«Це був такий компроміс. Це рішення, безумовно, має паліативний характер. Я думаю, що тут є два пояснення, чому обмежились лише попередженням, а не виключенням декількох депутатів», – заявив він.
«По-перше, я думаю, що Яценюкові вдалося нейтралізувати ситуацію. Оскільки ішлося все-таки про людей з його квоти. Він відбивав атаку – не тільки на цих депутатів, але й на себе. Тому що він чудово розумів: чим менше буде його людей у фракції, тим слабші будуть його позиції. І я думаю, що йому вдалося переконати депутатів, що не варто йти на радикальні дії», – зазначив експерт.
«І отут другий мотив, який, я думаю, він використовував в аргументації, чому не варто виключати цих депутатів. Справа в тому, що виключення навіть декількох депутатів, безумовно, могло би посилити внутрішню напругу. Не факт, що виникла б ланцюгова реакція. Але цим могли би скористатися і політичні опоненти. Так ці депутати хоча б нехай тимчасово, але під контролем, а так вони переходять на інший бік, на бік політичних опонентів і опозиція фактично втрачає декілька багнетів і, відповідно, декілька потенційних голосів», – пояснив він.
На думку Фесенка, цей аргумент Яценюк використовував для того, щоб не погіршувати ситуацію у фракції і «все-таки поборотися за цих депутатів».
«Інша річ, мені здається, що це трохи тимчасова ситуація. І рано чи пізно ця проблема фракційної дисципліни буде повторюватися. Справа лише в часі і в приводах, в конкретних питаннях, по яких можуть бути відхилення від єдиної фракційної лінії», – додав політолог.
Як повідомлялося, у «Батьківщині» обмежилися винесенням попередження депутатам, які не голосували за відставку уряду.
19 квітня, під час голосування за відставку Кабінету міністрів, були відсутні 14 депутатів з опозиційних фракцій. Зокрема, у фракції «Батьківщина» під час голосування були відсутні сім народних депутатів: Микола Мартиненко, Віталій Данілов, Денис Дзензерський, Андрій Павелко, Сергій Сергієнко, Андрій Шевченко та Сергій Фаєрмарк.