Тепер шведський острів як слід захищений. Так тримати!
«Алмедален» — щось на кшталт рок-фестивалю, де замість музики лунають політичні дискусії. Подія проводиться щороку в липні на шведському острові Готланд. Певною мірою вона є втіленням демократії країни. Політики перетинаються з виборцями на казкових брукованих вуличках острівного адміністративного центру Вісбю. Усі між собою на «ти». Дискусії — ґрунтовні, відверті й змістовні.
Утім «Алмедален» також нагадує про минулі й теперішні прорахунки Швеції. Зокрема, з огляду на розташування острова — між материковою Швецією і Естонією. Якби сталася криза і Росія захопила Готланд, росіяни здобули б домінування в регіоні Балтійського моря, і тоді було б надзвичайно складно забезпечити укріплення країн Балтії на морі.
Поки далека від реальності Швеція тішилася після 1991 року, такі занепокоєння видавалися притягнутими за вуха. У 2005 році Стокгольм вивів усі війська з острова. Трофейна мішень лишилася беззахисною і, як слід було очікувати, привертала увагу «хижаків». Візити мускулистих росіян, які, судячи з їхніх зацікавлень, не дуже-то скидалися на звичайних туристів, почали викликати тривогу. Інші країни закликали шведів поставитися до оборони Готланду серйозніше.
Читайте також: «ПАТРІОТИ»
Найтривожніший «дзвіночок» пролунав 29 березня 2013 року. Два ядерні бомбардувальники Tу-22M3 у супроводі чотирьох винищувачів Су-27 пролітали в менше, ніж 40 кілометрах від Готланду, нібито націлившись на штаб-квартиру шведської розвідки і бункер головного військового командування. Повітряні сили Швеції, що працювали на «пів ставки» й саме відправилися на відпочинок з нагоди великодніх свят, були безпорадні; а на Готланді повітряної оборони давно не було.
Лише 2016 року Швеція розташувала на острові 150 захисників. У 2018 році країна поновила розпущений гарнізонний полк, що налічує 400 солдатів, розташувала механізований батальйон із бойовими машинами CV90 і двома танками Leopard, а також батальйон амфібій Home Guard. Після вторгнення Росії в Україну минулого року Швеція заявила про готовність витратити близько $160 млн. на відбудову військової інфраструктури на острові в рамках зростання оборонного бюджету. Повітряну оборону було відроджено 2021 року. Шведські війська тренувалися на Готланді з американською морською піхотою й іншими силами альянсу під час навчань BALTOPS минулого року. Зокрема, відпрацьовувалося приземлення C-130 Hercules — величезного військово-транспортного літака із розмахом крил 40 м — на ґрунтову дорогу на північ від Вісбю. На навчаннях Aurora 2023, що відбулися у квітні й стали найбільшими навчаннями у Швеції за останні 25 років, британські й польські загони тренувалися на Готланді.
Тож цього разу ми почувалися значно безпечніше. Дискусії на «Алмедалені» теж набрали обертів. Раніше мої застереження про Росію чемно відхиляли як маловірогідні. Нині все змінилося. Короткий виступ українського посла привітали стоячи оваціями.
Читайте також: Шикування у Санду
Головною темою обговорень напередодні липневого саміту НАТО у Вільнюсі було гальмування Туреччиною та Угорщиною вступу Швеції в альянс. Ще кілька років тому питання вступу в НАТО було заледве не табу у Швеції. Утім країна могла краще підготувати заявку до вступу для сумнозвісно прискіпливих турецьких лідерів і союзників, що мають вплив в Анкарі. Схоже, підхід Стокгольма такий: заплющити очі, перехрестити пальці й сподіватися, що американці все «порішають». Може, так і буде. Але США і Туреччині і без того не бракує тем для розмов. Тож Швеції слід поміркувати, як найбільш конструктивно провести час у «почекальні» НАТО. Зі свого боку, альянс повинен послабити правила, щоб налагодити тим часом якнайтіснішу співпрацю.
Усі ці зміни відбуваються передусім внаслідок контрпродуктивного булінгу Росії. Я не помітив особливої готовності можновладців Швеції до аналізу колишніх помилок їхньої країни. Як я зазначив на дискусійному форумі, геополітичну освіту Захід здобуває коштом українців — вони розплачуються кров’ю і сльозами. Тож нові віяння й нові резолюції на «Алмедалені» вельми вітаються.