Андреа Стрікер та Ентоні Руджієро, відповідно заступниця директора та старший директор Програми нерозповсюдження та біозахисту FDD проаналізували, які країни досі залежать від імпорту російського ядерного палива. Попри санкційний тиск в інших галузях енергетики, ядерна промисловість Росії переважно залишається захищеною від обмежень, стверджують у аналізі. У грудні 2022 року в держкорпорації «Росатом» заявили, що мають замовлень за кордоном на $200 млрд з виконанням у наступні 10 років. Виторг компанії 2023 року зросте на 15%.
На початку повномасштабної війни коаліція з підтримки України розглядала санкції проти «Росатома». Зрештою, більшість утрималася. Ймовірно, через обмежене постачання енергії та високі ціни в усьому світі, пишуть фахівці. Тож попри війну, «Росатом» продовжує задовольняти цивільні потреби Сполучених Штатів та інших партнерів у ядерній енергії. У серпні 2022 року директор компанії з міжнародного бізнесу Боріс Арсєєв сказав: «Ми в “Росатомі” твердо переконані, що ядерна співпраця не повинна припинятися в ці неспокійні часи». Багато союзників України з цим погодилися.
Чому це важливо
Спеціалісти наголошують: Путін може використати вплив «Росатома» на ланцюжок ядерного постачання, щоб зараз чи в майбутньому тиснути на Захід через підтримку України. Тому Вашингтону важливо позбутися залежності від російського ядерного постачання.
«Російська атомна промисловість є основним постачальником для всіх ключових ядерних технологій: від ядерних реакторів до уранового паливного циклу. Альтернативні постачальники не з’явилися, і для цього потрібен час. Подібно до того, як Кремль використав непродуману залежність Європи від російського газу, він міг використати глобальну залежність від російської атомної промисловості, щоб підірвати підтримку України», – йдеться в аналізі FDD.
Читайте також: Юрій Усманов: «Ядерний тероризм, який Росія здійснює на ЗАЕС, сьогодні як ніколи потребує жорсткої реакції всього світу»
Багато країн купують у «Росатома» видобутий, подрібнений та конвертований уран разом зі збагаченим урановим паливом для реакторів, а також повертають відпрацьоване паливо.
«Росатом» – державна компанія, а це дозволяє їй встановлювати ціни та продавати послуги нижче ринкових. Через відсутність санкцій досі немає достатніх стимулів для приватного сектора інвестувати в альтернативи.
Торік до початку війни США, кілька європейських країн і деякі агенції ЄС уже закликали відмовитися від російського ядерного постачання. Вже після вторгнення Росії в Україну, деякі європейські країни намагалися зменшити чи усунути свою залежність від російської ядерної продукції. Чеська Республіка отримуватиме паливо для одного зі своїх ВВЕР (технологія ядерних реакторів радянського походження, основним постачальником палива для яких є Росія – Ред.) від французької компанії Framatome та американської Westinghouse, починаючи з 2024 року. Так само перейшли до інших постачальників Швеція та Фінляндія. Утім, масштаби співпраці досі залишаються значними, стверджують спеціалісти:
«Майже 20% імпорту видобутого та подрібненого урану в ЄС надходить з Росії, і хоча постачання доступні з інших країн – наприклад, Франція отримує свій видобутий і подрібнений уран лише з Казахстану, Австралії, Нігеру та Узбекистану – альтернативні джерела потенційно матимуть вищу вартість».
Країни залежності
«Росатом» постачає паливо та обслуговує багато ядерних реакторів у Європі, зокрема в Бельгії, Великій Британії, Нідерландах, Іспанії, Швеції та Швейцарії попри те, що ці країни є рішучими союзниками України (відповідно, і потенційними об’єктами російського тиску). Болгарія та Словаччина також залежать від російської паливної компанії «ТВЕЛ» у постачанні палива для ВВЕР.
Німеччина покладається на реактори для забезпечення менш ніж 12% енергетичних потреб. У квітні 2022 року країна виступила за санкції ЄС щодо російського імпорту урану. Утім, Руджієро та Стрікер пишуть, що Берлін усе ще планував виконувати наявні ядерні контракти з «Росатомом».
