Рівень свободи слова в інтернеті досліджувався серед 37 країн за спеціально розробленою методологією. Вибір країн, де проводилися дослідження, визначили їхнє географічне положення та економіка, а також стан свобод, у тому числі слова. Україна до цього списку не потрапила.
Як показали дослідження, загроза свободі слова в інтернеті зростає і урізнюманітнюється. Йдеться насамперед про кібер-атаки, політично вмотивовану цензуру, контроль держави над інтернет-провайдерами. Дослідження проводилося з 1 січня 2009 року по грудень 2010 року.
Організація визначила три категорії країн: вільні, частково вільні та невільні.
З 37 країн перше місце за ступенем свободи самовираження в мережі зайняла Естонія. За нею слідують США, Німеччина, Австралія, Велика Британія, Італія, Південна Африка і Бразилія.
До списку країн з обмеженою свободою в інтернеті потрапили: Мексика, Кенія, Південна Корея, Грузія, Нігерія, Індія, Малайзія, Йорданія, Туреччина, Індонезія, Венесуела, Азербайджан, Руанда, Росія, Казахстан, Єгипет, Зімбабве і Пакистан.
Згідно з дослідженням, ситуація зі свободою слова в інтернеті в Росії за останні кілька років погіршилася – російська влада посилює контроль і цензуру в інтернеті. Але автори доповіді попереджають, що свобода самовираження в Росії «піддасться особливому ризику» у 2011-2012 році.
За даними доповіді, за останні 17 місяців 11 блогерів піддалися в Росії переслідуванню з боку влади. Занепокоєння авторів доповіді викликають вимоги правоохоронних органів про видалення ряду матеріалів, що на думку правозахисників, призводить до поширення самоцензури, а також блокування опозиційних сайтів. Також у звіті відзначається, що в Росії відбуваються напади на журналістів, в тому числі на тих, які працюють на мережеві видання
«Невільними» країнами названі Китай, Куба, Білорусь, Іран, Таїланд, Бахрейн, Саудівська Аравія, Туніс, В'єтнам, Ефіопія і М'янма.
У звіті зазначається, що 23% білорусів користується інтернетом. У 2008 році онлайнові видання були визнані засобами масової інформації. Право громадян отримувати доступ до інформації забезпечує Конституція Білорусі, однак білоруси стверджують, що всі їхні переписки перевіряються. Тому вони намагаються не користуватися навіть ICQ.
Автори дослідження вказують, що журналісти онлайнових видань Білорусі зазнають утисків, що особливо проявилося після останніх президентських виборів у грудні 2010 року. Зокрема, правоохоронці здійснювали рейди по редакціях інтернет-видань, а також по домівках онлайнових журналістів.
Загалом дослідники відзначають, що із 37 досліджених країн у 23-х відбувалися арешти блогерів або інших інтернет-користувачів за опублікований в інтернеті матеріал.
Так, наводяться нещодавні приклади, коли в Китаї жінку відправили до трудової колонії за сатиричний меседж у Твіттері, а в Індонезії домогосподарка заплатила великі штрафи за електронний лист до подруги, у якому вона скаржилася на умови в лікарні.
Також 18-річний блогер у Ірані був заарештований після публікації матералу про права жінок, а 19-річного тибетця заарештували після перегляду в інтернеті фотографій Далай-лами.
Нагадаємо, раніше американська неурядова організація Freedom House у своєму рейтингу виключила Україну з категорії вільних країн.