Директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран переконаний, що змішана виборча система в Україні не працює, особливо на можоритарних округах.
«Можна сказати однозначно, що ця змішана система не працює. Не працює ця система особливо по мажоритарних округах. Тому що немає рівності у змаганнях і немає гарантованості у тому, що не прийдуть нові, якісно кращі. Не працює в нас однозначно ця система», – заявив він.
При цьому експерт зазначив, що відповісти на питання про те, яка виборча система найкраще підходить для України, дуже важко: «Просто відповісти на питання, яка система, дуже важко. Це буде дуже велике спрощення. Можна сказати так, що ця система, яка є, вона точно не підходить».
«Я можу лише одне сказати, що ця система (виборів) має гарантувати і створювати механізми для приходу у владу людей, які здатні демонструвати нову якість політики. Механізми можна розробити, це інше питання», – зазначив Таран.
«Так чи інакше, вибори можуть мати дуже багато модифікацій, близько не схожих до того, що відбувається в Україні», – додав він.
Натомість провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань вважає, що для України підходить пропорційна система виборів.
«Я є прихильником виключно пропорційної системи, незалежно від того, що партії дійсно не дуже відповідально в 2006 і 2007 роках ставилися до належних їм функцій, які вони мають виконувати», – заявив Дикань.
«Звичайно, треба і саму пропорційну систему вдосконалювати – йдеться про те, щоб запроваджувати відкритість списків і більший вплив громадян на почерговість тих кандидатів, яких вносять», – наголосив він.
«Але справа не лише у самій виборчій системі. Необхідно кардинальним чином змінити закон про політичні партії, зробити їх більш демократичними, а крім того, змінити практику діяльності Міністерства юстиції як органу, який їх реєструє, і органів юстиції на місцях, які зобов’язані, на мою думку, контролювати дотримання партією статутних вимог. Тоді буде просуватися партійна система, відбуватиметься політична структуризація суспільства і взагалі ми рухатимемося в напрямку демократичних держав», – переконаний експерт.
За його словами, в Україні партії «існують в режимі якихось гуртків, клубів за інтересами, що більш притаманно громадським організаціям». «А це неправильно», – зазначив він.
«Оця зміна виборчої системи – це черговий удар по розбудові партій. І робиться він з однією метою, бо партії є легальним і дієвим інструментом зміни влади. А звичайно олігархічному капіталу, який звик правити в іншому режимі, це не подобається. Вони з усіх сил намагаються не допустити розбудову партійної системи», – заявив Дикань.
Директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань теж схиляється до пропорційної системи виборів. Він вважає, що через введення змішаної системи на парламентських виборах Україна відкотилася назад.
«На мою думку, введення мажоритарного компоненту – це величезний крок назад для структурування української політичної системи», – зазначив Гарань.
«На жаль, країна відкотилася назад. Ця змішана система поєднує зараз два найгірші варіанти: з одного боку – закриті партійні списки, з другого – мажоритарна в один тур. Тобто, ми можемо обрати в Раду людину, яка набрала, скажімо, 16% голосів і виграла. І це, власне, те, що хоче отримати зараз влада», – зазначив експерт.
«Ми реально бачимо ці маніпулятивні технології, як вони працюють навіть у Києві, де виборцям затуманюють голову, коли фігурує близько 20 так званих незалежних кандидатів на кожному окрузі», – додав Гарань.
При цьому він зазначив: «При всій критиці пропорційної виборчої системи, є загальні політологічні закони, які полягають в тому, що якщо ми хочемо мати розвинену партійну систему, ми маємо застосовувати партійні списки з певним бар’єром. Те, що у нас було».
При цьому Гарань додав, що негативним моментом у пропорційній системі була закритість виборчих списків партій, який можна виправити, запровадивши відкриті регіональні списки.
«Такі закони були підготовлені, були внесені, навіть консенсусно. Був такий законопроект Андрія Шевченка, Юрія Мірошниченка і Каськіва, який тоді ще був у «Нашій Україні». Це був такий надпартійний законопроект, який передбачав введення відкритих партійних списків. Більше того, кандидат у президенти Янукович у своїй передвиборчій програмі теж обіцяв запровадження відкритих партійних списків», – нагадав експерт.
У свою чергу керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко зазначив, що Україна перебуває у парадоксальному стані, оскільки жодна із виборчих систем, за якими в Україні проводилися парламентські вибори, «не приводить до демократії».
«Зараз ми взагалі у парадоксальному стані. Ми пробували пропорціійну систему, і вона виявлялася під сильним контролем або влади, або олігархів. Зараз пробуємо змішану систему, і виявляється, що влада легко долає ці труднощі, проводячи через мажоритарників необхідну кількість людей для більшості. Тому Україна у дуже цікавій ситуації», – зазначив експерт.
«Вона показала Європі, що їй не йде на користь ні чисто пропорційна система, ні змішана. Тобто і те, і те не приводить до демократії. Тобто не можна сказати краще-гірше. Ця змішана система показала, що вона все одно перебуває під контролем чинної влади», – заявив Небоженко.
«Чисто мажоритарна система – ще гірше. На жаль, влада нічого не боїться», – додав експерт.
А голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що Україні «потрібен компромісний варіант». На його думку, наступною у нашій державі буде пропорційна система із відкритими партійними списками.
«Мінус мажоритарної складової – грошовий чинник. Вибори у мажоритарних округах переважно це змагання або грошей, або адмінресурсу. А от система відкритих списків посилює партійний чинник, але дає можливість і обрати особистість, зберігає голосування за конкретного кандидата. Тому, мені здається, це більш органічний варіант компромісу. Хоча теж це далеко не ідеальна система», – зазначив Фесенко.
Він також зауважив, що від вибору виборчої системи значною мірою залежить результат.