пересадки будуть можливими.
Неабияким сюрпризом стануть для українців і швидкісні потяги, гордість реформаторів залізниці. Найперше прикре враження справлять ціни. Квиток із Києва до Львова коштуватиме у вагонах другого класу залежно від дня тижня 278–337 грн, першого – 429–521 грн. На тлі 90 грн за плацкарт і 160 грн за купе в потязі № 91 Київ – Львів це навіть не подорожчання… У Європі за такі гроші можна подорожувати літаком. Ціни на квитки лоукост-компаній там стартують від €20. В українців же немає вибору, вони або будуть змушені платити шалені гроші, бо на дешевші потяги, яких ще не встигли скасувати, квитків чомусь зазвичай немає, а якщо і є, то в перекупників, або сидітимуть вдома. Є ще можливість добиратися в потрібному напрямку на свій страх і ризик сумнівними автобусами чи попутками, але це як мінімум небезпечно.
Спірний досвід
Як скромно замовчують ідеологи реформування Укрзалізниці, єдиної європейської моделі пасажирських перевезень не існує. Те, що притаманне Німеччині, не може згодитися для Італії, а французький досвід невигідний для Бельгії. Усе залежить від звичок, географічного розташування, кількості автомобілів на душу населення, відстаней між містами, величини країни, економічного розвитку регіонів тощо. Незважаючи на те що українські чиновники знайомі з Європою не з книжок, а мають у ній нерухомість та рахунки, їхнє уявлення про європейську залізницю, м’яко кажучи, не зовсім повне. Те, що там немає нічних потягів, абсолютна брехня. Вони є і можуть бути швидкісними й дуже дорогими або повільними і досить дешевими. У більшості розвинених країн є потужна система знижок під час оплати проїзду, яка дає змогу суттєво заощаджувати. У Німеччині квиток, придбаний по інтернету, обходиться пасажирові значно дешевше: що раніше відбувається замовлення, то менша вартість. Є квитки на групу до п’яти осіб, а також проїзні документи вихідного дня, що дають змогу подорожувати впродовж двох діб у певному регіоні. Нічні потяги, окрім повільних і швидкісних, поділяються на оснащені сидячими й лежачими місцями. Безумовно, у Нідерландах останні непотрібні, бо проїхати цілу країну можна за кілька годин, але у Франції чи Італії без них не обійтися.
Читайте також: Експрес у нікуди: Укрзалізницю реформують за рахунок пасажирів і працівників
Проте європейські залізниці мають і неабиякі недоліки. Квитки у різних країнах на той самий кілометраж зазвичай коштують по-різному, але переважно тарифи там досить високі. Окрім того, потяги постійно спізнюються, навіть німецька залізниця не виняток. В Італії, наприклад, рекордсменами зі спізнень є саме швидкісні поїзди, вартість квитків на які в рази перевищує звичайні. Знаючі італійці ніколи ними не користуються, вважаючи це втратою грошей і часу. Ще однією проблемою європейських потягів є те, що у квитках часто не вказують місця. Автор цих рядків не раз був свідком, коли напередодні вакацій у вагони набивалося стільки само пасажирів, як в українські приміські електрички. Якось дорогою з Варшави до Кракова у шестимісному купе ночували 12 людей, двоє з яких на підлозі. Хто ж не вмістився туди, стояв у проході, де було ще тісніше. Найбільше пощастило компанії з чотирьох осіб, якій довелося їхати в туалеті й цілу ніч грати в карти, сидячи по черзі на унітазі. Чи є сенс переймати саме такий досвід, питання риторичне. Коли вже так хочеться чогось навчитися, можливо, краще зосередитися на позитивних речах, як-от на опції купівлі квитка через інтернет або розробці системи бонусів чи знижок? Адже в Україні інтернет і продаж проїзних документів на поїзди й досі речі мало сумісні.
Вибір без вибору
Залізниця для європейців є лише одним аж ніяк не основним видом транспорту. Переважно вони подорожують власними автомобілями, яких чи не кожна родина має зо два. Вагому частку перевезень також беруть на себе дешеві авіалінії, вартість перельоту в яких часто менша, ніж квиток на потяг. В Україні ж усе навпаки. Стараннями захланних чиновників дешеві авіалінії фактично не розвиваються. Автобусні перевезення через зношеність парку і невпорядкованість галузі у вкрай незадовільному стані. Мандрівники з досвідом, протестувавши різні залізниці, твердили, що українська гарантувала чи не найоптимальніше поєднання ціни і якості, до того ж працювала, як годинник.
Читайте також: ТалоноМАТ: нововведення Укрзалізниці перетворюються на фікцію
Реформи Укрзалізниці насамперед позбавляють громадян вибору. Експерти переконані, що все йде до розчленування і розпродажу великої державної монополії. Підготовкою до цього кроку можна вважати указ президента № 187/2012 від 12 березня 2012-го, яким визначено основні заходи з комплексного реформування залізничного транспорту, що будуть здійснені впродовж поточного року. Є там і інвентаризація, і утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, і реформування та вдосконалення тарифної політики. А тепер і нічні потяги та доступні ціни на квитки мають відійти в минуле.