Отже, 36% українських 15-річних школярів бракує базових математичних навичок, по 26% не мають базових навичок із читання та не орієнтуються в природничих науках. Це значно гірші показники, ніж у країнах Балтії, і приблизно на одному рівні з Білоруссю та Молдовою. Водночас у суспільстві почалися суперечки щодо обов’язкового складання школярами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з математики, запланованого на наступний рік. У численних дискусіях я спостерігав у противників цього нововведення мало не істерику, навіть лунали слова «геноцид» і «позбавлення дітей права на освіту». Я такі пасажі читаю приблизно так: моя дитина нічого не тямить у математиці та інших науках, але дайте їй без труднощів отримати університетську «корочку», бо ж у всіх є, чим вона гірша. До дискусії долучилися письменники: Андрій Кокотюха побоюється, що «творчих студентів «вбиватимуть» математикою», а Андрій Любка називає ЗНО «імітацією реформ» і співчуває школярам.
Що ж таке ті страшні «базові навички з математики», яких не має третина школярів? Базова математична грамотність включає в себе вільне оперування числами, змогу швидко оцінити за наявними даними той чи інший показник, розуміти графіки, відсотки. Тест PISA не потребує складних формул, він максимально наближений до життєвих ситуацій. У хлопчика є жорсткий диск певного обсягу й кілька альбомів із музикою, кожен «вагою» стільки-то мегабайт. Від якого з альбомів треба відмовитися, щоб інші вмістилися на диск? Хлопчикові купили більший диск, куди він переніс усі альбоми, яка з діаграм відповідає розподілу вільного й зайнятого місця? Чоловік купує житло, ось план, один сантиметр дорівнює метру, яку житлову площу має квартира? Таксі пропонує кілька тарифів, що складаються із суми подачі автомобіля та ціни за кілометр, який вигідніше обрати для поїздки на відстань 10 км? Ви кладете гроші в банк, є кілька пропозицій за депозитами, ось відсотки, за якою ставкою у вас буде найбільше грошей через рік? Захищати учнів, які не склали цього тесту, тезою «математика їм у житті не знадобиться», дивно. Це якраз та математика, яка згодиться у звичайних повсякденних ситуаціях. Апелювати до «гуманітарного складу» дитини також неправильно. Взагалі сама дискусія про «фізиків і ліриків» хибна, вона якраз б’є по гуманітарних знаннях. Адже «гуманітарієм» у нас часто називають людину, яка не розбирається в математиці, а не ту, яка має здібності до мов, літератури.
У ЗНО є складніші завдання, але значна частина з них так само наближена до нашого досвіду. Обов’язковий іспит із математики — чудовий спосіб гарантувати здобуття школярами мінімальних знань, які точно не завадять у житті. Є й інший вимір проблеми. Математика — ієрархічна наука. Не можна пропустити дроби та вивчити логарифми або похідні. Школяр не зрозумів важливу тему — і все подальше математичне навчання для нього втрачає сенс, він починає боятися цю прекрасну науку. Серйозний блок, насамперед психологічний, виникає у дітей саме під час опанування дробів. Якщо учень у 6-му чи 7-му класі не зрозумів дробів, подальші заняття з математики перетворюються на списування, домовленості з учителями про натягування оцінок. Списування — це шахрайство. Толерувати його — це толерувати шахрайство. І така модель поведінки закладається з дитинства. 2018 року в журналі European Review of Applied Psychology вийшла стаття про зв’язок списування в школах та індексу прийнятності корупції в суспільстві. Автори проводять чітку паралель між списуванням і корупцією: в обох випадках люди порушують правила, намагаються незаконно здобути деякі преференції, приховати свою поведінку від влади (шкільного вчителя), шкодять прямо чи опосередковано суспільству, у якому живуть.
ЗНО з математики — інструмент для отримання чесних даних про знання дітей. Якщо в школі вони чи батьки про все домовляться, то шахраювати під час зовнішнього оцінювання значно важче. Саме це корінь тривоги батьків у численних мережевих дискусіях. ЗНО викриє брехню. Так само як тест PISA пролив світло на проблему.
То чи не легше просто чесно розібратися зі складними темами й упорядкувати математичні знання? Звичайно, багато залежить від учителів. Комусь із дітей деякі теми даються важче, і якщо педагог не вжив одразу заходів, щоб допомогти учневі, той може нажахатися математики на все життя. А також від батьків: чи толеруватимуть вони списування дітей, чи допоможуть їм із математикою, чи поговорять із учителем, чи наймуть у разі потреби репетитора. Якщо ЗНО з математики хоч трохи знизить рівень брехні в суспільстві, від цього виграють усі. І школярі передусім.