«Дивлячись на політичні кроки українського уряду зроблені торік, важко уникнути враження, що Київ намагається «видалити з друзів», а не подружитися з ЄС…Не дивно, що український уряд втрачає навіть своїх найбільш вірних прихильників серед держав-членів ЄС. Дипломат ЄС нещодавно поскаржився: «Ми не можемо бути більш українськими, ніж самі українці, і ми не можемо їм допомогти, якщо вони не хочуть, щоб їм допомагали», – пишуть експерти.
«Брюссель по суті просить Януковича скасувати заходи, які він використовує, щоб консолідувати владу і ввести заходи, які зразу ж вдарять по рівню життя більшості українців, і це все лише за два роки до виборів 2015 року. За такої ситуації навіть обіцянки членства – такої заповітної обручки, на яку сподіваються українці, не буде достатньо, щоб змінити позицію нинішньої правлячої еліти. Вона просто занадто зайнята своїми власними справами…
Недієздатні відносини між ЄС і Україною певним чином зрозумілі: жодна зі сторін не має реалістичних очікувань від іншої. Схоже, ЄС переоцінив прагнення українського політичного класу до реформ і тіснішої асоціації з Європою. З іншої сторони, Україна вірила, що ЄС серйозно говорив про інтеграцію. Для дозрівання відносин потрібно буде перейти від «любовної інтрижки» до серйозного партнерства. Це не означає зафіксувати політику Східного партнерства як таку, але треба скоригувати очікування з обох боків», – переконані аналітики.
Читайте також: «Колективному Януковичу» Європа не потрібна
На думку Кобзової і Ярабіка, говорячи з Києвом Європа повинна враховувати ширший контекст.
«По-перше, нинішня правляча еліта вирішили консолідувати владу в країні застосовуючи «донецькі правила» до всієї країни. Саме тому демократичність України зараз ставлять під питання…
По-друге, в Україні зараз розгортається політична боротьба, яка може стати повномасштабною політичною кризою: баланс між різними бізнес-групами, який раніше був звичною частиною української політики, тепер зрушено. Це пов’язано переважно з жадібністю «Сім`ї», а не з будь-якими реформами, спрямованими на демонтаж олігархічної структури (а таких кроків останнім часом було дуже мало). Якщо нинішній курс триватиме, «Сім`я» Януковича дуже ймовірно все більше віддалятиметься від усіх верств суспільства…
По-третє, незважаючи на можливе подальше зниження впливу ЄС, Європа все ще має багато союзників в Україні. Непохитність суспільства проявляється по-різному, будь то через протестне голосування, громадянські ініціативи або звернення до влади. Більшість українців більше підтримують ЄС, ніж їх уряд і навіть схвалюють вимоги ЄС до Києва…
Українське суспільство стає все більш розчарованим і схиляється до радикальних рішень. Замість того, щоб приділяти ще більше зусиль, щоб переконати правлячу еліту і «Сім'ю» виконати вимоги ЄС, найбільш реалістичним і перспективним кроком для Європи є спробувати зміцнити свої позиції в якості чесного посередника. Їй не слід ставати на жодну сторону або «захищати» опозицію, як це було в Білорусі.
Не зважаючи на те, чи буде підписано угоду про асоціацію чи ні, найважливішим кроком, який ЄС на сьогодні може зробити щодо України – це простягнути руку допомоги ініціативам, що приносять користь середньому класу і зміцненню інститутів (державних і недержавних) та демократичній підзвітності. У той же час, ЄС не повинен сподіватися, що йому зразу ж вдасться перетворити Україну на повністю функціонуючу демократію», – зазначають експерти.