Бельгія теж поступово відмовлялася від ядерної енергетики. Тепер Брюссель скасував це рішення та продовжив термін роботи станцій щоб зменшити залежність від російської енергії. Фахівці пишуть, що країна отримує майже 40% поставок видобутого урану з Росії та від російської дочірньої компанії в Казахстані.
Читайте також: Чи спровокує війна ренесанс “мирного атому”?
Сполучені Штати також частково покладаються на Росію у ядерному імпорті. З 2011 року країни мають угоду про цивільну ядерну співпрацю. Науковці FDD зауважують, що 2021 року 14% закупівель урану Штати отримали з Росії. Наразі американська урановидобувна промисловість не в змозі конкурувати на міжнародному рівні. За підрахунками Міністерств енергетики США, уряду потрібно витратити понад мільярд доларів, щоб замінити російське ядерне постачання.
«Китай є ключовим партнером “Росатома”, який закуповує реактори, паливо та різні послуги компанії, а також реалізує низку спільних проєктів. Крім того, “Росатом” працює над першим у Туреччині флотом із чотирьох ВВЕР-1200 для АЕС «Аккую» і на новій електростанції «Сіноп». Компанія також будує чотири єгипетські ВВЕР-1200 в Ель-Дабаа… Угорщина продовжує будівництво “Росатомом” двох нових ВВЕР-1200 для АЕС за кредит російського уряду. Крім того, “Росатом” обслуговує іранський реактор у Бушері», – пишуть дослідники. На їхнє переконання, без окремих санкцій від США деякі з цих американських союзників не мають причин уникати зв’язків з компанією.
Рекомендації
«Розірвати західні та інші зовнішні зв’язки з Росатомом не буде швидко та просто. Скасування проєктів, розпочатих до вторгнення в Україну, може бути надзвичайно дорогим і мати юридичні наслідки… Крім того, атомна енергетика стає більш привабливим джерелом енергії через дефіцит викопного палива та з міркувань зміни клімату», – стверджують Стрікер та Руджієро.
Фахівці сформували кілька важливих рекомендацій, які могли б допомогти американському уряду та партнерам зважитись на чіткіші кроки у боротьбі проти світової залежності від російського ядерного палива:
- Санкції проти «Росатома» з періодами ліквідації. Адміністрація Байдена мусить надіслати потужний сигнал ринку та запровадити санкції проти компанії відповідно до указу про блокування певної шкідливої іноземної діяльності уряду РФ, який Байден підписав у квітні 2021 року. Варто законодавчно врахувати час, який знадобиться для заміщення.
- Адміністрація має повідомити поточних партнерів «Росатома», що санкції позбавлять їх можливості проводити операції в доларах США, а Вашингтон буде карати тих, хто намагається обійти санкції та використати іншу валюту.
Міжнародна робоча група з російських санкцій при Стенфордському університеті визначила «262 дочірні та 50 афілійованих російських компаній» із філіями за кордоном. Тому необхідні потужні міжвідомчі зусилля США для виявлення організацій, які підпадають під санкції.
- Визначити та підтримувати альтернативних постачальників. Такі країни та компанії з’являються або вже доступні для всіх етапів паливного циклу. Деякі послуги, такі як конверсія урану та його збагачення для реакторного палива, наразі постачаються лише Росією.
Кілька країн могли б легко почати постачати видобутий та подрібнений уран: Австралія, Канада, Казахстан, Намібія, Нігер, Танзанія, Узбекистан і, зрештою, США. Франція, Канада та Японія можуть стати постачальниками конвертованого урану та наростити виробництво протягом кількох років.
- Конгрес має ухвалити стратегію припинення залежності від «Росатома».
Фахівці кажуть, що важливо, аби це була двопартійна підтримка, а президенту Байдену треба розробити окрему стратегію для скорочення частки «Росатома» на ринку. Також автори пропонують американському уряду переглянути Угоду про цивільну ядерну співпрацю між США та Росією.