«Для цього об’єкту (ЧАЕС – Ред.) найбільший ризик – обвалення частини будівельної конструкції, у результаті чого радіоактивний пил може піднятися, поромінити персонал та забруднити навколишнє середовище», – зазначив Савін.
При цьому він запевнив, що «ризику ядерного вибуху не існує». «Там така конфігурація ядерного палива, що вибух не може статися», – заявив він.
«Однак і вірогідність руйнування об’єкту «Укриття» досить низька», – додав Савін.
За його словами, найслабші місця об’єкту – вентиляційна труба і балки, які утримують покрівлю. Вони укріплювалися наприкінці 1990-х років. Вірогідність їх обвалення значно зменшилася після того, як у 2004-2008 роках були проведені роботи з укріплення більшості будівельних конструкцій «Укриття».
«Це, звичайно, тимчасові заходи. Вважається, що їх вистачить на 15 років – до 2023 року», – зазначив Савін. Він пояснив, що «процеси корозії, впливу середовища неможливо зупинити».
«На сьогоднішній день вірогідність руйнування об’єкту «Укриття» трохи вища, ніж на нових атомних станціях», – заявив головний інженер об’єкту.
Савін запевнив, що «Укриття» дуже серйозно контролюється. «Навіть якщо і будуть зафіксовані якісь відхилення з точки зору ядерної безпеки, на цей випадок передбачені спеціальні поглинаючі засоби, які будуть моментально використані», – заявив він.
За даними інженера, радіаційний рівень перед адміністративним корпусом ЧАЕС – на рівні 75-80 мкР/год, тобто в 4-5 разів вище, ніж у звичайних містах. Так, у Києві – близько 15мкР/год, у Львові – 12, на Закарпатті – 14.
Є також оглядовий павільйон об’єкту «Укриття», розташований у 400-500 метрах від нього. На вулиці біля цього павільйону – приблизно 750 мкР/год.
Навколо самого об’єкту показники різні: на вулиці біля нього (до 20мР/год або 20 тисяч мкР/год), всередині – від 2 мР/год до тисячі рентген на годину.
Нагадаємо, як свідчать опитування Центру Разумкова, 17,6% українців вважають за необхідне будівництво нових енергоблоків АЕС в Україні, 69,1% – проти.