Головні вороги Колесніченка: мальовані гайдамаки, дівчата з FEMEN, медики та працівниця аеропорту

4 Березня 2013, 15:54

У вересні 2010 року Колесніченко написав відкритого листа до СБУ з вимогою перевірити законність проведення фестивалю патріотичної пісні «Гайдамака.UA».

«На афіші зображений гайдамака з холодною зброєю в руках, готовий до бою. Самі ж організатори відомі своєю мілітаристською анархічною ідеологією, гасла якої зображені на одязі. Музичні групи, виступ яких планується, відзначаються явно ксенофобською і націоналістичною спрямованістю текстів пісень. Так, група „ОтVinta“ культивує, а, швидше за все, явно закликає українців до фізичного знищення представників різних національностей без розбору …», – йшлося у заяві.

У січні 2011 року Колесніченко звернувся до прокуратури, аби та винесла протест на рішення Львівської обласної ради про зобов'язання чиновників проводити офіційні заходи і наради на території області виключно українською мовою.

На його думку, спілкування чиновників державною мовою розпалює міжнаціональну ворожнечу.

У січні 2011 року Колесніченко звернувся до генпрокуратури з запитом про заборону виробництва, торгівлі та розповсюдження ксенофобської продукції на території України. Приводом до запиту стало звернення співголови Латвійського антифашистського комітету Йосипа Коріна та громадського діяча Михайла Райфа, які побачили у значках «Дякую тобі, Боже, що я не москаль» та «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями» ксенофобобію.

У травні Колесніченко заперечив звинувачення професора Єльського університету Тімоті Снайдера у плагіаті. Проте, за словами професора, політик використав його публікацію з блогу в New York Review of Books у збірці про ОУН та УПА. Снайдер вимагав від Колесніченка вибачень та знищення усіх паперових копій книги.

Двічі Колесніченко відзначився на телепроекті «Шустер Live».

У березні, коли взяв участь у бійці з однією з лідерів руху FEMEN Олександрою Шевченко, яку він назвав "повією" і "п'яною бабою".

Згодом Вадим Колесніченко у прямому ефірі побився з депутатом від НУ – НС В'ячеславом Кириленком.

У червні Савік Шустер повідомив, що Колесніченко зібрав 1 млн підписів, аби закрити програму. Проте сам народний депутат спростував таку заяву.

У вересні 2012 року Вадим Колесніченко подав до суду на письменника Юрія Винничука щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Сам письменник, отримавши відповідну, заявив: "Оце щойно цю ухвалу отримав. І думаю собі: чим же ж я, прости Господи, міг образити Колесніченка, якщо у моїх статтях я писав лише про Вадіка Калєснічєнка – провокатора і брехуна. І ніколи жодним словом не міг образити таку поважну персону як Вадим Колесніченко".

Наприкінці вересня Колесніченко подав позов проти народного депутата Ярослава Кендзьора. Регіонала образив виступ львів'янина з трибуни Верховної Ради, який назвав його "відомим агентом Кремля", що працює на "розкол української держави", виконуючи замовлення російського сусіда. Колесніченко у суді вимагав спростувань і на додачу 219 гривень як компенсацію за судові витрати.

У листопаді 2012 року Колесніченко звертався до Генеральної прокуратури з вимогою зобов'язати притягнути до відповідальності медиків, які порушують мовний закон.

2 березня 2013 року Колесніченко погрожував працівниці авіакомпанії в аеропорту "Жуляни" за відмову реєструвати його без паспорта.

Згодом народний депутат повідомив у своєму блозі, що має намір звернутись до генпрокуратури з заявою про інцидент.

Також він написав, що ввічливо відповідав працівниці: "Але Пініжаніній я ввічливо відповів, що у мене немає навіть при собі паспорта. Тим більше що на моїх очах вона зареєструвала за вказівкою представника авіакомпанії Щеглової Е.В. на цей же рейс без паспорта, а за службовим посвідченням, прокурора АР Крим – Павлова".

Щоправда, на відео зафіксовано, що Вадим Колесніченко погрожував дівчині звільненням і подальшим засланням "підмітати вулиці".