Експерт відзначає, що економічний інтерес США на Близькому Сході поступово слабшає: «Щомісячний імпорт нафти та нафтопродуктів з Перської затоки досяг свого піку у 96.7 млн барелів у квітні 2001 року. Цього року він складатиме від 50 до 60 млн барелів. Імпорт природного газу з Близького Сходу зараз також зменшився, порівняно з 2000 роком, але він і раніше був невеликим, порівняно із канадськими імпортом».
В той же час інші країни поглиблюють економічну співпрацю з державами регіону. «Ключове значення тут має єгипетський Суецький канал, навантаження якого зросло вдвічі у період між 2001 та 2012 роками. Але небагато що з цього навантаження спричинене перевезенням американських товарів. Найбільшими користувачами стали південно-східна Азія, регіон Червоного Моря та Північна Європа. Загалом, у 2012 році Європейський Союз отримав більше 4.4% товарного імпорту з регіону Перської затоки. Якщо додати до цього числа Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Сирію та Туреччину, отримаємо 8.3%. Обидва показники продовжували зростати останніми роками», – пише Альтман.
При цьому додає, що в той же час, загальний обсяг торгівлі Китаю з Близьким Сходом також постійно зростає; імпорт товарів з регіону до КНР потроївся протягом 2007–2011 років
«Проблема полягає у тому, що найновіші торговельні угоди (та й торгівля з Близьким Сходом загалом) часто переслідували політичні цілі. Бахрейн, Йорданія та Оман ніколи не могли бути ключовими торговими партнерами Сполучених Штатів. Так само, вони не могли бути важливими джерелами імпорту; інші країни могли запропонувати Америці дешевші товари за таких самих торговельних правил. Але зміцнення економічних зв’язків з Близьким Сходом довгий час розглядалося як корисна опора для стратегічних цілей: захисту Ізраїлю, ізоляції Ірану та збереження військової присутності. Як результат, важливість американських економічних відносин з Близьким Сходом підтримувалися штучно», – наголошує Альтман.
Але, за припущенням експерта, незабаром і політичний інтерес США до країн регіону може бути втрачено: «Якщо остання спроба Вашингтону примирити Ізраїль та Палестину зазнає невдачі, пройде довгий час, перш ніж американський президент знову візьме на себе ініціативу на Близькому Сході… Аби заповнити вакуум, Китай, Японія, Європейський Союз можуть сформувати нову коаліцію поборників миру».